01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 11/118
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Парфенюк В.А.- представник, дов.№ 21/3 від 21.01.2010;
від відповідача -Асипенко Т.О.- представник, дов.№ 41 від 16.02.2010,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2010
у справі № 11/118 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Охоронні системи"
до Київського міського шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни
про стягнення 93140,40 грн.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 № 01-23/1/3 змінено склад колегії суддів.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 07.09.2010 розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.10.2010.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 11/118 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 53 045,00 грн. основного боргу, 6 716,11 грн. пені, 597,61 грн. державного мита, 151,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем розрахунки за надані позивачем послуги за період квітень - грудень 2008р. згідно з договором № 171 від 05.04.2008, здійснені частково, на загальну суму 19 045,00 грн.; за розрахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до п.5.2 договору, ст.611 ЦК України, з урахуванням норм ч.6 ст.323 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", становить 6 716,11 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 11/118 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Скаржник посилається на порушення ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, стверджуючи, що не міг скористатися правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України, оскільки не був повідомлений належним чином про розгляд справи, та ту обставину, що є медичним закладом, який фінансується з міського бюджету і є розпорядником бюджетних коштів 3-го рівня, тобто виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись, зокрема, на те, що договір про надання послуг був укладений саме з відповідачем, а не з Головним управлінням охорони здоров'я чи Київською міською державною адміністрацією.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріалаи справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача за договором № 171 боргу в сумі 53 045,00 грн., що утворився внаслідок несплати відповідачем за виконані роботи протягом березня - грудня 2008р., пеню за прострочку платежу в розмірі 40 095,40 грн., судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2008 між сторонами укладено договір № 171 про надання послуг по охороні об'єктів та збереження майна та матеріальних цінностей, пунктом 1.1 якого встановлено, що відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором виконавець, приймає на себе обов'язок по централізованій охороні об'єкту в цілому, шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна відповідача, яке в ньому знаходиться, у період знаходження об'єкту під охороною.
У п.п.5.1, 5.2, 5.3 договору № 171 сторони погодили умови про те, що вартість наданих послуг визначається в безготівкових гривнях в розмірі 80 100,00 грн., в тому числі ПДВ; оплата здійснюється щомісячно, за умови передоплати, згідно з виставленими виконавцем рахунками-фактурами, але не пізніше 10 числа поточного місяця, за який проводиться оплата; у випадку затримки платежу, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми договірної ціни за кожен день затримки; акт виконаних робіт підписується сторонами до 5 числа наступного місяця і по закінченні терміну дії договору.
Згідно із актами про виконані роботи за №№ 3/08, 4/08, 5/08, 6/08, 7/08, 8/08, 9/08, 10/08, 11/08, 12/08, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, позивачем проведені роботи по охороні та забезпеченню безпеки, згідно із договором № 171, протягом періоду з березня по грудень 2008р. всього на загальну суму 80 100,00 грн.
У вказаних актах зазначено, що відповідач зобов'язується оплатити вказану суму протягом трьох банківських днів з дня підписання акту.
Позивачем виписані рахунки-фактури на оплату зазначених послуг за №№ 3/8, 4/8, 5/8, 6/8, 7/8, 8/8, 9/8, 10/8, 11/8, 12/8.
Як стверджує позивач, відповідачем сплачено за надані послуги 38 955,00 грн.
Позивачем була пред'явлена відповідачу претензія від 27.08.2008 з вимогами сплати заборгованості, яка згідно із штемпелем вхідної кореспонденції відповідача, останнім одержана 29.08.2008.
Відповідно до ч.1 ст.946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Така ж норма закріплена і в ст.526 ЦК України.
Заперечення або зауваження відповідача щодо розрахунку позивача відсутні.
Отже позовні вимоги про стягнення основного боргу є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Апеляційна інстанція, перевіривши, погоджується із застосованим судом першої інстанції порядком нарахування пені та її розміром, із врахуванням яких позов у частині вимог про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, як із такими, що не грунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві, враховуючи викладене та наступні обставини.
Ухвалою суду першої інстанції від 12.04.10 провадження у справі № 11/118 порушено та розгляд справи призначено на 11.05.10 об 11:00.
Як вбачається із відмітки на зворотній стороні ухвали, належним чином оформленої, зазначена ухвала надіслана сторонам 12.04.10.
Про одержання відповідачем ухвали суду першої інстанції від 12.04.10 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 17.04.10.
Отже твердження скаржника про порушення ст.ст.4-2, 4-3, 22 ГПК України безпідставне, підстави для застосування положення ст.104 ГПК України відсутні.
Та обставина, що відповідач є медичним закладом, який фінансується з міського бюджету, не звільняє останнього від обов'язку виконання договору № 171 та оплати наданих відповідачу послуг.
Також умовами договору № 171 сторонами не передбачено залежності виконання обов'язку по оплаті послуг від джерела фінансування особи, яка одержує послуги.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав, встановлених чинним законодавством та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої істанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі №11/118 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 11/118 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.10.10 (відправлено)