01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 11/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.04.2010
у справі № 11/14 ( .....)
за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Житній ринок"
Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про усунення перешкод в коритстуванні приміщенням та зобов"язання укласти договір
У грудні 2009р.позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів - Комунального підприємства „Житній ринок” (В.1) та Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (В.2) про зобов'язання відповідача-1 усунути перешкоди в користуванні приміщенням по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 71,5 кв.м. по виконанню договору оренди № 83 від 01.03.2007 та зобов'язання відповідачів укласти з позивачем договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва -нежилого приміщення площею 71,5 кв.м, яке знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Києві для громадських вбиралень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач -1 безпідставно не допускає позивача до приміщення, яке позивач орендує з 2007 року на підставі договору від 01.03.2007р., укладеного з відповідачем-1.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2010 року у справі № 11/14 у позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №11/14 від 30.04.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідачв , за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007р. між Комунальним підприємством "Житній ринок", як орендодавцем, та приватним підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, укладено тимчасовий договір № 83 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до п. 1.1., п. 2.1 договору № 83 об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 71,5 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 та передається для громадської вбиральні.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Житній ринок".
Договір № 83 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.03.2007р. до 01.05.2007р. (п. 9.1).
В подальшому в тексті п. 9.1 здійснені виправлення та дописано, що договір діє до рішення Київради.
Відповідач -1 листом від 05.08.2009р. за № 186 звернувся до позивача з вимогою звільнити займане позивачем приміщення та передати його по акту приймання -передачі у належному стані, у зв'язку з тим, що термін дії вищевказаного договору сплинув, і приміщення необхідне відповідачу-1 для власних потреб.
Позивач листом від 21.08.2009р. надав відповідь відповідачу-1, в якій зазначив про безпідставність вимог відповідача -1 щодо звільнення приміщення.
06.08.2009р. позивач звернувся до Головного управління комунальної власності з листом про надання дозволу на оренду приміщення Комунального підприємства "Житній ринок" площею 71 кв.м для розміщення громадської вбиральні.
Головне управління комунальної власності міста Києва листом від 20.08.2009р. № 042/15/22/6985 повідомило позивача про те, що для розгляду питання стосовно оренди приміщення площею 71 кв.м комунального підприємства "Житній ринок" на АДРЕСА_1 позивачу необхідно подати повний пакет документів, які передбачені Порядком передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженим рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, а також про те, що у разі надходження відповідних документів та надання комунальним підприємством "Житній ринок" погодження на передачу в оренду вказаного приміщення позивачу, порушене питання буде підготовлено для його розгляду постійною комісією Київської міської ради з питань власності.
Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 з проханням надати дозвіл на оренду спірного приміщення. Однак, позитивно це питання вирішено не було, і листом від 28.08.2009р. № 217 відповідач-1 повторно вимагав у позивача звільнити приміщення до 30.08.2009р.
За вказаних обставин, позивач вважає, що відповідач-1 перешкоджає йому у користуванні спірним приміщенням, яке він орендує на підставі чинного договору оренди від 01.03.2007р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові виходячи з наступного.
Спірне нежиле приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та закріплене за комунальним підприємством "Житній ринок" на праві господарського відання, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується листом Головного управління комунальної власності міста Києва від 12.09.2007 №18031.
Згідно з положеннями ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).
Згідно з положеннями ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі, особа, якій належать майнові права або особа, уповноважена власником на укладення договору найму.
Згідно з ч. 2 ст. 287 Господарського кодексу України, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності, орендодавцями є органи, уповноважені відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти таким майном.
Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до статей 6 та 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні у місті Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.
Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній станом на 01.03.2007) передбачений порядок укладення договору оренди, а саме фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 вказаного Закону орендодавцями зокрема є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006р. за № 34/91 затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, який регулює організаційно-розпорядчі відносини, пов'язані з передачею в оренду (суборенду) цілісних майнових комплексів, будівель, споруд, приміщень, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; правові відносини між орендодавцем та орендарями щодо використання комунального майна; порядок укладання, припинення та розірвання договору оренди комунального майна.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку орендодавцями за цим Порядком є, у тому числі підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що орендодавцем нежитлового приміщення 71,5 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 в місті Києві є комунальне підприємство "Житній ринок", а власником є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній станом на 01.03.2007) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди (ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно з ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Статтею 638 Цивільного кодексу встановлюється, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Матеріали справи свідчать, що сторони договору від 01.03.2007 істотних умов договору оренди не визначили.
Так, сторонами в договорі не визначено вартість об'єкта оренди та розміру орендної плати.
Не визначення всього кола істотних умов, що призводить до недосягнення згоди з усіх істотних умов, веде до неукладеності договору.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
За таких обставин, колегія вважає, що місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку, що договір оренди від 01.03.2007р. № 83 є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, а тому такий договір не породжує наслідків для сторін, зокрема у позивача не виникає права користуватись приміщенням на правах оренди.
Доводи відповідача 1 стосовно того, що договір від 01.03.2007р. № 83 є попереднім , колегія не може взяти до уваги з наступних підстав.
Статтею 635 Цивільного кодексу України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Досліджуючи правову природу договору оренди від 01.03.2007р., суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що цей договір не є попереднім в розумінні змісту ст. 635 Цивільного кодексу України, оскільки не містить положень про намір сторін укласти в майбутньому основний договір.
Також, слід зазначити, що враховуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в України", Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача в оренду комунального майна здійснюється на підставі рішення відповідної ради про передачу в оренду індивідуально визначеного майна, в даному випадку Київської міської ради.
Крім того, зі змісту договору оренди від 01.03.2007р., останній був укладений за відсутності рішення Київської міської ради про передачу позивачу в оренду нежилого приміщення площею 71,5 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 в місті Києві.
Позивачем не надано доказів дотримання ним вимог Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Відповідно до ст. 5 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91 фізична або юридична особа, яка виявила бажання укласти договір оренди комунального майна, подає заяву на ім'я начальника Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
До заяви додаються наступні документи: копії статуту та установчого договору (у разі звернення господарського товариства); копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності); копія паспорта (стор. 1, 2, 11) для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності та копія ідентифікаційного коду; довідка органу статистики про включення орендаря - юридичної особи до ЄДРПОУ; копія довідки про взяття на облік платника податку; балансовий звіт за останній квартал (для орендарів, що вперше орендуватимуть нежилі приміщення, що належать до комунальної власності); штатний розпис; копія ліцензії на здійснення юридичною особою окремого виду діяльності, якщо це передбачено законом; копія довідки з податкової інспекції про відсутність заборгованості перед бюджетом.
Головне управління готує та вносить на розгляд постійної комісії Київради з питань власності пропозиції щодо передачі в оренду майна територіальної громади міста Києва.
Постійна комісія Київради з питань власності розглядає матеріали, подані їй Головним управлінням.
Постійна комісія Київради з питань власності за наслідками розгляду підтримує поданий Головним управлінням проект рішення Київради про передачу майна в оренду або про відмову у передачі майна в оренду. Причина, за якою ухвалена відмова, зазначається у протоколі засідання постійної комісії Київради.
Головне управління у 3-денний термін після засідання постійної комісії Київради з питань власності готує протокол і на підставі його проект рішення Київради та подає у постійну комісію Київради з питань власності для внесення на розгляд чергового пленарного засідання сесії Київради.
Згідно з ст. 10 Порядку підставою для укладення основного договору оренди майна є рішення Київради.
Як виняток, орендодавець може протягом п'яти днів після отримання позитивного рішення постійної комісії Київради з питань власності укласти попередній договір оренди. При цьому строк дії попереднього договору не повинен перевищувати трьох місяців.
Орендодавець готує проект основного договору та з урахуванням істотних умов, визначених відповідним рішенням Київради, направляє його орендарю.
У разі згоди з умовами, визначеними в проекті договору, орендар підписує його та передає на погодження до Головного управління.
Головне управління погоджує проект договору, підписаний орендарем, та направляє його орендодавцю.
Орендодавець підписує погоджений Головним управлінням комунальної власності м. Києва проект договору оренди.
Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору.
Як було встановлено судом, позивач звертався до відповідача-2 із заявою про надання в оренду спірного нежитлового приміщення. За результатами розгляду цієї заяви відповідач-2 повідомив позивача про необхідність подання переліку документів та отримання згоди на оренду у відповідача -1.
Доказів подання до відповідача-2 повного пакету документів, які передбачені ст. 5 Порядку № 34/91, та отримання відповідної згоди у відповідача-1, позивач суду не надав. Також позивачем не надано доказів прийняття Київською міською радою рішення про передачу позивачу спірного нежитлового приміщення в оренду позивачу.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати від відповідача-1, який володіє спірним приміщенням на праві господарського відання, усунення перешкод в користування спірним приміщенням, оскільки належних доказів наявності у позивача права користування спірним приміщенням, в тому числі і на праві оренди, позивачем не надано. Тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачів укласти з позивачем договір оренди, оскільки станом на момент розгляду справи позивачем не надано належних доказів дотримання Порядку № 34/91, положень ст. 181 Господарського кодексу України, зокрема направлення відповідачам проекту договору оренди та наявності правових підстав (рішення Київської міської ради або рішення постійної комісії Київради з питань власності, згода відповідача -1 ) для укладення такого договору.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2010р. у справі №11/14 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №11/14 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
18.10.10 (відправлено)