Постанова від 19.10.2010 по справі 42/166

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2010 № 42/166

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Медфарком-Центр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2010

у справі № 42/166 ( .....)

за позовом ТОВ "Медоптіма"

до ЗАТ "Медфарком-Центр"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 45962,90 євро

за участю представників сторін:

від позивача Сергієнко А.Ю. - дов. від 08.12.2009

від відповідача Гончаров О.О. - дов. № 68 від 02.02.2010

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Медоптіма” (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Медфарком-Центр” (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості в розмірі 45 962,90 євро (з яких: 30 371,46 євро - основний борг, 1 038,45 євро - 3% річних та 14 552,99 євро - пеня).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2010 у справі № 42/166 позов задоволено; стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Медфарком-Центр” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медоптіма” 30 371,46 євро боргу, 1 038,45 євро - 3% річних з простроченої суми, 14 552,99 євро пені, 459,63 євро витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості (з урахуванням річних) та пені є обґрунтованими, оскільки покупцем зобов'язання по оплаті отриманого вантажоодержувачем товару виконано частково, станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем у сумі 30 371,46 євро за поставлений товар не погашена, а доказів, які б спростували факт наявності вказаної заборгованості, відповідачем суду не надано. При цьому місцевим судом зазначено, що позивачем на підставі п.п. 11.1 та 11.3 контракту № 01/08-08 від 01.08.2008, з урахуванням встановленої договором солідарної відповідальності покупця та вантажоодержувача, правомірно заявлено вимоги до вантажоодержувача (відповідача).

Закрите акціонерне товариство „Медфарком-Центр”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 01-06/09 від 24.06.2010 (з урахуванням уточнень до неї № 01-10/10 від 19.10.2010), у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2010 у справі № 42/166 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, місцевим судом не враховано, що сума боргу відповідача за контрактом № 01/08-08 від 01.08.2008 менша, ніж заявлена позивачем до стягнення, оскільки частина товару була поставлена невідповідної якості. Також апелянт зазначає, що представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції заперечував проти нарахування пені та наголошував на застосуванні на підставі ст.258 ЦК України строку позовної давності до вимог про стягнення пені. Крім того, відповідачем у апеляційній скарзі заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача компанії „Астер Трейдинг Ко” (Великобританія).

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між позивачем (як постачальником), відповідачем (як вантажоодержувачем) та компанією “Астер Трейдінг Ко” (як покупцем) був укладений контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 (копія контракту - а.с. 7-15).

Відповідно до умов названого контракту постачальник зобов'язався передати вантажоодержувачу біологічно активні добавки та косметичні засоби (надалі - товар) в асортименті, кількості та цінами, вказаних в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами. Вантажоодержувач зобов'язався прийняти товар від постачальника та на підставі вантажосупровідних документів, перелічених у п.6.2 контракту, здійснити всі необхідні заходи щодо митного очищення товару на території України та передати товар покупцю. Покупець зобов'язується прийняти товар у вантажоодержувача та оплатити постачальнику поетапним платежем вартість товару на кожну партію товару, якщо товар буде надходити партіями (п.1.1 контракту).

Строк дії контракту (відповідно до умов п.3.1) встановлений з моменту його підписання та діє контракт до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.4.4 названого контракту його загальна сума становить 500 000 євро.

Сторонами в п.5.2 контракту погоджений наступний порядок розрахунків - покупець оплачує кожну партію товару поетапно: по 35 % від вартості кожної партії товару не пізніше 75 та 120 календарних днів, 30 % - не пізніше 150 календарних днів з моменту здійснення на митній декларації на кожну партію товару відмітки “Випуск дозволено” російським митним органом. Поставка товару здійснюється на умовах СІР Kиїв згідно INCOTERMS 2000 (у редакції 2000 року) після підтвердження покупцем проформи-інвойса.

Пунктами 11.1 та 11.3 контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 передбачено, що покупець та вантажоодержувач несуть солідарну відповідальність перед постачальником за виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом без застережень, солідарно та в повному обсязі. Постачальник має право за своїм вибором пред'явити претензії, позови як до покупця і до вантажоодержувача разом, так і до кожного з них окремо за своїм вибором.

У разі неможливості урегулювання спорів шляхом переговорів, сторони звертаються з позовом до суду за місцем знаходження відповідача у відповідності до компетенції та підсудності категорії справи, виходячи з позовних вимог. При цьому, застосовуватись буде право (матеріальне та процесуальне) країни відповідача (п.12.2 контракту).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

З наявних матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 позивачем у відповідності до інвойсу № 1 від 03.09.2008 (копія - а.с.18) передано відповідачу товар на суму 101 238,20 євро, що підтверджується митною декларацією № 10122130/031008/0019971 від 06.10.2008 (копія - а.с. 20).

Відповідачем не заперечується факт отримання товару та його часткової оплати на суму 70 866,74 євро, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача про зарахування 29.04.2009 коштів у сумі 35 433,37 євро та 16.06.2009 - у сумі 35 433,37 євро (а.с. 21-22).

Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем по контракту № 01/08-08 від 01.08.2008, але не оплаченого покупцем товару становить 30 371,46 євро (101238,20 євро - 70 866,74 євро).

Належних доказів на підтвердження факту оплати позивачу вказаної суми заборгованості відповідачем суду не надано.

З метою отримання оплати позивачем була пред'явлена відповідачу претензія № 130/09 від 30.09.2009 (а.с.23) про оплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 30 371,46 євро з вимогою погасити заборгованість протягом 5-ти днів з дня одержання претензії.

Відповідачем було направлено позивачу відповідь на претензію № 517 від 07.10.2009 (копія - а.с.25), в якій він запропонував позивачу визначити дату та місце зустрічі для здійснення відповідних переговорів, метою яких буде досягнення порозуміння з приводу наявних питань.

Проте, оскільки сторонами будь-якої згоди досягнуто не було, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з вказаними позовом до відповідача, предметом якого є стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого позивачем товару в сумі 30 371,46 євро, а також пені та 3% річних за прострочку оплати поставленого товару.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

У п.11.1 контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 сторонами було встановлено, що покупець та вантажоодержувач по даному контракту несуть солідарну відповідальність перед постачальником за виконання взятих на себе зобов'язань за контрактом без застережень, солідарно та в повному обсязі.

Постачальник має право за своїм вибором пред'явити претензії, позови як до покупця і до вантажоодержувача разом, так і до кожного з них окремо за своїм вибором (п.11.3 контракту).

Таким чином, позивач підставно та обґрунтовано скористався своїм правом вибору пред'явлення вимоги про оплату заборгованості за контрактом та звернувся з позовом до відповідача.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належним чином свої зобов'язання за контрактом № 01/08-08 від 01.08.2008 виконано не було, оскільки ним своєчасно, у визначений у претензії № 130/09 від 30.09.2009 строк, не було оплачено позивачу наявну заборгованість покупця за поставлений позивачем товар.

Сума основного боргу перед позивачем складає 30 371,46 євро. Вказана обставина належними та допустимими доказами апелянтом не спростована.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.11.2 контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 у разі порушення покупцем строку оплати, передбаченого п.5.2 контракту більш ніж на п'ять днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору підставно та обґрунтовано дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 30 371,46 євро основного боргу, 1 038,45 євро - 3% річних з простроченої суми та 14 552,99 євро пені за порушення строків оплати за поставлений за контрактом товар.

Доводи апелянта про те, що сума боргу відповідача за контрактом № 01/08-08 від 01.08.2008 менша, ніж заявлена позивачем до стягнення (оскільки частина поставленого товару була невідповідної якості), судовою колегією до уваги не приймаються, так як відповідачем до матеріалів справи не додано будь-яких доказів (копій листів, претензій, тощо) щодо виявлених недоліків отриманого відповідачем товару.

Доводи апелянта про те, що представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції наголошував на застосуванні строку позовної давності до вимог про стягнення пені матеріалами справи не підтверджуються. Вказана обставина також заперечується представником позивача.

Таким чином, усі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.

Судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача компанії „Астер Трейдинг Ко”, оскільки у відповідності до умов укладеного сторонами контракту № 01/08-08 від 01.08.2008 встановлена солідарна відповідальність вантажоодержувача (відповідача) та покупця (компанії „Астер Трейдинг Ко”, адреса: 401, Лангхем Хауз, Реджент стріт, 302, Лондон W1В 3НН, Великобританія) та постачальник (позивач по справі) має право за своїм вибором пред'явити претензії, позови як до покупця і до вантажоодержувача разом, так і до кожного з них окремо за своїм вибором. Отже, позивач, скориставшись своїм право згідно укладеного сторонами договору, пред'явив позов до вантажоодержувача (відповідача по даній справі).

Крім того, апелянтом не подано будь-яких доказів на підтвердження того, що з моменту отримання ним претензії позивача №130/09 від 30.09.2009 про оплату заборгованості за отриманий товар у розмірі 30 371,46 євро (з вимогою погасити заборгованість протягом 5-ти днів з дня одержання претензії) відповідачем (як вантажоотримувачем за контрактом) здійснювались будь-які заходи щодо повідомлення про це компанію „Астер Трейдинг Ко” (покупця за контрактом) та що покупцем вчинені дії щодо погашення заборгованості за поставлений позивачем товар (або оспорювання суми боргу).

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2010 у справі № 42/166.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Медфарком-Центр” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2010 у справі № 42/166 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медоптіма” до Закритого акціонерного товариства „Медфарком-Центр” - без змін.

2. Матеріали справи № 42/166 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12387560
Наступний документ
12387562
Інформація про рішення:
№ рішення: 12387561
№ справи: 42/166
Дата рішення: 19.10.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію