01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.10.2010 № 20/266
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Строєнко Н. Ф. - представник за довіреністю ГО-10/127 від 12.04.2010 року
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2010
у справі № 20/266 ( .....)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»
до Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»
про стягнення 24 990,00 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу 24990,00 грн. страхового відшкодування, виплаченого позивачем гр. ОСОБА_2 за договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу (автомобіль Skoda Oktavia, номер НОМЕР_1) та супутніх ризиків №ДТКЗ/21/44/48 №013523 від 22.10.2008 внаслідок ДТП, яке сталось з вини гр. ОСОБА_1., транспортний засіб якого (автомобіль ВАЗ 2107, номер НОМЕР_2) застрахований у відповідача за умовами Полісу № ВС/8623101
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2010 у справі № 20/266 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивач не є стороною за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та не являється особою, яка постраждала внаслідок ДТП, а отже, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини.
Суд першої інстанції зауважив позивачеві на тому, що той не позбавлений права звернутись із позовом про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу до власника автомобіля ВАЗ 2107, номер НОМЕР_2, який є особою, яка відповідальна за заподіяння шкоди автомобілю Skoda Oktavia, номер НОМЕР_1.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2010 у справі № 20/266 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні спірного рішення порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки не прийнято до уваги, що статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників; що полісом № ВС/8623101 від 05.08.2009 гр. ОСОБА_1. з метою захисту своїх майнових інтересів застрахував у відповідача цивільно-правову відповідальність як водія автомобіля ВАЗ 2107, номер НОМЕР_2; що винним в ДТП, за наслідками якого позивач виплатив спірне страхове відшкодування, визнаний гр. ОСОБА_1; що згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, яким в даному випадку є відповідач, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; що із врахуванням положення ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після завдання гр. ОСОБА_1 матеріального збитку гр. ОСОБА_2 як власнику автомобілю Skoda Oktavia, номер НОМЕР_1, останній мав право звернутись з вимогою про відшкодування збитків, а відповідач на підставі полісу № ВС/8623101 від 05.08.2009 року зобов'язаний був би відшкодувати спірні збитки, проте, враховуючи, що автомобіль Skoda Oktavia, номер НОМЕР_1 застрахований за договором добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків №ДТКЗ/21/44/48 №013523 від 22.10.2008, позивач виплатив гр. ОСОБА_2. страхове відшкодування в сумі 25252,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3389 від 21.12.2009 року; що після виконання своїх зобов'язань по договору майнового страхування позивач відповідно до приписів чинного законодавства набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідача), що цілком відповідає приписам ст. 528 ЦК України (виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу) та п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України (кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обв'язку боржника третьою особою); що відповідно до приписів ст. 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (відповідач) має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків; що Позивач є особою, яка за погодженням із потерпілим, надала послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків потерпілому, тому в даному випадку, потерпілий мав право звернутись за виплатою страхового відшкодування н вибір і до позивача і до відповідача; що посилання суду першої інстанції на те, що позивач не позбавлений права звернутись із спірними вимогами в порядку регресу до власника автомобіля ВАЗ 2107, номер НОМЕР_2, який є особою, відповідальною у заподіянні шкоди, не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки вказана особа застрахувала свою цивільно - правову відповідальність у відповідача, а тому саме відповідач є особою, винною у заподіянні спірної шкоди.
Ухвалою від 05.10.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Розпорядженням голови суду № 01-23/1/1 від 26.10.2010 справу № 20/266 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Баранця О.М., Синиці О.Ф.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання представників не направив, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
22.10.2008 позивач як страховик та гр. ОСОБА_2. як страхувальник уклали договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків №ДТКЗ/21/44/48 №013523 (далі Договір 1), предметом якого є страхування легкового автомобілю Skoda Oktavia, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3 (далі Автомобіль 1).
Договір 1 набуває чинності з 00:00 годин 24.10.2008 і діє по 24:00 годин 23.10.2009.
Відповідач 2 як страховик та гр. ОСОБА_3 як страхувальник уклали договір у вигляді полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8623101 (далі Договір 2), предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_1., забезпечений транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2107, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (далі Автомобіль 2), строком дії з 00:00 годин 05.08.2009 до 04.08.2010 включно.
23.09.2009 о 12-25 на 185 кілометрі+120 метрів автодороги Доманове-Ковіль-Чернівці-Теребляче сталося ДТП - зіткнення Автомобіля 1, яким керував ОСОБА_2 (власник - ОСОБА_2), та Автомобілю 2, яким керував ОСОБА_1. (власник-ОСОБА_3), що підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в Рівненській області № 70/3421 від 22.10.2009 (а.с.71).
Спірне ДТП сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, якого постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від №3-2028/09 від 10.11.2009 ( а.с. 72) визнано винною особою.
У результаті вказаного ДТП було пошкоджено Автомобіль 1.
За замовленням позивача, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було проведено автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Автомобілю 1 внаслідок спірного ДТП, за результатам якого 14.10.2009 Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 складено Звіт про оцінку транспортного засобу № 2009/638 (далі Звіт № 2009/638) (а.с.16-63).
Відповідно до Висновку про вартість матеріального збитку до Звіту № 2009/638 (а.с.16), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику Автомобілю 1, складає 34429,82 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП, складає 30221,98грн.
Відповідно до п. 1.1 Договору 1 вигодонабувачем за ним є гр. ОСОБА_2
На підставі страхового акту № 28868В/16/2009 від 13.12.2009 (а.с.73) позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором 1, сплатив за заявою гр. ОСОБА_2. (а.с. 69) ТОВ «Промтехсервіс» (СТО яке проводило ремонт Автомобіля 1), страхове відшкодування в розмірі 25252,30грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення №3 389 від 21.12.2009 (а.с.74).
Враховуючи, що за умовами Договору 2 цивільно - правову відповідальність особи, яка винна у завданні спірних збитків, застраховано відповідачем, позивач 03.08.2010 року надіслав відповідачу претензію № Г2600/1925 (а.с.76) щодо відшкодування у добровільному порядку відшкодування в розмірі 25252,30 грн. в порядку регресу.
Факт отримання зазначеної претензії відповідачем підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 6947287 з відміткою відповідач про отримання її 05.03.2010.
Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти позивачу не перерахував, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогами стягнути у судовому порядку з відповідача 24990,00 грн.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні майнових вимог позивача до відповідача, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
За чинним законодавством України потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування, окрім особи, винної у завданні шкоди, - або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (ЦК України) та Законом України „Про страхування” або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та ЗУ „Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежений.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно -Автомобіль 1.
Правовідносини позивача і особи, майно якої він застрахував, у такому випадку регулюються нормами ЦК України, ЗУ „Про страхування” та укладеним Договором 1, з урахуванням яких позивач сплатив за заявою гр. ОСОБА_2. ТОВ «Промтехсервіс» (СТО, яке проводило ремонт Автомобіля 1) страхове відшкодування в розмірі 25252,30грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 27 ЗУ „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як слідує з матеріалів справи, власником Автомобіля 2, яким керував визнаний винним у ДТП ОСОБА_1., є ОСОБА_3, а відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач як страхова організація, що виплатила суму страхового відшкодування застрахованій особі, має законне право на одержання відшкодування за рахунок винної особи, якаю в даному випадку є власник Автомобіля 2 (ОСОБА_3), і, відповідно, позивач не позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом.
Законом України „Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, не регулюються правовідносини учасників спору про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, яку вже виплачено страховою організацією на підставі договору страхування майна своєму страхувальнику.
Зазначений Закон не містить посилань на умови, з настанням яких у страховика, що застрахував відповідальність особи, винної у ДТП, виникає зобов'язання відшкодовувати в порядку регресу страховій організації, що застрахувала майно, її витрати на виплату страхового відшкодування потерпілій застрахованій особі.
Отже, судом першої інстанції правомірно не застосовано до правовідносин сторін у спорі, що є предметом розгляду у цій справі, правові норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 20/266 від 14.09.2010 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС».
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2010 року у справі № 20/266 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2010 року у справі № 20/266 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 20/266.
Головуючий суддя
Судді