01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.09.2010 № 02/2633
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від стягувача: не з'явився
від боржників: 1) не з'явився
2) не з'явився
від ВДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010
у справі № 02/2633 ( .....)
за позовом Акціонерне товариство "Укрінбанк"
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
ТОВ "Сінніс, ЛТД"
про стягнення 369 772, 27 грн
за скаргою Акціонерного товариства “Укрінбанк” в особі Дніпровської філії АТ
“Укрінбанк”
на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Душки В.П. щодо винесення постанови №20268841 від 15.07.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області №02/2633 від 11.12.2009 року.
До Господарського суду Черкаської області в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України надійшла скарга Акціонерного товариства “Укрінбанк” в особі Дніпровської філії АТ “Укрінбанк” на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Душки В.П., у якій скаржник просив суд:
- визнати недійсною та скасувати постанову головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Душки В.П. від 15.07.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, а саме наказу Господарського суду Черкаської області в справі № 02/2633;
- зобов'язати Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду в справі № 02/2633 на підставі наказу, виданого господарським судом Черкаської області 11.12.2009 року.
Вимоги скарги мотивовані тим, що дії державного виконавця суперечать Конституції України ( ст. 55, ст.124 ), яка встановлює обов'язковість виконання судових рішень на всій території України та гарантує право стягувача на судовий захист; ст.541 ЦКУ (солідарна відповідальність виникла на підставі договору, предмет якого є неподільним); ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» ( право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу ).
Повернення виконавчого документу та відмова у відкритті виконавчого провадження порушує права стягувача на своєчасне виконання судового рішення та може призвести до неможливості стягнення боргу в майбутньому.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010 року скаргу Дніпровської філії АТ «Укрінбанк» задоволено.
Визнано недійсною та скасувано постанову головного державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Душки В.П. від 15.07.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), а саме наказу господарського суду Черкаської області в справі №02/2633.
Зобов'язано Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду у справі №02/2633 на підставі наказу, виданого господарським судом Черкаської області 11.12.2009 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сінніс ЛТД” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010 року у справі №02/2633.
Свої апеляційні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “Сінніс ЛТД” обґрунтовує тим, що вказане судове рішення прийнято проти кількох відповідачів, його виконання повинно проводитись в різних місцях, то суд першої інстанції повинен був видати накази в залежності від кількості відповідачів. Таким чином, вважаємо, що державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження. Керуючись положеннями ст. 116 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс ЛТД” прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.09.2010 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції звернувсяь до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010 року у справі №02/2633.
Свої апеляційні вимоги Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.99 року виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято проти кількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, господарський суд повинен видати накази. Отже, державний виконавець правомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, керуючись положеннями ст. 116 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2010 року апеляційну скаргу Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.09.2010 року.
Представники сторін в судове засідання 15.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 15.09.2010року за відсутності представників сторін.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.08.20010 року у справі № 02/2633 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з приписів статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Статтею 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.
У статті 117 ГПК України визначено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.19 Закону України „Про виконавче провадження” у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України «Про виконавче провадження»; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону України „Про виконавче провадження”).
Відповідно до ч.1 ст. 24 вищевказаного закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 24 листопада 2009 року (повний текст рішення підписаний 30 листопада 2009 року) позов задоволено частково, стягнуто солідарно із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (18023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»( 18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 73, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 297 000 грн., 18 951 грн. 51 коп. процентів, 39 792 грн. 34 коп. пені, 1848 грн. 86 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та із товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, кім. 711, ідентифікаційний код 22810515) на користь акціонерного товариства «Укрінбанк», Дніпровської філії АТ «Укрінбанк»(18021, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 73, ідентифікаційний код 22799340) борг по кредиту в сумі 297 000 грн., 18 951 грн. 51 коп. процентів, 38 426 грн. 19 коп. пені, 1848 грн. 86 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На примусове виконання рішення суду 11 грудня 2009 року виданий наказ.
14 липня 2010 року позивач подав наказ для примусового виконання до Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
Натомість, 15липня 2010 року головний державний виконавець Душка В.П. винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП №20268841, якою, на підставі п.7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовила у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №02/2633 виданого 11.12.2009 року.
У мотивувальній частині постанови зазначено: «Згідно ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом. Виконавчий документ пред'явлений до виконання з резолютивною частиною, де вказано два боржника з різними адресами місця виконання рішення» (примітка - у лапках дослівно до тексту постанови).
Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Рішення господарського суду Черкаської області у справі №02/2633 від 24 листопада 2009 року набрало законної сили, виданий на його примусове виконання наказ відповідає вимогам ст.ст. 116, 117 ГПК України та ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників.
Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження, зазначені в оскаржуваній постанові, не відповідають вищенаведеним нормам чинного законодавства. В п. 48 Інформаційного листа від 29.09.2009 р. №01-08/530 зазначено: «Чи можлива видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них?
Така видача наказів не є можливою. Вона суперечила б приписові частини четвертої статті 116 ГПК, за яким, зокрема, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.
Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що дії головного державного виконавця по здійсненню виконавчих дій при винесенні Постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження №20268841 від 15.07.2010 року не відповідають вимогам чинного законодавства, є не законними, отже судом першої інстанції було правомірно скасовано зазначену Постанову Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
Тому, ухвала Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010 року у справі №02/2633 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс ЛТД” та Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінніс ЛТД” та Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.08.2010 року у справі №02/2633 залишити без змін.
Матеріали справи №02/2633 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.