Справа № 488/2135/22
Провадження № 1-кс/488/793/24 р.
17.12.2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресенка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, з неповною середньою освітою (9 класів), розлученого, щодо дитини позбавленого батьківських прав рішенням суду від 11.04.2024 р., офіційно непрацюючого, раніше судимого:
- 02.07.2013 Чаплинським районним судом Херсонської області, за п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.289, ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі;
- 03.02.2015 Білозерським районним судом Херсонської області, за ч.2 ст.345, ст.70 (за вироком від 02.07.2013) до 8 років 2 місяців позбавлення волі;
- 26.10.2018 Ленінським районним судом м. Миколаєва, за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 гривень;
- 16.11.2019 Скадовським районним судом Херсонської області, за ч.3 ст.289, ч.2 ст.187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 31.01.2024 Корабельним районним судом м. Миколаєва, за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 05.11.2024, звільнений від покарання, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння
17.12.2024 року т.в.о.заступника начальника СВ відділення поліції №3 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернулася до суду з вищевказаним клопотанням в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152050001052 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.115 КК України, погодженим з прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 .
Згідно клопотання, 23.10.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання прокурор мотивує тим, що 08.11.2024 ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої спливає 23.12.2024 р., але до цієї дати є неспроможним завершити досудове розслідування, у зв'язку з чим керівником окружної прокуратури м.Миколаєва продовжено строк досудового розслідування до 23.01.2025 року включно та задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також запобігання встановленим ризикам, прокурор просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку продовження досудового розслідування.
В обгрунтування клопотання прокурор також зазначає, що на теперішній час відсутні об'єктивні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, зменшилися чи перестали існувати, а саме: підозрюваний може переховуватися від суду та органу досудового розслідування (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України); незаконно впливати на свідків (пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення (пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 та наявність вищевказаних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення даного клопотання, вказуючи на свою непричетність до скоєння діянь, у чому йому пред'явлено підозру, звертаючи увагу на добровільну видачу ним свого мобільного телефону, що за його позицією, було наміром допомоги слідству.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 також підтримала позицію свого підзахисного, вказуючи на необґрунтованість висунутої підозри та безпідставність ризиків, на підтвердження яких прокурором не надано жодного доказу, а щодо копії протоколів допиту свідків, то за принципом безпосередності дослідження доказів, встановлення вини її підзахисного чи навпаки, можливе лише з дотриманням безпосередності дослідження судом доказів, в тому числі і показів свідків. За позицією захисника, ОСОБА_4 навпаки сприяв слідству, надавши свій телефон, якого не намагався позбутися, що свідчить на непричетність його до дій, у яких він підозрюється, не ухилявся від слідства, не впливав на свідків протягом двох років проведення досудового розслідування, а щодо ризику вчинення іншого злочину, то за позицією сторони захисту його минулі судимості, ніяким чином не мають братись до уваги, адже він вже відбув покарання за скоєне. За позицією захисника, є недоречним і посилання прокурора на відсутність у ОСОБА_4 легальних джерел прибутку, адже останнє не свідчить про неможливість працювати без оформлення трудового договору. Щодо соціальних зв'язків, зокрема позбавлення його батьківських прав, то прокурором доказів щодо останнього надано не було.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, наведених в останньому.
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції №3 Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження за за № 12022152050001052 від 26.12.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.115 КК України.
23.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України.
08.11.2024 ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду м.Миколаєва обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, строк дії якої визначено до 23.12.2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити вказані дії.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої 23.10.2024 р., знайшла своє підтвердження під час вирішення клопотання щодо обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в тих межах, які є достатніми для ствердження щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.
Щодо ризиків, то проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, а також ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, зокрема санкція за ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, істотно впливає на оцінку ризиків переховування від суду, на що скеровує і усталена практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ від 20.05.2020 р. у справі "Москаленко проти України", від 26.07.2001 р. у справі "Ілійков проти Болгарії").
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, тим більш як особа, яка згідно даних ВІТ УМВС України в Миколаївській області відбувала реальне покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюючи реальність можливого майбутнього покарання, може укритися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 неодружений, дітей на утриманні не має, не має постійного місця проживання, як останній повідомляв під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, його житло перебуває у місцевості, що наразі знаходиться під окупацією, та як зазначив у даному судовому засіданні, він проживав в квартирі своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_1 , що у сукупності з зазначеними вище обставинами свідчить про відсутність у нього чинників, які б утримували його від вчинення спроб переховування від органу досудового розслідування та суду.
Всі вище наведені обставини вказують на доведеність ризику ухилення ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про наявність ризику здійснення тиску на свідків з метою зміни ними показів на його користь, з огляду на тяжкість пред'явленої підозри.
З огляду на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 скоєно із застосуванням вогнепальної зброї, вказане свідчить про ухил особи на протиправні дії, як і дані про його судимість, в тому числі за злочини проти життя та здоров'я людини, зокрема відомості щодо його репутації як особи, яка є неодноразово судима, відносно якої винесено обмежувальний припис від 25.08.2023 року, як особи, яка схильна до домашнього насильства, який не має постійного місця проживання та роботи, що у сукупності свідчить про доведеність ризику вчинення підозрюваним іншого злочину.
Стосовно посилання захисника, на те, що дані про судимість підозрюваного не мають прийматись до уваги при обранні міри запобіжного заходу, то суд з даним твердженням не погоджується, адже при вирішенні вказаного питання, в тому числі враховується репутація підозрюваного, та і інші чинники, визначені ч.1 ст.178 КПК України.
Доводи захисту щодо нездійснення безпосередньо в ході судового засідання допиту свідків, копії протоколів допиту яких додано до клопотання, що не може свідчити на доведеність вини її підзахисного, то слід зауважити, що наразі вирішується питання лише обгрунтованості підозри та доведеності заявлених ризиків, а не вини підозрюваного чи її відсутності, що є наслідком стадії судового провадження.
Щодо посилання захисника на відсутність доказів на підтвердження заявлених ризиків, то слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи та/чи вчинення іншого злочину, а не обов'язкове настання цих подій.
Стосовно аргументів захисту про те, що за два роки слідства відсутні будь-які заяви від свідків щодо здійснення тиску відносно них з боку ОСОБА_4 , то слід зауважити, що статус підозрюваного він набув лише 23.10.2024 року, в період відбування ним покарання у місцях позбавлення волі за інший злочин.
Отже слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення у наявності усіх вищевказаних ризиків з наведених вище обгрунтувань, та з урахуванням особи підозрюваного, про що зазначено вище, приймаючи до уваги відсутність будь-яких чинників, які б утримували його від втечі, доведеності ризиків впливу на свідків та вчинення іншого злочину, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження у даному випадку виняткового запобіжного заходу, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Щодо застави, то з урахуванням положень п. 2 ч.4 ст.183 КПК України, у даному випадку приходжу до висновку про можливість такої не призначати.
Строк дії запобіжного заходу, про продовження якого просить прокурор, визначити в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 197 КПК України, тобто до 23.01.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 січня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з дня вручення її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1