01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
25.10.2010 № 6/189
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники стрін:
позивача: Барандич І.М., довіреність № 22-12/08 від 22.12.2009;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Підприємства Федерації профспілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010
у справі № 6/189 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до Підприємства Федерації профспілок України "Проектно-вишукувальний інститут "Укркурортпроект"
про стягнення 203415,80 грн.
Закрите акціонерне товариство лікувально - оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» про стягнення 203415,80 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі № 6/189 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» на користь Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця» 192560,40 грн. боргу, 10855,40 грн. пені, 2034,16 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Підприємство Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та направити справу № 6/189 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована тим, що Господарським судом міста Києва порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 6/189. Розгляд скарги призначений на 19.10.2010 об 11:20.
19.10.2010 представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 розгляд апеляційної скарги у справі № 6/189 відкладено на 25.10.2010 о 12:40.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.10.10 № 01-23/1/3 у справі № 6/189 у зв'язку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Синицю О.Ф., Буравльова С.І.
25.10.2010 представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином.
25.10.2010 представником позивача в судовому засіданні для долучення до матеріалів справи було надано відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі № 6/189 залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивча, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
27.03.2009 між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (кредитором) та Підприємством Федерації профспілок України “Проектно-вишукувальний інститут “Укркурортпроект” (постачальником) було укладено договір про рестуктуризацію суми заборгованості (надалі - Договір).
Згідно з п. 1 Договору боржник протягом 2008 року та січня - березня 2009 року, користувався приміщеннями, що належать кредитору та розміщені за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41, загальною площею 795,7 м2. Перелік приміщень, що були передані у користування боржнику, визначені умовами договору оренди від 1 січня 2008 року № 1, укладеному між боржником та кредитором.
Відповідно до п. 2 Договору станом на 01 квітня 2009 року боржник має заборгованість перед кредитором за користування приміщеннями у розмірі 462145,04 грн., зокрема: за користування приміщеннями протягом 2008 року сума у розмірі 338985,82 грн.; за користування приміщеннями протягом 2009 року сума у розмірі 123159,22 грн.
Пунктом 3 Договору встановлено, що сторони домовились, що боржник погашає вказану у пункті 2 цього договору суму заборгованості протягом 24-х календарних місяців починаючи з 01 квітня 2009 року шляхом щомісячного перерахування коштів рівними частками до 20 числа поточного місяця у сумі 19256,04 грн., у тому числі ПДВ.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що відповідач умови Договору не виконав, заборгованість не сплатив.
23.07.2009 позивач направив відповідачу претензію № 04-10/1759 з вимогою сплатити борг, яка залишена останнім без задоволення.
Господарським судом міста Києва було встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість за період з 01.04.2009 по 20.01.2010 на суму 192560,40 грн. відповідачем не погашена.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано доказів на спростування існування заборгованості перед позивачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом п. 4 Договору встановлено, що у випадку не погашення (несвоєчасного погашення) суми заборгованості, боржник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості (пункт 2 цього договору) за кожен день прострочення платежу.
Згідно з розрахунком позивача, який судом першої інстанції був прийнятий як вірний, пеня за порушення зобов'язання становила 10855,40 грн.
З огляду на викладене вище можна зробити висновок, що Господарським судом міста Києва правомірно було задоволено позов Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів «Укрпрофоздоровниця».
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції було порушено ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу (що діяла на час розгляду справи), що полягало в не сприянні у здійсненні належних сторонам прав.
Зазначене твердження відповідача полягало в тому, що представник Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» 23.04.2010 звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Але Господарським судом міста Києва було відмовлено в задоволенні клопотання, обґрунтовуючи свою відмову тим, що відповідач є юридичною особою, яка має можливість самостійно визначати свого представника, а не її представник.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що був підставою для відмови в задоволенні клопотання з огляду на наступне.
Розглянувши подане 23.04.2010 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відзначає, що зайнятість представника в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України, оскільки, у даному випадку, відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 у справі № 6/189 залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства Федерації профспілок України «Проектно - вишукувальний інститут «Укркурортпроект» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 6/189 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.10.10 (відправлено)