01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 6/171-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Скрипка М.В. (посвідчення № 53 від 03.06.2010 р.)
від позивача - Поночовний П.М. (довіреність № б/н від 13.10.2010 р.)
від відповідача - не з'явився
від третіх осіб - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2009
у справі № 6/171-09 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські земельні інвестиції 2"
до Відділу Держкомзему у місті Ірпінь Київської області
третя особа Комунальне підприємство "Ірпінське земельно-кадастрове бюро"
третя особа Ірпінський міський відділ Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК"
про видачу державного акту на право власності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські земельні інвестиції 2» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу Держкомзему у місті Ірпінь Київської області; треті особи - Ірпінський міський відділ Київської обласної філії Державного підприємства «Центр ДЗК»; Комунальне підприємство «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності на належну йому земельну ділянку, а саме - зобов'язати Відділ земельних ресурсів у місті Ірпінь Київської області вчинити дії щодо оформлення та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські земельні інвестиції 2» державного акту на право власності на земельну ділянку, що розташована на території м. Ірпеня Київської області, площею 3,348 га з кадастровим номером 3210900000:01:163:0527 з цільовим призначенням «землі сільського господарства (для ведення садівництва)».
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. у справі № 6/171-09 позов задоволено повністю.
Рішення мотивовано наступними обставинами.
- право власності позивача на спірну земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 401689, який зареєстровано 13.03.2008 р. в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020834000007;
- позивач як власник земельної ділянки вирішив змінити її цільове використання і використовувати її не «для ведення особистого селянського господарства», а «для ведення садівництва»;
- відповідач відмовив позивачу у видачі державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, оскільки подана позивачем технічна документація не затверджувалася Ірпінською міською радою Київської області; вказана відмова на думку суду першої інстанції створює перешкоди у реалізації позивачем права власності на належну йому земельну ділянку;
- згідно висновків суду першої інстанції зміна напряму використання землі в межах основної категорії не є зміною її цільового призначення, а тому не потребує отримання відповідних дозволів та погоджень від органу місцевого самоврядування.
Заступник прокурора Київської області, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано наступним:
- при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував положення п. б) п. 15 «Перехідних положень» Земельного кодексу України;
- оскаржуваним рішенням суд фактично змінив цільове призначення спірної земельної ділянки;
- на думку скаржника, спір про зобов'язання відповідача вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а відноситься до компетенції адміністративних судів.
Представник прокуратури в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третіх осіб.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські земельні інвестиції 2» на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 1121 від 26.12.2007 р. придбало земельну ділянку площею 3,3438 га, кадастровий номер 3210900000:01:163:0527, яка розташована на території м. Ірпінь Київської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.
Право власності позивача на спірну земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 401689, який зареєстровано 13.03.2008 р. в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020834000007.
Позивач, як власник вказаної земельної ділянки, вирішив змінити її цільове використання і використовувати її не «для ведення особистого селянського господарства», а «для ведення садівництва».
З цією метою позивач звернувся з листом від 20.05.2009 р. до землевпорядної організації - КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» з проханням розробити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку з цільовим використанням «для ведення садівництва».
КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» виготовило технічну документацію із складання державного акту про право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим використанням «для ведення садівництва», яка в подальшому була подана відповідачу для оформлення нового державного акта на право власності на вказану земельну ділянку.
Листом № 01-02/458 від 12.06.2009 р. відповідач відмовив позивачу у видачі державного акта на право власності на вказану земельну ділянку, оскільки подана позивачем технічна документація не затверджувалась Ірпінською міською радою Київської області.
Вказана відмова, на думку суду першої інстанції, створює перешкоди у реалізації позивачем права власності на належну йому земельну ділянку, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається зі ст. 19 Земельного кодексу України, до категорій земельних ділянок за основним цільовим призначенням зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.
Проаналізувавши ст. ст. 22, 31-37 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть використовуватися: для ведення особистого селянського господарства; для садівництва; для городництва; для сінокосіння та випасання худоби; для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; для ведення підсобного сільського господарства.
З наведеного, на думку місцевого господарського суду вбачається, що позивач є власником земельної ділянки, яка за цільовим призначенням віднесена до категорії «землі сільськогосподарського призначення», а за цільовим використанням відносяться до земель «для ведення особистого селянського господарства».
Отже, згідно висновків суду першої інстанції, позивач вирішив змінити вид цільового використання належної йому землі із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для ведення садівництва», не змінюючи при цьому основну категорію цільового призначення - «землі сільськогосподарського призначення». Відтак, суд зазначає, що зміна напряму використання землі в межах основної категорії не є зміною її цільового призначення, а тому не потребує отримання відповідних дозволів та погоджень від органу місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, враховуючи наступне.
За твердженням позивача, він не змінює цільове призначення спірної земельної ділянки, а змінює лише порядок її використання, отже, необхідно зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності на належну йому земельну ділянку, а саме - зобов'язати Відділ земельних ресурсів у місті Ірпінь Київської області вчинити дії щодо оформлення та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські земельні інвестиції 2» державного акта на право власності на земельну ділянку, що розташована на території м. Ірпеня Київської області, площею 3,348 га з кадастровим номером 3210900000:01:163:0527 з цільовим призначенням «землі сільського господарства (для ведення садівництва)».
Однак, вказане твердження є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено, що його право власності на земельну ділянку порушено. В матеріалах справи міститься державний акт серія ЯЖ № 401689, який зареєстровано 13.03.2008 р. в Книзі записів реєстрації державних актів за № 020834000007, згідно якого цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Як передбачено ст. 22 Земельного кодексу України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть використовуватися в тому числі для ведення особистого селянського господарства та для садівництва. Отже, у випадку зміни напряму використання земельної ділянки з «для садівництва» на «для ведення особистого селянського господарства» зміна цільового призначення не відбувається. А в такому випадку, як вбачається з Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, яка затверджена Наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 р., видача нового державного акту не передбачена.
Крім того, згідно п. п. б) п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно державного акта серія ЯЖ № 401689, виданого позивачу, цільове призначення (використання) спірної земельної ділянки - «для ведення особистого селянського господарства».
Натомість, як вбачається з п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування «для ведення особистого селянського господарства» та «для садівництва» виключно громадянам.
А позивачу, згідно п. г) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути надана «для ведення підсобного сільського господарства».
Що стосується твердження скаржника про те, що вказаний спір відноситься до компетенції адміністративних судів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Земельні відносини поділяються на публічні і приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Відділ Держкомзему у місті Ірпінь Київської області у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносинам іншому.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 ЗК, згідно з яким земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права власності на спірну земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні права власності. Враховуючи викладене, вказаний спір відноситься до компетенції господарських судів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не обгрунтував, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навів.
В зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. у справі № 6/171-09 задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 03.09.2009 р. у справі № 6/171-09 скасувати.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські земельні інвестиції 2» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 79, код ЄДРПОУ 34864648), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.
Матеріали справи повернути Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
18.10.10 (відправлено)