Номер провадження 2/676/2306/24
(з а о ч н е)
06 грудня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/5274/24,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 00-8966007 від 31.07.2023 року в розмірі 15 250,00 грн., судового збору в розмірі 3 028,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.08.2024 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31.07.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту у національній валюті у вигляді кредитної лінії № 00-8966007, відповідно якого відповідачу надано кредит в сумі 5 000,00 грн. строком на 120 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та комісією в сумі 250 грн., в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.
На виконання умов договору ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов'язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте останній своїх зобов'язань належним чином не виконав, порушивши умови Кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за Договором загальною сумою 15 250,00 грн.
В подальшому, 10.04.2024 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 1-10042024, за яким до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 00-8966007 від 31.07.2023 року. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов'язання належним чином не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-8966007 від 31.07.2023 року в сумі 15 250,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10 000,00 грн., заборгованість за комісіями - 250,00 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Сердійчук Я.Я. не з'явилася, направила суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, відповідно до ст.128 ЦПК України.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів з винесенням заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 31.07.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-8966007, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора ІР290. У такий спосіб Кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» в електронній формі.
За умовами якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 грн. на строк 120 днів зі сплатою за користування грошовими коштами у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами в період з 1 по 20 день включно, а починаючи з 21 дня - у розмірі 2,50% від суми та комісією в сумі 250,00 гривень, в обмін на зобов'язання відповідачки повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.
Також, 31.07.2023 року ОСОБА_1 за допомогою вказаного одноразового ідентифікатора підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань кредитодавця, та графік платежів, як невід'ємної частини Договору кредитної лінії № 00-8966007.
ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» виконав своє грошове зобов'язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується Інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» № 647/04 від 22.04.2024 року про перерахування грошових коштів через платіжний сервіс «Platon».
Згідно Розрахунку заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-8966007 від 31.07.2023 року станом на 10.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 15 250,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10 000,00 грн., заборгованість за комісіями - 250,00 грн.
Відповідно до Договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно копії Акту прийому-передачі від 10.04.2024 року Реєстру боржників (в електронному та паперовому вигляді) за Договором факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 року фактор ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з однієї сторони та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» уклали даний Акт про те, що у виконанні п.8.3.1. Договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників від 10.04.2024 року, складеного за формою згідно із Додатком № 1 до Договору.
Відповідно до Договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 року від клієнта до фактору переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно копії Реєстру боржників за Кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до Договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 року, серед переліку прізвищ боржників під номером 1570 міститься прізвище відповідача ОСОБА_1 .
З копії платіжної інструкції № 422780049 від 12.04.2024 року вбачається, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» отримало від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 1 168 064,68 грн. оплати за Договором факторингу №1-10042024 від 10.04.2024 року.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 вказано, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 року у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
З наведених обставин справи слідує, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості у заявленому в позовній заяві розмірі, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачем.
З урахуванням вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 028,00 грн. сплаченого судового збору.
Щодо вимоги у позовній заяві ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у сумі 9 000 грн., суд зазначає наступне.
15.02.2024 року між АО «Лігал Ассістанс» та клієнтом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір про надання правової допомоги № 15-02/2024.
Відповідно до пункту 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» № 45 від 01.07.2024 року погоджено гонорар АО «Лігал Ассістанс» за надання усної консультації з вивченням документів, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 9 000,00 грн., підписанням цієї заявки сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
З копії Платіжної інструкції № 0446740000 від 15.07.2024 слідує, що АО «Лігал Ассістанс» отримало від ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 100 000,00 грн. оплату за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги № 15-02/2024.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу та вважає, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді вказаної справи у розмірі 3 000,00 грн., що на думку суду буде співмірним із заявленим позовним вимогам та складністю справи.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 599, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371; вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 м. Київ поштовий індекс 03150) заборгованість заДоговором кредитної лінії № 00-8966007 від 31.07.2023 року в розмірі 15 250,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 10 000,00 грн., заборгованість за комісіями - 250,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ: 42640371; вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 м. Київ поштовий індекс 03150)судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного судового рішення - 16 грудня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В.