01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 5020-11/478-2/034-15/102
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Нєсвєтову Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Куцеконь Р.І. - довіреність від 08.09.2010 р.,
відповідача 1: Зеленківський О.С. - довіреність від 15.02.2010 р.;
Судак О.М. - довіреність від 15.02.2010 р.;
відповідача 2: Калініченко Л.В, - довіреність № 04/2010 від 17.03.2010 р.
відповідача 3: Гарнійчук Є.О. - довіреність № 25/КБ-4-1128 від
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі та Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбудмаркет”
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2010
у справі № 5020-11/478-2/034-15/102 ( .....)
за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбудмаркет”
Міністерства внутрішніх справ України
Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України
про визнання договору недійсним
та за
зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбудмаркет”
до 1) Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі
2) Міністерства внутрішніх справ України
3) Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ України недобросовісними, а Міністерство внутрішніх справ України недобросовісним набувачем та стягнення моральних збитків
Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбудмаркет”, Міністерства внутрішніх справ України, Управління капітального будівництва Міністерства внутрішніх справ України про визнання договору недійсним.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі свої позовні вимоги обґрунтувало тим, що оспорюваний договір укладено під впливом обману, а його предмет виникає з недійсного договору про дольову участь у будівництві.
Міністерство внутрішніх справ України надало відзив на позовну заяву від 06.02.2009 та просило суд в задоволенні позову відмовити, провадження у справ припинити, оскільки є рішення суду, яке набрало чинності, у господарській справі з тими ж сторонами та про той же предмет спору.
Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 11.02.2009 справу № 5020-11/478-2/034 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" надало відзив на позов Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі та просило суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження його позовних вимог, а оспорюваний договір виконано у повному обсязі.
10 лютого 2010 року до суду надійшла заява Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 29.01.2010 про заміну підстав позову, в якій позивач вказав, що оспорюваний договір був укладений від імені Міністерства внутрішніх справ України неповноваженою юридичною особою -Управлянням капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, скріплений печаткою іншої юридичної особи та підписаний неповноважною посадовою особою -колишнім начальником Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України Задояним В.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" 17.03.2010 подало зустрічний позов про визнання дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України недобросовісними, а Міністерство внутрішніх справ України недобросовісним набувачем та стягнення моральних збитків. Згідно з цим зустрічним позовом заявник просив:
- визнати факт вчинення обману відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управлянням капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством внутрішніх справ України при укладанні та підписанні договору № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги, а вчинення ними дії недобросовісними;
- визнати Міністерство внутрішніх справ України недобросовісним набувачем за договором № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги на суму 3 500 000,00 грн.;
- звернути на Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України всі негативні наслідки, пов'язані з визнанням договору № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги недійсним;
- стягнути солідарно з Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" в якості погашення моральних збитків 3 500 000,00 грн., тобто по 1 167 000,00 грн. з кожного.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні договору № 93 від 09.09.2004 Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України ввели в оману Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет", що виразилось у замовченні факту відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності у начальника Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України Задояного В.Л. щодо підписання вказаного договору. Застосування обману призвело до вчинення Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управлянням капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством внутрішніх справ України недобросовісних дій по укладанню зазначеного договору, наслідком чого стало спричинення матеріальної та моральної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет", а Міністерство внутрішніх справ стало недобросовісним набувачем грошових коштів та майна, переданого товариством на виконання цього договору третім юридичним особам.
На поданий зустрічний позов Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі та Міністерство внутрішніх справ України надало відзиви від 05.04.2010 та від 27.04.2010 відповідно та просили суд застосувати наслідки перебігу строку позовної давності до зустрічного позову та відмовити у його задоволенні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" 26.04.2010 надало відзив на заяву Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 29.01.2010 про заміну підстав позову та просило в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 до участі у справі № 5020-11/478-2/034-15/102 за первісним позовом залучено іншого відповідача -Управління капітального будівництва та інвестицій Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, якого зобов'язано надати письмові пояснення щодо укладення оспорюваного договору.
01.06.2010 р. у справі № 5020-11/478-2/034-15/102 Господарським судом міста Києва було прийняте рішення, яким:
- у позові Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі було відмовлено повністю;
- у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" відмовлено повністю.
- відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 5020-11/478-2/034-15/102.
- відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" у задоволенні клопотання про вжиття до позивача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі заходів реагування.
Не погодившись з рішенням, позивач за первісним позовом (Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі) звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у первісному позові, та ухвалити нове, яким задовольнити первісний позов УМВС України в м. Севастополі до ТОВ "Севстроймаркет", МВС України про визнання договору недійсним (із змінами та доповненнями), визнати недійсним договір №93 від 09.09.2004 року.
В скарзі позивач за первісним позовом зазначає, що розглядаючи справу по суті суд першої інстанції не надав оцінки обставинам, що мають суттєве значення для вирішення справи, а саме не надав оцінки тому, що від імені відповідача МВС України договір скріплений печаткою іншої юридичної особи, а саме Управлінням капітального будівництва та інвестицій Департаменту ресурсного забезпечення (надалі УКБІ ДРЗ) МВС України та підписаний посадовою особою - колишнім начальником УКБІ ДРЗ МВС України Задояним В.Л., що був неповноважним діяти від імені сторони за договором, тобто відповідача МВС України.
Відповідач-1 (позивач за зустрічним позовом), також не погодився з рішенням і звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати частково, та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову ТОВ "Севстроймаркет" - визнати факт вчинення обману відносно ТОВ "Севстроймаркет" з боку УМВС України в місті Севастополі, УКБІ МВС України та МВС України, а вчинені ними дії недобросовісними, стягнути солідарно з УМВС України в м. Севастополі, УКБІ МВС України та МВС України, на користь ТОВ "Севстроймаркет" в якості погашення заподіяних моральних збитків 3 500 000 грн., стягнути з УМВС України в м. Севастополі понесені ТОВ "Севстроймаркет" судові витрати. В іншій частині рішення просять залишити без змін.
ТОВ "Севстроймаркет" зазначив в апеляційній скарзі, що мотивуючи рішення про повну відмову в задоволені зустрічного позову ТОВ "Севстроймаркет", місцевий господарський суд послався на ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, зазначивши, що аналіз зазначених правових норм щодо засобів захисту цивільних прав та інтересі не передбачають такого способу захисту як визнання факту вчинення обману, вчинення дій недобросовісними, визнання недобросовісним набувачем, звернення на сторону негативних наслідків. В той же час, судом не було враховано, що ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не містить вичерпного переліку засобів захисту цивільних прав та інтересів, їх аналіз свідчить, що законодавець надає суду можливість захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Ухвалюючи вказане рішення суд не врахував, що п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відносить справедливість, добросовісність та розумність, а ч. 5 ст. 12 ЦК України надає суду можливість встановлення добросовісності та розумності здійснення цивільних прав.
Ухвалами від 08.07.2010 р. апеляційні скарги прийняті до провадження, розгляд справи призначений на 28.09.2010 р.
28.09.2010 р. розгляд справи відкладений на 19.10.2010 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача-3.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Міністерством внутрішніх справ України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" 09 вересня 2004 року було укладено договір № 93 про відступлення права вимоги, згідно з яким Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі передало Міністерству внутрішніх справ України частково право вимоги, в межах яких останнє стає кредитором за договорами про дольову участь в будівництві житла № 105 від 03 грудня 2003 року, № 106 від 05 грудня 2003 року, № 14 від 01 березня 2004 року, укладених між Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет".
За цим договором до Міністерства внутрішніх справ України частково переходить право вимагати (замість Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" належного та реального виконання наступних обов'язків: передачу квартир у будинку за адресою: м. Севастополь, район Балаклава, вул. 7-го листопада на суму 3 500 000,00 грн.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" прийшли до згоди частково змінити об'єкт зазначених договорів про дольову участь в будівництві житла та передати квартири на суму 3 500 000,00 грн. у будинку № 1 за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, Об'єднаний квартал, 40, 16 селище, згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору.
На підставі викладеного, сторони дійшли згоди анулювати акти прийому-передавання квартир, які є додатками до договорів про дольову участь в будівництві житла, та з урахуванням умов даного договору скласти нові.
Згідно з актом прийому-передачі квартир (додаток № 1 до договору від 09 вересня 2004 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" передало, а Міністерство внутрішніх справ України прийняло 53 квартири у будинку незавершеного будівництва на загальну суму 3 500 000,00 грн.
Факт укладення оспорюваного договору та підписання зазначеного акту сторонами не заперечується.
Станом на час укладення оспорюваного договору договори № 105 від 03.12.2003, № 106 від 05.12.2003 та № 14 від 01.03.2004 були дійсними, а сторони договору № 93 про відступлення права вимоги фактично замість зазначених договорів уклали новий договір, який має інший предмет і об'єкт регулювання та відповідно регулює інші правовідносини.
Позивач у своїй заяві про заміну підстав вже послався на те, що оспорюваний договір був укладений від імені Міністерства внутрішніх справ України неповноваженою юридичною особою - Управлянням капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, скріплений печаткою іншої юридичної особи та підписаний неповноважною посадовою особою - колишнім начальником Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України Задояним В.Л. Тому такий договір, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним на підставі статей 215, 203 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що оспорюваний договір від імені Міністерства внутрішніх справ України скріплено печаткою Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України та підписано його начальником Задояним В.Л.
Міністерство внутрішніх справ України та Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України є різними юридичними особами, що підтверджується їхніми свідоцтвами про державну реєстрації юридичної особи.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.04.2004 № 420 (далі - Положення), Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України і виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово-комунального, військового, соціального та спеціального призначення, здійснює інвестиційний процес у галузі капітального будівництва, а також формує та реалізує на практиці із застосуванням сучасних економіко-ринкових відносин і програмно-технічних комплексів капітальне будівництво в системі Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з п. 1.2 Положення Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністром внутрішніх справ України за поданням заступника Міністра внутрішніх справ України -куратора Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 3.1 Положення передбачено, що за дорученням керівництва Міністерства внутрішніх справ України Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України укладає договори (угоди) на інвестування будівництва, будівництво об'єктів та придбання житла для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців та членів їх сімей.
Отже, оскільки начальник Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України призначається на посаду Міністром внутрішніх справ України, а Управлінню капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України надано право на укладання договорів на інвестування будівництва, начальник Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України є уповноваженою особою Міністерства внутрішніх справ України на укладання таких договорів.
На час підписання оспорюваного договору начальником Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України був Задояний В.Л.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено перевищення начальником Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України Задояним В.Л. своїх повноважень при підписанні оспорюваного договору, як і інших порушень норм чинного законодавства.
Тому позовні вимоги Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічних позовних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет", суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що ні ст. 16 Цивільного кодексу України, ні ст. 20 Господарського кодексу України не передбачають такого способу захисту права, як визнання факту вчинення обману, вчинення дій недобросовісними, визнання недобросовісним набувачем, звернення на сторону негативних наслідків.
Тому зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" про визнання факту вчинення обману відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управлянням капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством внутрішніх справ України при укладанні та підписанні договору № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги, а вчинення ними дії недобросовісними; визнання Міністерство внутрішніх справ України недобросовісним набувачем за договором № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги на суму 3 500 000,00 грн.; звернення на Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України всі негативні наслідки, пов'язані з визнанням договору № 93 від 09.09.2004 про відступлення права вимоги недійсним, задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню й зустрічні позовні вимоги про стягнення солідарно з Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, Управляння капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" в якості погашення моральних збитків 3 500 000,00 грн., тобто по 1 167 000,00 грн. з кожного, оскільки в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Севбудмаркет" не доведено факт заподіяння зазначених збитків та не обґрунтовано їх розмір.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційних скаргах не обґрунтовані, а тому залишає їх без задоволення, а рішення - без змін, оскільки суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі залишити без задоволення
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Севбудмаркет” залишити без задоволення
Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 р. в справі № 5020-11/478-2/034-15/102 - без змін.
Справу № 5020-11/478-2/034-15/102 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді Нєсвєтова Н.М.
01.11.10 (відправлено)