01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 17/112
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - Коваленко О.Г. - дов. №11 від 20.08.2010р.,
від прокуратури - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарське ТОВ "Калиновицьке"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2010
у справі № 17/112 ( .....)
за позовом Прокурор Варвинського району
до Сільськогосподарське ТОВ "Калиновицьке"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 18 874,65 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.08.2010р. у справі №17/112 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з СТОВ „Калиновицьке” на користь місцевого бюджету Калиновицької сільської ради 17281,74 грн. заборгованості з орендної плати за договорами оренди земельних ділянок № 040684900103, №040684900104. В решті позову відмовлено. Стягнуто з СТОВ „Калиновицьке” в доход Державного бюджету України 172,82 грн. державного мита та 183,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, СТОВ „Калиновицьке” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати.
У відзивах на апеляційну скаргу Варвинська РДА і Калиновицька сільська рада просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно довідки Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції №379/9/15014 від 06.07.2010р. СТОВ „Калиновицьке” є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 01.03.2000р.
22 вересня 2006 року та 25 вересня 2006 року між Варвинською РДА і СТОВ „Калиновицьке” укладені договори оренди земельних ділянок №040684900103 та №040684900104 (а.с.16-18, 22-23), зареєстровані у Варвинському райвідділі центру ДЗК 22.09.2006р. та 25.09.2006р. за № 040684900103 та №040684900104 відповідно.
Відповідно до договорів позивач (Орендодавець) надає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (не витребувані паї) на території Калиновицької сільської ради Варвинського району Чернігівської області. В оренду передаються земельні ділянки: площею 60,51 га, нормативна грошова оцінка якої становить 570679,80 грн., та площею 4,33 га, нормативна грошова оцінка якої становить 44835,02 грн. відповідно.
Згідно п.3.1. вищезазначених договорів, вони укладені строком на 10 років.
Відповідно до п.4.1. договорів, орендна плата вноситься відповідачем (Орендарем) виключно у грошовому вигляді в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 5706,80 грн. та 448,35 грн. на рік відповідно.
За умовами п.4.2. договорів орендна плата вноситься відповідачем (Орендарем) щомісячно в рівних частинах в розмірі 475,57 грн. та 37,36 грн. відповідно на рахунок Калиновицької сільської ради у строк до 30 числа. Отримувач місцевий бюджет сільської ради.
Факт надання земельних ділянок в оренду відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання - передачі земельних ділянок, що підписані та скріплені печатками сторін (а.с.21, 27).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становить 22219,04 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також до договору оренди землі.
За умовами п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих, у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади; особи, яким надано повноваження щодо розпорядження землями, виступають орендодавцями у договорах оренди земельних ділянок відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі".
Згідно ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, якими на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються Законом України "Про оплату за землю"). Зміна розміру орендної плати здійснюється шляхом внесення змін у договір оренди згідно умов договору, за згодою сторін, або в судовому порядку.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлений Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки; у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.
Згідно вимог ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. І ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В матеріалах справи відсутні докази своєчасної сплати відповідачем орендної плати.
Згідно ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 даного Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач письмовою заявою від 25.08.10р. просив суд першої інстанції застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення орендної плати за період з 22.09.2006р. по 12.07.2007р. по договору №040684900103 та з 25.09.2006р. по 12.07.2007р. по договору №040684900104.
Тому господарський суд Чернігівської області правильно застосував позовну давність до 4937,30 грн. позовних вимог.
Докази поважності причин пропуску позивачем позовної давності в матеріалах справи відсутні.
Таким чином висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та стягненні 17281,74 грн. заборгованості з орендної плати за договорами оренди земельних ділянок № 040684900103 і №040684900104. є обґрунтованим.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу СТОВ „Калиновицьке” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернігівської області від 25.08.2010р. у справі №17/112 - без змін.
Справу №17/112 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
18.10.10 (відправлено)