01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 8/138
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010
у справі № 8/138 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укренергобудмеханізація"
до Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього
про стягнення 15852,63 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Кривенко О.В. - дов. від 19.08.2010
від відповідача Поліщук Ю.В. - дов. № 773 від 09.08.2010
Відкрите акціонерне товариство „Укренергобудмеханізація” (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості в сумі 15 852,63 грн. (з яких: 13 120,00 грн. - заборгованість згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008, 2 240,63 грн. - збитки від інфляції та 492,00 грн. - 3% річних).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 у справі № 8/138 позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього на користь Відкритого акціонерного товариства „Укренергобудмеханізація” 13 120,00 грн. основного боргу, 492,00 грн. - 3% річних, 2 240,63 грн. збитків від інфляції, 158,53 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості (з урахуванням інфляційних і річних) є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008 не виконано, а саме - не сплачено вартість виконаних позивачем робіт.
Публічне акціонерне товариство трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 23.06.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 20.05.2010 у справі № 8/138 про стягнення грошових коштів в розмірі 15 852,68 грн. в частині відмови суду у розстроченні виконання рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неповно та не всебічно досліджені матеріали справи. Апелянт вважає, що, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, оскільки не враховано можливість настання негативних наслідків для відповідача під час виконання рішення суду.
Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду підлягає скасуванню огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч.2 ст.101 ГПК України).
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що:
- 13.06.08 відповідач звернувся до позивача з листом (копія - а.с.4), у відповідності до якого просив забезпечити будівельний майданчик ВП БМУ-3 бульдозером ДЗ-110 для виконання робіт по плануванню об'єкта в період з 18.06.2008 по 24.06.2008 (включаючи 21.06.2008) та гарантував оплату;
- 23.06.08 відповідач звернувся до позивача з листом (копія - а.с.5), у відповідності до якого просив продовжити термін робіт бульдозера ДЗ-110 на будівельному майданчику ВП БМУ-3 по вул. Ілліча, 17 по 27.06.2008 та гарантував оплату.
Всього в червні 2008 позивачем були надані відповідачу зазначені послуги бульдозера ДЗ-110 на суму 18 120,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008 (копія - а.с.6).
Факт отримання від позивача зазначених послуг відповідачем не заперечується.
Як стверджує позивач та не заперечує представник відповідача, вказані роботи були оплачені відповідачем 27.06.2008 частково, на суму 5 000,00 грн.
Судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 120,00 грн. заборгованості згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008, збитків від інфляції у сумі 2 240,63 грн. та 3% річних у сумі 492,00 грн.) задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст.207 ЦК України).
Таким чином, між сторонами у письмові формі (шляхом обміну документами) був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
У відповідності до ч.1 ст.901 УК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ані в листах з проханням надати послуги бульдозера (з якими відповідач звертався до позивача), ані в підписаному сторонами акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008 на суму 18 120,00 грн. сторонами не був передбачений конкретний строк, протягом якого відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем за надані послуги.
У відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення до відповідача з вимогою про оплату заборгованості за надані послуги позивачем суду не надано.
З доводами позивача про те, що в якості пред'явлення вимоги позивача про сплату відповідачем боргу в даному випадку слід розцінювати подання позовної заяви по цій справі та надсилання копії позовної заяви відповідачу, судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами статей 1 та 2 ГПК України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України.
Позовна заява - документ, який пред'являється позивачем до суду (або господарського суду) в установленій законом формі та містить вимогу про примусовий захист порушеного права чи інтересу. Отже, вже на момент подання до суду позовної заяви право позивача має бути порушене.
У п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 (із наступними змінами та доповненнями) вказано, що передбачене статтею 56 ГПК України надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у ч.2 ст.530 ЦК України.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем було порушено право позивача до подання ним позовної заяви.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням встановлених судом обставин, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено факт настання (станом на час звернення до суду з даним позовом) строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг та факт порушення цього строку відповідачем.
За відсутності доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань (в частині оплати наданих позивачем послуг), відповідно, відсутні й підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст.625 ЦК України.
За таких обставин судова колегія зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача (апелянта) про необхідність розстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 у справі № 8/138 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 у справі № 8/138 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 у справі № 8/138 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укренергобудмеханізація” до Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього скасувати та прийняти нове рішення.
3. У позові відмовити повністю.
4. Матеріали справи № 8/138 повернути до Господарського суду м. Києва.
5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді