01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 1/62
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2010
у справі № 1/62 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"
до СПД - фізичної особи ОСОБА_1
про визнання недійсним з моменту укладення договору
за участю представників сторін:
від позивача Сівовна Ю.В. - дов. від 20.04.2010
від відповідача ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю „Етуаль” (надалі - позивач, апелянт) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору від 15.05.2006 з арбітражним керуючим по здійсненню функцій розпорядника майна по справі про банкрутство ТОВ „Чаросвіт”.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 у справі № 1/62 в позові відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, так як, враховуючи факт повного виконання умов договору з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1 (відповідача) та закінчення дії цього договору, а також наявність на спірному договорі мокрого відтиску круглої печатки позивача, доводи позивача про підписання спірного договору без відома та згоди директора ТОВ „Етуаль” Бідного О.В. (оскільки він підписаний з використанням факсимільного відтворення його підпису) є безпідставними. Крім того, місцевим судом зазначено, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними згідно законодавства покладається на керівників підприємств, установ і організацій, суб'єктів господарської діяльності.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Етуаль”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 26.04.2010 у справі № 1/62 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Апелянт стверджує, що для дійсності договору про надання послуг, підписаного з використанням факсимільного відтворення підпису, необхідною умовою є наявність письмової угоди між сторонами цього договору щодо можливості використання факсимільного відтворення підпису при укладанні будь-яких договорів між ними, яка має містити зразки відповідного аналога власноручних підписів представників сторін.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Представник апелянта (позивача) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 15.05.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Етуаль” (як замовником) та арбітражним керуючим ОСОБА_1. (як виконавцем) був укладений «Договір з арбітражним керуючим по здійсненню функцій розпорядника майна по справі про банкрутство ТОВ „Чаросвіт”» (оригінал договору - т.1, а.с.37-38), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе здійснення функцій арбітражного керуючого по справі про банкрутство ТОВ „Чаросвіт”.
У вказаному договорі сторони передбачили вимоги до роботи відповідача, а саме: виконавець здійснює функції, повноваження, права та виконує обов'язки у відповідності з чинним законодавства та з врахуванням інтересів замовника (п.1.1.1); замовник надає виконавцю документи та дані, інші матеріали, які необхідні для виконання ним процедур банкрутства (п.1.1.2).
Як вбачається зі спірного договору від 15.05.2006, з боку замовника даний договір укладено ТОВ «Етуаль» в особі директора Бідного О.В., який діє на підставі статуту, та скріплений печаткою підприємства.
В обґрунтування своїх вимог про визнання спірного договору від 15.05.2006 недійсним позивач посилається на те, що цей договір з боку ТОВ „Етуаль” підписаний за допомогою факсимільного відтворення підпису директора Бідного О.В., без його відома та згоди, що дає підстави стверджувати про відсутність вільного волевиявлення останнього при укладанні даного договору. Крім того, в спірному договорі відсутні будь-які посилання щодо можливості підписання даного договору за допомогою факсимільного відтворення підпису.
Судова колегія з доводами позивача не погоджується з огляду на наступне.
У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності право чину: зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.3 ст.92 ЦК України).
Відповідно до частин 1-5 ст.65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується позивачем наступне:
- ТОВ „Етуаль” у 2006 році було ініціюючим кредитором по справі №23/166-6 про банкрутство ТОВ „Чаросвіт” та відповідач у травні 2006 на пропозицію представника ТОВ „Етуаль” Оніщенка О.В. підготував спірний договір в двох примірниках, підписав їх, скріпив печаткою та передав Оніщенку О.В.;
- на підготовчому засіданні справи №23/166-6 про банкрутство ТОВ „Чаросвіт”, яке відбулось в Господарському суді м.Києва 15.05.2006, Оніщенко О.В. повернув відповідачу один примірник договору (підписаний та скріплений печаткою ТОВ „Етуаль”);
- вказаний примірник договору разом зі згодою на призначення розпорядником майна по справі № 23/166-6 арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав до Господарського суду м. Києва та ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2006 у справі № 23/166-б про банкрутство ТОВ „Чаросвіт” арбітражного керуючого ОСОБА_1 було призначено розпорядником майна боржника;
- свої зобов'язання розпорядника майна ТОВ „Чаросвіт” відповідач виконав повністю, оскільки розпорядником майна по справі № 23/166-б арбітражним керуючим ОСОБА_1 була подана суду заява про затвердження мирової угоди від 24.11.2006, укладеної між боржником та комітетом кредиторів;
- умови вказаної мирової угоди затверджені ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2006 у справі № 23/166-6 (т.1, а.с.47). Крім того, вказаною ухвалою суд припинив провадження у справі № 23/166-6 та дію мораторію.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Отже, якщо правочин вчинений керівником юридичної особи з перевищенням повноважень, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки такої юридичної особи лише у разі наступного схвалення правочину цією юридичною особою.
Матеріалами справи підтверджено, що після укладення спірного договору від 15.05.2006 протягом розгляду справи № 23/166-6 про банкрутство ТОВ „Чаросвіт” у ТОВ „Етуаль” (ініціюючого кредитора по справі) не виникло жодних питань та сумнівів як щодо особи арбітражного керуючого ОСОБА_1, який здійснював функції розпорядника майна ТОВ „Чаросвіт”, так і щодо наявності правових підстав здійснення ОСОБА_1 таких функцій.
Крім того, з наданого позивачем Положення про порядок зберігання та використання факсимільного відтворення підпису директора ТОВ „Етуаль”, затвердженого О.В.Бідним 15.01.2004 (копія - т.1, а.с.35) вбачається, що факсимільне відтворення підпису директора ТОВ „Етуаль” використовується при складанні, зокрема, договорів, контрактів, додаткових угод, особами, що наділені організаційно-розпорядчими функціями на підставі відповідного наказу та/або довіреності, що надає право виконувати такі функції.
Відповідальність за безпідставне використання або невикористання факсимільного відтворення підпису директора позивача визначена пунктом 8 вказаного Положення.
Позивачем не надано суду доказів притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, що наділені правом використання факсимільного відтворення підпису директора ТОВ „Етуаль”, у зв'язку з безпідставним використанням факсиміле підпису директора при укладанні спірного договору з відповідачем.
Таким чином, доводи апелянта (позивача) про те, що спірний договір підписано за допомогою факсимільного відтворення підпису директора ТОВ „Етуаль” Бідного О.В. без його відома та згоди, що, в свою чергу, дає підстави стверджувати про відсутність вільного волевиявлення останнього при укладанні даного договору, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Отже, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Апелянтом (позивачем) в апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 у справі № 1/62.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Етуаль” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 у справі № 1/62 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Етуаль” до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - без змін.
2. Матеріали справи № 1/62 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді