01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 30/75-35/343
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Король В.В. предст. за дов., Фабрика С.Л. - директор
від відповідача: Калатинська Г.М.- за довіреністю, Науменко О.В. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Одеон"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2010
у справі № 30/75-35/343 ( .....)
за позовом ТОВ "Одеон"
до ТОВ "Пентаімпекс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 72791,76 грн.
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пентаімпекс” про стягнення з відповідача на користь позивача 72 791, 76 грн. боргу та штрафних санкцій за надання комунальних послуг та на утримання будівель, а також компенсації витрат на управління, утримання та збереження спільного майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2009р. у справі №30/75 повністю відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Одеон”в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пентаімпекс”про стягнення з відповідача на користь позивача 72 791, 76 грн. боргу та штрафних санкцій за надання комунальних послуг та на утримання будівель, а також компенсації витрат на управління, утримання та збереження спільного майна.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон”залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2009р. у справі №30/75 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України №30/75 від 03.06.2010р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон”на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. у справі №30/75 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. та рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2009р. у справі №30/75 скасовано і справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 у справ №30/75-35/343 в задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини справи, та порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки: в його основу покладено правову норму, яка не регулює спірні відносини, при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не надано належної правової оцінки договору №01/02 від 02.01.2004 про участь у витратах на утримання будівлі та при будинкової території.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апеляційної скарги заперечує та вважає, що судом першої інстанції було прийняте вірне рішення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
15.10.02. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Одеон” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Пентаімпекс” було укладено Договір придбання капітальної інвестиції № 15/10 відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перерахувати позивачу фінансові кошти на будівництво приміщення загальною площею 64, 95 кв. м у виробничо-складському блоці, яке є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу виробничої бази Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон” за адресою: м. Київ, вул. М.Трублаїні, 2.
Пунктом 2.1. сторони оцінили частину приміщення площею 64, 95 кв. м. в сумі 51 927, 53 грн.
За актом приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва № 1 від 11.12.02. позивач передав, а відповідач прийняв у власність приміщення площею 64, 95 кв. м згідно договору № 15/10 від 15.10.02.
02.01.04. сторони уклали договір про участь у витратах на утримання будівлі та прибудинкової території № 01/02, відповідно до умов якого позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі за адресою: м. Київ, вул. М.Трублаїні, 2, загальною площею 1 026 кв. м, а також прибудинкової території, а відповідач, як співвласник, приймає участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт (пропорційно до займаної ним площі відносно до загальної площі всіх споруд та кількості користувачів). Відповідачу належить приміщення загальною площею 64, 95 кв. м, у якому працюють 4 особи.
Договором передбачено, що позивач зобов'язується надавати відповідачу комплекс послуг по обслуговуванню та утриманню будівлі та прибудинкової території та надавати комунальні та інші послуги за діючими договірними розцінками і тарифами (Додаток 3 договору), а відповідач зобов'язується не пізніше 10-го числа наступного місяця за розрахунковим вносити плату на рахунок позивача, відповідно до Додатку 3 до цього договору.
Пунктом 5.1. договору № 01/02 сторони погодили, що договір складено на строк з 02.01.04. по 31.12.07.
Додатком № 3 до договору № 01/02 передбачено, що щомісячні платежі відповідача за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги становлять 645, 06 грн.
20.10.04. між сторонами було укладено договір придбання капітальної інвестиції № 041020, за яким відповідач зобов'язався перерахувати позивачу фінансові кошти на будівництво приміщення загальною площею 4, 9 кв. м та виробничо-складського приміщення загальною площею 1, 18 кв. м, які є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу виробничої бази Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон”за адресою: м. Київ, вул. М.Трублаїні, 2.
За актом приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва № 2 від 15.11.04. позивач передав, а відповідач прийняв у власність приміщення площею 6, 08 кв. м згідно договору № 041020 від 20.10.04.
Таким чином, відповідач отримав у власність приміщення загальною площею 71, 03 кв. м, які є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу виробничої бази Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеон”за адресою: м. Київ, вул. М.Трублаїні, 2, та складають 4% загальної площі будівель.
Позивач звернувся до суду з позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору 01/2 від 02.01.04. не сплатив позивачу 12 091, 69 грн. компенсації щомісячних витрат за надані комунальні послуги та на утримання будівель, а також 4 574, 85 грн. індексації.
Крім того, за твердженням позивача, в порушення ст. 360 Цивільного кодексу України в період з січня по листопад 2008 р. відповідач не сплатив на рахунок позивача компенсацію витрат в сумі 20 851, 22 грн. і 3 333, 98 грн. індексації на управління, утримання та збереження спільного майна у сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до своєї частки (4%) у праві спільної часткової власності.
Також, позивач зазначає, що відповідачем не сплачено позивачу відповідно до своєї частки (4%) у праві спільної часткової власності 5 408, 95 грн. компенсації за спорудження у період з липня по червень 2008 р. двоскатної покрівлі над корпусом “Г, Г-1”площею 288 кв. м; 11 165, 30 грн. компенсації за реконструкцію у період з грудня 2007 року по грудень 2008 р. електропостачання виробничої бази, у зв'язку з відключенням живлення КТП ТОВ “Проскан”; 3 999, 14 грн. компенсації за реконструкцію у період з лютого 2007 року по серпень 2008 р. системи опалення корпусу “Г, Г-1”виробничої бази, у зв'язку з переобладнанням топкової на газове опалення; 4 066, 67 грн. компенсації за здійснення у період з червня 2007 року по грудень 2008 р. ремонтних робіт приміщень 2-го поверху корпусу “Г”та сходової клітини корпусу “Г-1”виробничої бази, у зв'язку з заміною вогненебезпечних огороджувальних конструкцій.
Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Отже, як зазначено вище, на умовах договору придбання капітальної інвестиції від 15.10.2002 р. №15/10 відповідач профінансував будівництво приміщення загальною площею 64,95 кв.м. з чітко визначеними на плані межами. На виконання зобов'язань за вказаним договором, позивач передав по акту №1 приймання-передачі від 11.12.2002 р. у власність відповідачу об'єкт незавершеного будівництва - приміщення загальною площею 64,95 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Трублаїні, 2, 2-й поверх. На умовах договору придбання капітальної інвестиції від 20.10.2004 р. №041020 відповідач профінансував будівництво санітарно-побутового приміщення магазину-виставки загальною площею 4,9 кв.м. та виробничо-складського приміщення загальною площею 1,18 кв.м. з чітко визначеними на плані межами. На виконання зобов'язань за вказаним договором, позивач передав по акту №2 приймання-передачі від 15.11.2004 р. у власність відповідачу об'єкт незавершеного будівництва - приміщення загальною площею 6,08 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Трублаїні, 2, 2-й поверх.
Таким чином, відповідач придбав окремо визначене майно і є власником приміщень з №19 по №23 (групи приміщень №3) другого поверху площею 66,10 кв.м. (Літери Г, Г'), приміщень №№8,9 (групи приміщень №1) другого поверху площею 4,90 кв.м. магазину-виставки будівельних матеріалів (Літера Д), які розташовані в м.Києві по вул.Трублаїні, 2, що посвідчується Свідоцтвом про право власності від 18.05.2006 р., виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 18.05.2006 р. №1055-В.
В свою чергу, позивач є власником допоміжного корпусу - гаража (Літера Б) площею 231,40 кв.м., приміщення виробничого корпусу та виробничо-складського блоку площею 788,00 кв.м. (Літери Г, Г'), а саме: №№1, 2, 3 (групи приміщень №1), з №4 по №9 (групи приміщень №2), №1 першого поверху, з №1 по №18 (групи приміщень №3), №2 другого поверху, №№1, 2, 3 (групи приміщень №4) мансарди; приміщення магазину-виставки будівельних матеріалів площею 743,30 кв.м. (Літера Д), а саме: №№1, 2, 3, 4 (групи приміщень №1) підвалу, з №1 по №11 (групи приміщень №1) першого поверху, з №1 по №7, з №10 по №16 (групи приміщень №1) другого поверху, з №1 по №11 (групи приміщень №1) мансарди, що посвідчується Свідоцтвом про право власності від 18.05.2006 р., виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 18.05.2006 р. №1054-В.
Визначені у свідоцтвах про право власності приміщення комплексу будівель виробничої бази, що належать окремо позивачеві та окремо відповідачеві, свідчать про те, що матеріальна частина кожного власника є чітко визначеною. Відтак, комплекс будівель виробничої бази загальною площею 1833,7 м.кв. по вул.Трублаїні, 2 в м.Києві не є об'єктом права спільної часткової власності, оскільки кожне приміщення комплексу має свого (одного) власника. Таким чином, відсутня ознака права спільної часткової власності позивача та відповідача на комплекс будівель виробничої бази по вул.Трублаїні, 2 в м.Києві, через те, що кожному із суб'єктів права спільної часткової власності не може належати окремо визначена частка самого майна.
Позивач припустився помилки при визначенні правового режиму майна, яке фактично належить йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності від 18.05.2006 р., виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 18.05.2006 р. №1054-В. Право власності на таке майно позивач має здійснювати на власний розсуд, оскільки він є власником особистого майна. Відповідно право власності позивача не поширюється на майно відповідача, яке також належить останньому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності від 18.05.2006 р., виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 18.05.2006 р. №1055-В. Відповідач так само має здійснювати право власності на майно на власний розсуд.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вже зазначалось вище, Додатком № 3 до договору № 01/02 передбачено, що щомісячні платежі відповідача за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги становлять 645, 06 грн.
Умови договору сторонами не переглядались, даний факт сторонами не заперечується.
Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, відповідач протягом строку дії договору № 01/02 щомісячно сплачував позивачу платежі за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги у розмірі 645, 06 грн., тобто у відповідності до умов договору № 01/02 від 02.01.04.
Цей платіж був доброю волею відповідача і здійснювався на підставі договору №01/02 від 02.01.04р.
При цьому відсутність єдності об'єкту що належить спільно позивачу і відповідачу позбавляє права позивача вимагати відшкодування витрат на утримання спільного майна в порядку ст.360 ЦК України.
Апеляційний суд погоджується з тим, що витрати на управління, утримання та збереження комплексу будівель по вул.Трублаїні, 2 загальною площею 1833,7 м.кв. (з яких 1762,7 м.кв. належить позивачу і 71 м.кв. - відповідачу), понесені у 2006-2007 р.р. позивачем і частково відповідачем, а у 2008 році - виключно позивачем, могли бути об'єктивно необхідними для підтримання зазначеного майна у належному стані з метою забезпечення його безпечної та надійної експлуатації. Тому, позивачу для вирішення питання захисту своїх майнових прав у подальшому необхідно визначити позовні вимоги в частині їх матеріально-правових підстав по стягненню кожної складової суми із загальної суми понесених витрат і звернутися з відповідним позовом до суду (відсутність договірного зобов'язання зі сплати спірної суми свідчить про наявність підстав для юридичної кваліфікації цих витрат як шкоди тощо).
У своєму висновку щодо оцінки наслідків здійснених позивачем реконструкцій суд першої інстанції неправомірно застосував положення ст.360 ЦК України.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивач позбавив відповідача інженерних мереж і комунікацій не ґрунтується на фактичних матеріалах справи і досліджених доказах. А реконструкцію системи опалення, як об'єктивно підтверджується матеріалами справи і наданими позивачем додатковими доказами, позивач здійснив на виконання вимог державних контролюючих органів.
З вищезазначеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що всі витрати, в т.ч. і об'єктивного характеру, які знаходяться за межами договірних платежів(645,06 грн. на місяць в період дії договору), не можуть бути предметом даного розгляду.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення місцевого суду без змін з підстав зазначених у мотивувальній частині.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеон" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 по справі №30/75-35/343 - без змін.
Матеріали справи № 30/75-35/343 повернути Господарському суду м. Києва
Головуючий суддя
Судді Іваненко Я.Л.