01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 7/834
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Рябоконь Г.І.- представник, дов. № 431/1 від 01.02.2010;
від відповідача - Бутрименко Н.М.- представник, дов. № Д07/ 2010/ 09/23-16 від 23.09.2010;
від третіх осіб - 1. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
2. не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2010
у справі № 7/834 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД"
до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Колективне підприємство "Київтрактородеталь" ТОВ "Будмонтаж АІ ВІ"
про відшкодування збитків у розмірі 8611157,34 грн.
Розпорядженнями В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 № 01-23/1/4, Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 № 01-23/1/3 склад колегії суддів змінювався.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 31.08.2010, 28.09.2010 розгляд апеляційної скарги відкладався на 28.09.2010 та 05.10.2010, відповідно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі № 7/834 в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що посилання позивача на обставини, встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 у справі № 23/443-б-23/282-б, є безпідставним, оскільки предмет розгляду указаної справи та коло встановлених у зв'язку з цим обставин не стосувалися визнання спірного договору недійсним; судом встановлено, що докази вказаного боргового зобов'язання КП "Київтрактородеталь" перед відповідачем були додані до матеріалів справи №19/41-42/494 за позовом АК "Київенерго" до КП "Київтрактородеталь", під час розгляду якої було укладено оспорюваний договір від 06.07.2005 № 395-05 про уступку права вимоги, таким чином, посилання позивача на ст. 230 ЦК України, якою передбачено наслідки вчинення правочину під впливом обману, є необґрунтованим та безпідставним.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі № 7/834 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Скаржник стверджує, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 у справі № 23/443б-23/282б визнано відсутність будь-яких доказів, які підтверджують обсяги поставленої теплової та електричної енергії КП "Київтрактородеталь" за діючими тарифами, з яких розраховувалась вартість наданих і спожитих послуг, а в подальшому і виникнення суми (розміру) боргу перед АЕК "Київенерго", що є фактом, встановленим рішенням господарського суду, який не потребує доведення згідно зі ст. 35 ГПК України.
Скаржник посилається на те, що у зв'язку з відсутністю грошової заборгованості Колективного підприємства "Київтрактородеталь" перед Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" станом на 06.07.2005 у розмірі 5 426 076,72 грн., будь-яких правових підстав для укладення договору № 395-05 про відступлення права вимоги від 06.07.2005 на день його укладення не існувало. Вказана позиція підтверджена постановою Київського апеляційного господарського суду, у якій зазначено, що за відсутності у первісного кредитора (АЕК "Київенерго") доведеного права вимоги до боржника (КП "Київтрактородеталь") за договорами №№ 11279, 710265 немає підстав вважати, що передача відповідного права відбулася новому кредитору ТОВ "ВП "КТД" на підставі укладеного з АЕК "Київенерго" договору про відступлення права вимоги № 395-05 від 06.07.2005.
Посилаючись на положення ч. 2 ст. 34 ГПК України, скаржник вказує, що суд, беручи до уваги доводи відповідача та зазначаючи, що позивач в момент підписання договору № 395-05 від 06.07.2005 отримав від відповідача копії документів, що підтверджують право вимоги і був обізнаний з дійсністю вимоги, що відступалася, не відобразив в рішенні посилання на конкретні обставини, що були підтверджені завдяки доводам відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10 2009 у справі № 23/443б-23/282б зазначалось про відсутність будь-яких доказів у матеріалах зазначеної справи, у зв'язку з чим справа розглядалася за наявними матеріалами, що стало підставою для відхилення кредиторських вимог АК "Київенерго" до КП "Київтрактородеталь"; судом не було встановлено факт відсутності у КП "Київтрактородеталь" грошового зобов'язання перед АК "Київенерго", а встановлено факт недоведеності грошових вимог; позивачем не взято до уваги, що недоведеність певних обставин справи не означає відсутність таких обставин взагалі; відповідач не замовчував існування обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину та такі обставини не існували.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем подано позов до суду першої інстанції з позовними вимогами стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 8 611 157,34 грн. та судових витрат, керуючись ст.ст. 216, 230, 258, 261, 512-517, 625 ЦК України, ст.ст. 275, 276 ГК України, ст.ст. 15, 20, 25 Закону України "Про теплопостачання".
У порядку ст. 22 ГПК України 31.03.2010 позивачем подана заява про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної заяви про відшкодування збитків вимогою про визнання недійсним договору № 395-05 від 06.07.2005 про відступлення права вимоги з підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, та 09.06.2010 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив визнати договір № 395-05 від 06.07.2005 про відступлення права вимоги недійсним з моменту його укладення, а саме з 06.07.2005; стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 8 896 090,94 грн. та судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.07.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір № 395-05 про відступлення права вимоги.
Згідно з п.1.1 договору № 395-05 відповідач, за договором кредитор, уступає, а позивач, за договором новий кредитор, приймає на себе право вимоги виконання зобов'язання Колективного підприємства "Київтрактородеталь", надалі боржник, щодо сплати боржником грошових коштів у розмірі 5 426 076,72 грн., яке становить основний борг станом на 01.06.2005 за договорами, зазначеними у додатку 1 до цього договору.
Згідно із додатком № 1 до договору № 395-05 право вимоги передано позивачу за договорами, укладеними між відповідачем та КП "Київтрактородеталь" - про використання електричної енергії № 11279 від 07.12.1995 та постачання теплової енергії у гарячій воді № 710265 від 01.01.1991, 01.11.1999.
До договору № 395-05 додані анкетні дані споживача електричної енергії згідно із договорами №№ 11279, 710265 із актами звірки взаєморозрахунків між сторонами за цими договорами, станом на 01.06.2005.
До матеріалів справи надані позивачем копії договорів №№ 710265 від 01.01.1991, 01.11.1999 із додатками.
Як стверджує позивач та підтверджено витягами із особового рахунку відповідача, позивачем перераховувались відповідачу платежі за відступлене право вимоги за договором № 395-05.
Згідно з ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В п.2.2 договору № 395-05 сторони передбачили, що відповідач протягом 10-ти днів від дня підписання сторонами договору зобов'язаний передати позивачу копії документів, що підтверджують право вимоги.
Енергопостачання, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГК України, є однією із форм господарсько-торговельної діяльності суб'єктів господарювання.
Статтею 276 ГК України врегульовані обставини, пов'язані з визначенням кількості енергії, що відпускається за договорами енергопостачання, строків, цін та порядку розрахунків за договорами енергопостачання.
Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У позивача були всі підстави скористатись своїм правом та, відповідно до п.2.2 договору № 395-05 і ч.1 ст. 517 ЦК України, вимагати від відповідача усі необхідні документи, що підтверджують право вимоги, розмір заборгованості, періоди виникнення заборгованості та інші обставини, необхідні для пред'явлення вимог виконання зобов'язання за договорами №№ 11279, 710265 боржнику - Колективному підприємству "Київтрактородеталь".
Таким чином, позивач був обізнаний з природою правочину, правами та обов'язками сторін, усіма властивостями і якостями речі, у тому числі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням, тобто зі всіма обставинами, які мають істотне значення та передбачені частиною першою статті 229 ЦК України.
Помилка внаслідок недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однієї зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним; правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину; наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (п.п. 19, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї; обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (лист Верховного суду України від 24.11.2008 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Під обманом слід розуміти введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності або замовчування обставин, що мають значення для угоди (п.13 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111 "Деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" зі змінами).
Матеріалами справи не підтверджено ані того, що відповідачем було введено позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, ані того, що відповідач таке вчинив навмисно.
Також у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач заперечував наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину або відповідач замовчував їх існування.
Отже, обставини, які встановлені статтею 230 ЦК України підставами для визнання договору № 395-05 недійсним, відсутні.
Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.
У постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 у справі № 23/443б-23/282б вказано, що вимоги ухвали суду від 05.08.2009 надати документи, підтверджуючі заборгованість за договорами №№ 710265, 11279, Колективним підприємством "Київтрактородеталь", Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" залишено без виконання, у зв'язку з чим не є можливим дослідити факт виникнення заборгованості боржника на суму 5 426 076,72 грн. у відношенні конкурсних кредиторів -Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж АІ ВІ"; місцевий господарський суд не мав достатніх підстав вважати встановленим факт існування боргового зобов'язання Колективного підприємства "Київтрактородеталь" перед Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" у розмірі 5 426 076,72 грн. за договорами №№ 710265, 11279, отже, при відсутності у первісного кредитора доведеного права вимоги у відношенні боржника за названими договорами, у місцевого господарського суду не було достатніх підстав вважати, що передача відповідного права відбулася новим кредиторам, зокрема - Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД" на підставі укладеного з Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" договору про відступлення права вимоги № 395-05 від 06.07.2005, а згодом - Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж АІ ВІ" на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "КТД" договору про відступлення права вимоги № 13-1905 від 19.05.2009.
Таким чином, у згаданій постанові від 16.10.2009 стверджується про відсутність доказів заборгованості саме у справі № 23/443б-23/282б, у зв'язку із неподанням підтверджуючих документів кредитором, тому цей висновок так само як і висновок про відсутність достатніх підстав вважати передачу відповідного права новим кредиторам, стосується лише справи № 23/443б-23/282б, оскільки грунтується на невиконанні кредитором вимоги про надання доказів у цій справі.
При цьому, зазначеною постановою від 16.10.2009 навіть у справі № 23/443б-23/282б, через відсутність доказів, не було встановлено факт наявності чи відсутності заборгованості за договорами №№ 710265, 11279, а підставою відмови у задоволенні у цій частині вимог кредитора було непідтвердження їх документами.
Такий факт, як відсутність або наявність заборгованості, залежить, у тому числі і від доказів, наданих сторонами у справі, підтверджуючих або заперечуючих наявність заборгованості, у зв'язку з чим встановлюється у кожній справі окремо, на підставі оцінки наданих сторонами доказів, тому цей факт не відноситься до фактів, передбачених у ст. 35 ГПК України.
Оскільки в п.2.2 договору № 395-05 сторони не передбачили конкретний перелік документів, які відповідач повинен передати позивачу, то позивач мав право вимагати всі документи, підтверджуючі право вимоги, виходячи із умов договорів №№ 11279, 710265, додатків до цих договорів, норм чинного законодавства, регулюючого вказані правовідносини, відповідних рішень органів місцевого самоврядування.
Як вже зазначалось, саме позивач повинен довести наявність умислу в діях відповідача і сам факт обману, однак, матеріалами справи позивачем наявності таких обставин не підтверджено.
За відсутності підстав визнати правочин недійсним, немає підстав для застосування норми ч.2 ст. 230 ЦК України про відшкодування збитків.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає наявності підстав, встановлених чинним законодавством та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 у справі № 7/834 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 7/834 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.10.10 (відправлено)