01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 20/197
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не зявився;
від відповідача - не зявився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта”
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.06.2010
у справі № 20/197 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта”
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Колорит"
про стягнення 20081,78 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 р. у справі № 20/197 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта” (далі - ТОВ “ТД “Авант”, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Колорит” (далі - ТОВ “ТД “Колорит”, відповідач) 20 081,78 грн.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою від 06.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 06.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 05.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 20/197 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення.
06.10.2010 р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з тим, що повноважний представник позивача перебуває у службовому відрядженні. Судова колегія вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано доказів на підтвердження викладено у клопотанні. Причини неявки представника відповідача суду не повідомлені. В зв'язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі зазначених представників.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
10.02.2009р. між позивачем та відповідачем, в особі директора філіалу “Агрофірма “Крим”ТОВ "Торговий дім "Колорит" укладено договір поставки №11/1092-09А (далі -договір), відповідно до умов якого постачальник (відповідач) у відповідності до умов даного договору зобов'язується поставити, а покупець (позивач) -прийняти та оплатити вино (далі -товар) в кількості, за найменуванням та цінам, зазначеним у накладних (товарно-транспортних або товарних), які виписуються на кожну партію товару. Найменування та ціни на товар зазначаються в специфікації, яка погоджена сторонами, та є невід'ємним додатком до даного договору. Асортимент товару визначається при отриманні товару та зазначається в супровідних документах.
Договір укладений з Протоколом розбіжностей в редакції покупця (позивач), який підписаний сторонами 10.02.2009р.
Відповідно до п.2.1 договору ціна по кожному найменуванню та на кожну партію товару визначається на підставі специфікації та зазначається в накладних на кожну партію товару та містить у собі податок на додану вартість, встановлюється в гривнях.
На виконання умов вказаного договору відповідач поставив позивачу товар на суму 134515,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000043 від 20.02.2009р. на суму 69415,00грн. та №РН-0000039 від 17.02.2009р. на суму 65100,00грн. прибутковою накладною №ПН-0000381 від 17.02.2009р. на суму 65100,00грн., а також товарно-транспортними накладними від 17.02.2009р. та від 20.02.2009р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Проте, позивач повернув відповідачу товар на загальну суму 71161,52грн., що підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які складені особою відповідача та скріплені печаткою відповідача (в матеріалах справи).
Таким чином вартість фактично отриманого позивачем товару, який підлягав оплаті позивачем складає 63353,48грн.
Згідно п.2.3 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару, при цьому дебіторська заборгованість покупця не повинна бути більше 30 календарних днів.
Так, позивач здійснив оплату поставленого товару загалом у сумі 78300,00грн., що підтверджується журналом-ордером і платіжними дорученнями.
Отже, з урахуванням здійсненого позивачем повернення відповідачу товару, виникла переплата за отриманий позивачем товар загалом у сумі 14946,52грн. (78300,00грн. (оплачено позивачем) -63353,48грн. (поставлено товару, з урахуванням часового повернення товару відповідачу).
В зв'язку з чим, 06.10.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію №356 від 05.102.009р. про сплату заборгованості в сумі 14946,52грн.
Однак, відповідач кошти не повернув.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14946,52грн., посилаючись на поставку відповідачем товару неналежної якості (який було оплачено позивачем), що і стало підставою для його повернення відповідачу.
Відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
На вимогу суду позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з претензією щодо якості поставленого товару, а також доказів виконання п. 6.3 договору.
Так, згідно з п. 6.3 договору у випадку розходження даних щодо якості та кількості товару, отриманого покупцем, покупець проводить приймання товару згідно Інструкції Держарбітражу № П-6 та №П-7.
Претензії щодо якості та кількості товару приймаються під час передачі товару представнику покупця, за умови складання документів та виконання вимог згідно Інструкції Держарбітражу № П-6 та № П-7.
При цьому, позивачем не наведено, які саме недоліки містив товар, що був повернутий постачальнику.
П. 7.2 договору передбачено, що у випадку поставки товару неналежної якості постачальник зобов'язаний за свій рахунок провести обмін всього обсягу неякісного товару на підставі відповідним чином виставленої претензії з доданими усіма підтверджуючими документами.
Доказів того, що позивач звертався до відповідача з претензією щодо якості поставленого товару, матеріали справи не містять.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу був повернутий саме той товар, який мав недоліки (неякісний товар), відповідно, підстави для обґрунтування заявлених позовних вимог неналежною якістю переданого товару, з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України - відсутні.
Як вбачається із п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Проте, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач не посилається на те, що кошти знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави, а зазначає, що вимога про повернення коштів обумовлена неналежною якістю поставленого відповідачем товару (без надання належних та допустимих доказів наведеного).
При цьому, суд зазначає, що предмет позову -це матеріально-правова вимога до позивача, а підстава позову -це обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
З огляду на те, що позивач просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 14946,52грн., наведені у позові підстави для стягнення якої відсутні, суд відмовляє у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1393,51грн.-пені, 1058,21грн. - збитків від інфляції, 203,93грн. -3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.
Проте, оскільки наведені у позові підстави для стягнення суми основного боргу -відсутні, а нараховані штрафні санкції, 3% річних та збитки від інфляції є похідними позовними вимогами, суд відмовляє у задоволенні зазначених позовних вимог.
Суд також звертає увагу позивача на те, що пунктом 7.6 договору встановлено, що в разі неналежного виконання зобов'язань постачальником строків поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості несвоєчасно поставленої партії товару.
Відповідно до п. 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд першої інстанції, дослідивши умови договору, вірно встановив, що його умовами передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасну поставку партії товару, а не за неповернення надмірно сплачених коштів за поставлений товару.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано належних доказів на підтвердження викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як не обґрунтовані і такі, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Аванта” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 р. в справі № 20/197 - без змін.
Справу № 20/197 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)