01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 47/276
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Грабовська І.В. - довіреність №21 від 23.04.2010 р.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа 7"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.07.2010
у справі № 47/276 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МегаполісБуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа 7"
про стягнення 153059,30 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2010 р. у справі №47/276 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МегаполісБуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа 7" про стягнення 153 059,30 грн. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Європа 7” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МегаполісБуд” 123 212 грн. 80 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 1 541 грн. 66 коп., пені у розмірі 10 298 грн. 91 грн., 1 550 грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Відповідач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, однак в судовому засіданні представник позивача апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 20.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 13.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 12.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю суддів Верховця А.А. та Коршун Н.Мю у розгляді справ у складі інших судових колегій для розгляду справи № 47/276 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
В судове засідання 13.10.2010 р. з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення. В зв'язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
15.02.2010 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “МегаполісБуд”, в якості субпідрядника та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Європа 7”, в якості підрядника, було укладено договір № 15-02/2010, відповідно до умов якого підрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт з улаштування буроін'єкційних паль згідно робочої документації: діаметром 620 мм, довжиною 10-11 м в кількості 92 шт., вартість 1м. куб. складає 450, 00 грн., геометричний обсяг улаштування паль складає 306 куб.м., на об'єкті м. Київ, вул. Бауманська 25, 27, 29 (п. 1.1), орієнтовна вартість робіт складає 137 700,00 грн. (п. 2.1), підрядник гарантує остаточну оплату прийнятих робіт протягом 3-ох банківських днів з моменту отримання актів приймання виконаних робіт і довідки по формі КБ-3 (п.3.3), за несвоєчасну оплату належним чином виконаних будівельно-монтажних робіт, що передбачено п. 3.3. договору, підрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі 3% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення (п.6.2.1).
Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт від 25.02.2010, який підписаний уповноваженими представниками сторін, посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 143 212,80 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку по повній оплаті виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 143 212,80 основної заборгованості, 3% річних у розмірі 4 296,38 грн., 1 288,92 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 4 261,20 грн. пені та судових витрат.
В судовому засіданні 14.07.2010 позивач повідомив суд про сплату відповідачем 09.06.2010 - 20 000,00 грн. за виконані останнім роботи по укладеному між сторонами договору, у зв'язку з чим уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 123 212,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1 541,66 грн., 10 298,91 грн. пені та судові витрати.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач (субпідрядник), умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних підрядних робіт від 25.02.2010, який підписаний уповноваженими представниками сторін, посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 143 212,80 грн., а відповідач (підрядник), свого обов'язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконав, а лише частково оплатив вартість виконаних робіт після звернення позивача з позовом до суду в розмірі 20 000,00 грн.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 123 212,80 грн.
Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 541,66 грн., 10 298,91 пені.
Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, суми пені та 3% річних законними та обґрунтованими.
Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків суми пені та 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання по оплаті за виконанні позивачем роботи, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 541,66 грн., а сума пені 10 298,91 грн.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 123 212,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1 541,66 грн., 10 298,91 грн. пені.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа 7" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2010 р. в справі № 47/276 - без змін.
Справу № 47/276 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
26.10.10 (відправлено)