01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 18/37
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від Прокуратури м.Києва: Морозов В.Ю. - старший прокурор відділу
від позивача: Лєбєдєв О.В. - юрист
від відповідача-1: не з»явився
від відповідача-2: не з»явився
від 3-ої особи: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.02.2009
у справі № 18/37 ( .....)
за позовом ТОВ "Яхт-Клуб "Локомотив"
до Київська міська рада
третя особа позивача Київська міська організація профспілки працівників органів податкової служби
третя особа відповідача
про визнання укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки
Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеною угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 р. №66-6-00198 та переданою земельну ділянку на умовах, викладених в угоді, з моменту набрання чинності судовим рішенням. Також позивач просить зобов'язати відповідача-2 зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 р. №66-6-00198 з усіма додатками, що є невід”ємною частиною договору в новій редакції, укладену між орендодавцем Київською міською радою та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю „Яхт-Клуб „Локомотив” у встановленому законом порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 у справі № 18/37 позовні вимоги задоволено повністю, постановлено вважати укладеною угоду до договору земельної ділянки від 26.10.2004р. № 66-6-00198 та переданою дану земельну ділянку на умовах, викладених позивачем в угоді, з моменту набрання чинності судового рішення.
Зобов»язано Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 № 66-6-00198 з усіма додатками, що є невід»ємною частиною договору в новій редакції, між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Яхт-Клуб «Локомотив» у встановленому порядку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення ради про надання земельної ділянки. Зважаючи на відсутність рішення Київської міської ради щодо надання позивачу права на земельну ділянку, задоволення позовних вимог у даній справі є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції Київради на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, оскільки суд не являється тим органом, якому надано право укладати договори оренди.
Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом не з'ясовано, в чому полягає порушення прав позивача відповідачем-2, зокрема, не встановлено фактичні обставини щодо ухилення цієї особи від реєстрації угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
В судове засідання представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника Прокуратури м.Києва та позивача, враховуючи строки розяглду справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача -1, відповідача-2, третьої особи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Прокуратури м.Києва та позивача, колегією встановлено наступне:
Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ” місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.
Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.
06.07.2004 між Київською міською радою та Київською міською організацією профспілки працівників органів державної податкової служби було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої у Дніпровському районі м.Києва, Паркова дорога 20 на острові Труханів з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування водної станції, кадастровий номер 8000000000:66:438:0054, розміром 1,0488 га. Договір укладено терміном на 1 рік, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 06.07.2004р. по реєстру за № 673 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА), про що зроблено запис віл 26.10.2004р № 66-6-00198 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Договором від 10.04.2007р. вищезазначений договір оренди земельної ділянки, строк якого закінчився, було поновлено терміном на 15 років з 27.10.2005р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 10.04.2007р. по реєстру за № 167 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( КМДА), про що зроблено запис віл 17.04.2007р № 66-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів.
30.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Яхт-Клуб „Локомотив” та Київською міською організацією профспілки працівників органів державної податкової служби було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу ( посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хоружик І.Г., зареєстрований в реєстрі № 3604). На підставі укладеного договору право власності на нерухоме майно, а саме майновий комплекс - водна станція ДСТ «Локомотив» перейшло до ТОВ „Яхт-Клуб „Локомотив”, зареєстровано у Державному реєстрі правочинів ( витяг №4597515 від 12.09.2007).
Згідно акту прийомки-передачі Майнового комплексу «Водна станція ДСТ «Локомотив» від 12.09.2007р. майно було передано позивачу згідно договору купівлі-продажу. Зазначене майно розташоване на земельній ділянці, площа якої становить 10488 кв.м., і яка знаходиться у користуванні продавця відповідно до Договору «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 10.04.2007р.
Право власності на майновий комплекс-водна станція ДСТ „Локомотив”, який знаходиться на вул. Паркова дорога, 20 о.Труханів у Дніпровському районі м. Києва зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Яхт-Клуб „Локомотив” згідно реєстраційного напису Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від24.09.2007р. № 814-з.
Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено статтею 123 Земельного кодексу України, згідно якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування з дотриманням встановленої цією статтею процедури оформлення надання земельної ділянки в користування.
Рішення щодо надання в оренду земельної ділянки є реалізацією волевиявлення органу місцевого самоврядування як суб'єкта права власності на землю.
Разом з тим, частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України, в редакції чинної на дату укладення договору купівлі-продажу, визначено, якщо житловий будинок, будівля або споруда, розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Таким чином, законодавством передбачено підставу для набуття права користування земельною ділянкою внаслідок переходу такого права у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке на ній знаходиться.
Отже, враховуючи специфіку об'єкта нерухомості як такого, що нерозривно пов'язаний із землею, стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України передбачають перехід права користування земельною ділянкою до набувача права власності на ці об'єкти, тобто перехід права користування земельною ділянкою встановлено законом.
Згідно з роз'ясненнями Вищого господарського суду України від 27.06.2001 N 02-5/743 (з наступними змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування» обов'язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов'язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв'язку з переходом права на будівлю і споруду, приватизацією об'єктів незавершеного будівництва або внаслідок укладення передбачених законом цивільно-правових угод (міна, дарування, купівля і под.), а також коли земельну ділянку було надано підприємству чи організації до введення в дію Земельного кодексу України. У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа відповідно до статей 74 і 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду (пункт 3).
Позивач відповідно до Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 12.09.2007 року набув права власності на майновий комплекс - водну станцію ДСТ «Локомотив», який розміщений на земельній ділянці кадастровий № 8000000000:66:438:0054, розміром 1,0488 га
Таким чином, в силу ст. 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла на момент розгляду справи в суді першої інстанції) право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що договором від 10.04.2007р. з попереднім власником майнового комплексу Київською міською організацією профспілки працівників органів державної податкової служби було поновлено договір оренди земельної ділянки на 15 років з 27.10.2005р
Норма статті 31 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої встановлені підстави припинення договору оренди земельної ділянки, в редакції, закону від 27.04.2007 № 997-V, чинної на дату звернення позивача до суду та прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, не передбачала такої підстави для припинення договору оренди земельної ділянки, як зміна власника будівлі, а тому колегія суддів вважає, що договір оренди земельної ділянки від 13.10.2005 був чинним на момент внесення змін.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Порядок внесення змін до договору встановлено Господарським кодексом України.
Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Також в цій статті визначено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до статей 181 і 188 Господарського кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю „Яхт-Клуб „Локомотив” звернулось з листом до Київради про укладення угоди до договору оренди земельної ділянки на вул. Паркова дорога, 20 о.Труханів у Дніпровському районі м. Києва, виклавши договір в редакції, яка повністю відпвоідачє основного договору, крім сторін та надіслало підписані з свого боку два примірники угоди, у зв”язку із переходом права власності на нерухоме майно та зміною сторони у зобов»язанні.
На даний лист за дорученням заступника Київського міського голови-секретаря Київради від 10.12.2008 № 51005 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) своїм листом від 26.12.2008 № 05-358/51723 повідомило про те, що на сьогоднішній день рішення Київради про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Яхт-Клуб „Локомотив” в оренду земельної ділянки на вул.Паркова дорога, 20 о.Труханів у Дніпровському районі м.Києва не приймалось і після прийняття Київрадою відповідного рішення вказане управління зареєструє договір оренди земельної ділянки.
Відповіді, заперечень, зауважень, протоколу розбіжностей тощо, щодо запропонованого проекту угоди до договору оренди від Київської міської ради позивач не отримував.
Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Визнання права - це визнання права користування або власності у випадках, визначених законодавством, і за умови що особа яка звертається до суду має всі підстави вважати та просити суд визнати таке право.
Таким чином, позивач відповідно до статті 123 Земельного кодексу України та статті 15 Закону України «Про оренду землі» вчинив всі передбачені законодавством дії. спрямовані на укладення угоди до Договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004р. № 66-6-00198 та зважаючи на те, що одна із сторін ухиляється від укладання договору, інша сторона, чиє право порушується, може звернутись до суду та просити суд визнати його право.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що неоформлення права користування земельною ділянкою у встановлені терміни, право на користування якої виникло на підставі статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України фактично є відмовою органу місцевого самоврядування в реалізації позивачем його права, обумовленого законом.
Листом № 37/040-463 від 01.10.07р. направленим на адресу Управління земельних ресурсів КМДА та листом № 37/040-494 від 19.11.2007р. направленим на адресу Київської міської державної адміністрації Київська міська організація профспілки працівників органів державної податкової служби повідомила про те, що 12.09.2007р. новим власником майнового комплексу «Водна станція ДСТ «Локомотив» згідно договору купівлі-продажу від 12.09.2007р. та фактичним користувачем земельної ділянки, площею 10488 кв.м., кадастровий номер 8000000000:66:438:0054 є ТОВ «Яхт-клуб «Локомотив».
Крім того, вищезазначеними листами Київська міська організація профспілки працівників органів державної податкової служби повідомила також про те, що відповідно до умов договору купівлі-продажу майнового комплексу «Водна станція ДСТ «Локомотив», вона не має наміру залишати за собою право користування земельною ділянкою, на якій розташовано комплекс, враховуючи, що всі права по користуванню земельною ділянкою, на якій розташовано майновий комплекс, відповідно до ст.120 Земельного кодекс України, перейшли до нового власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхт-клуб «Локомотив».
Колегія вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині укладення угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004р. № 66-6-00198 та вважати переданою земельну ділянку на умовах, викладених в даній угоді, що запропонована позивачем.
Крім того, позивач сплачував до бюджету орендну плату за користування земельною ділянкою, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.
Згідно пункту 3.4.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», які прийняті з метою однакового і правильного застосування норм матеріального і процесуального права у розгляді спорів, пов'язаних із земельними відносинами, судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не приймає до уваги заперечення, що суд мав би зобов'язати Київську міську раду укласти договір оренди, а не вважати його укладеним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що затверджене рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 р. №182/342, дане управління організовує оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
Статтею 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.
За змістом частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язковість виконання судових рішень.
Оскільки відповідно до вищенаведених норм законодавства договір оренди земельної ділянки потребує обов'язкової реєстрації і без реєстрації не набуває чинності та неможлива реалізація права користування земельною ділянкою, тому рішення суду без зобов'язання зареєструвати договір не призведе до поновлення порушеного права позивача, а зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004р. № 66-6-00198 відповідно до закону є реалізацією механізму виконання рішення суду та не призводить до негативних наслідків для відповідача-2.
Таким чином, необхідною умовою поновлення порушеного права та реалізації виконання рішення суду щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки є зобов'язання зареєструвати його в установленому порядку.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 у справі № 18/37 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 у справі № 18/37 залишити без змін.
Матеріали справи № 18/37 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)