01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 8/98
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Довбах А.М. (довіреність № 9 від 28.09.2010 р.)
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Аграрій"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2010
у справі № 8/98 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салті-Брок-2000"
до Дочірнього підприємства "Аграрій"
про стягнення 22421,40 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Салті-Брок-2000» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Аграрій» (далі - відповідач) про стягнення з останнього 22421,40 грн. заборгованості.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2010 р. позов задоволено повністю.
Рішення мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання, передбачені договором про надання послуг вантажного митного комплексу № 14/ВМК від 01.04.2010 р., надані послуги не оплатив, отже, з останнього підлягає стягненню 22421,40 грн. основного боргу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що, на думку відповідача, договором № 14/ВМК від 01.04.2010 р. не встановлений строк оплати послуг, а вимоги про сплату заборгованості на його адресу не надходило, отже, строк виконання зобов'язання не настав. Крім того, відповідач наголошує на тому, що не був повідомлений належним чином про розгляд справи Господарським судом Чернігівської області.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
01.04.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салті-Брок-2000» (позивач, виконавець) та Дочірнім підприємством «Аграрій» (відповідач, замовник) укладено договір №14/ВМК про надання послуг вантажного митного комплексу (далі - Договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався на умовах даного договору надавати послуги, пов'язані зі стоянкою автотранспортних засобів з вантажами, що прибувають на адресу відповідача (відправляються відповідачем), на території вантажного митного комплексу позивача, розташованого за адресою: м. Ніжин, вул. Борзнянський Шлях, 57-Г, а також зі зберігання даних вантажів, та, за необхідності, їх розвантаженням/навантаженням.
Відповідно до п. 2.1. Договору, за послуги, вказані у п. 1.1. даного договору, замовник сплачує виконавцю суму, виходячи із затверджених тарифів виконавця, які є єдиними для усіх його контрагентів. Тарифи, зазначені у п. 2.1. даного договору, доводяться до відома замовника шляхом розміщення в доступному для огляду місці на території вантажного митного комплексу виконавця. Оплата послуг, вказаних у п. 1.1. цього договору, проводиться на підставі даного договору. Вартість послуг згідно цього договору сплачується замовником до випуску автотранспортного засобу з вантажем замовника з території вантажного митного комплексу виконавця. У випадку передоплати та/або складності розрахунків за них (розрахунки за обслуговування одразу кількох автотранспортних засобів, надання послуг, які замовником звичайно не використовуються), оплата може бути здійснена замовником на підставі рахунку, виставленого виконавцем. За результатами наданих послуг сторони складають акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, оскільки поєднує в собі елементи двох договорів: договору про надання послуг та договору зберігання, що не суперечить приписам ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги вантажного митного комплексу на загальну суму 46427,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000966 від 22.04.2010р.; №1-00000973 від 23.04.2010р., №1-00001030 від 26.04.2010р.; №1-00001001 від 27.04.2010р.; №1-00001021 від 29.04.2010р., №1-00001022 від 29.04.2010р., №1-00001090 від 30.04.2010р., №1-00001109 від 01.05.2010р.; №1-00001110 від 06.05.2010р.; №1-00001145 від 11.05.2010р.; №1-00001146 від 11.05.2010р.; №1-00001147 від 11.05.2010р.; №1-00001148 від 11.05.2010р.; №1-00001149 від 11.05.2010р.; №1-00001150 від 11.05.2010р.; №1-00001151 від 11.05.2010р.; №1-00001152 від 11.05.2010р.; №1-00001153 від 11.05.2010р.; №1-00001154 від 11.05.2010р.; №1-00001155 від 11.05.2010р.; №1-00001156 від 11.05.2010р.; №1-00001157 від 11.05.2010р.; №1-00001142 від 11.05.2010р.; №1-00001209 від 17.05.2010р.; №1-00001297 від 21.05.2010р.; №1-00001298 від 21.05.2010р. (копії вказаних актів містяться в матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з підписанням актів здачі-прийняття робіт, як зазначає позивач, відповідачу вручені рахунки-фактури, про що також свідчить посилання у вищевказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) на ці рахунки-фактури.
В цих же рахунках-фактурах зазначено і строки здійснення по ним оплати, а саме встановлено, що:
рахунок-фактура №Н-00000385 від 22.04.2010р. дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000392 від 23.04.2010р. дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000408 від 26.04.2010р. дійсний до сплати до 30.04.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000412 від 27.04.2010р. дійсний до сплати до 30.04.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000386 від 29.04.2010р. дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000387 від 29.04.2010р. дійсний до сплати до 29.04.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000444 від 30.04.2010р. дійсний до сплати до 05.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000436 від 01.05.2010р. дійсний до сплати до 06.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000437 від 05.05.2010р. дійсний до сплати до 10.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000454 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000455 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000456 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000457 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000458 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000459 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000460 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000461 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000462 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000463 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000464 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000465 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №Н-00000466 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 14.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000447 від 11.05.2010р. дійсний до сплати до 11.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000486 від 17.05.2010р. дійсний до сплати до 17.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000536 від 21.05.2010р. дійсний до сплати до 26.05.2010р.;
рахунок-фактура №1-00000537 від 21.05.2010р. дійсний до сплати до 26.05.2010р.
Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 24005,60 грн.
Отже, сума заборгованості відповідача становить 22421,40 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Як вбачається з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 22421,40 грн.
Посилання відповідача на те, що строк оплати наданих позивачем послуг не настав спростовується матеріалами справи, оскільки в рахунках-фактурах, наданих відповідачу, зазначений строк оплати, крім того, в матеріалах справи міститься вимога про сплату грошових коштів № 163 від 22.06.2010 р. (а.с. 63-65) та докази її направлення на адресу відповідача (а.с. 66, 67).
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки відповідача з приводу того, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу без його участі, враховуючи наступне.
Згідно п. 3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського Чернігівської області про призначення справи до розгляду від 29.06.2010 р., а також про відкладення розгляду справи від 13.07.2010 р. та від 29.07.2010 р. надсилались на адресу відповідача з повідомленням про вручення. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 76, 87, 135) вказані ухвали були вручені уповноваженому представнику відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2010 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Аграрій» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2010 р. у справі № 8/98 залишити без змін.
Справу № 8/98 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)