61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
про закриття провадження у справі про банкрутство
16.12.2024 Справа № 905/798/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Дерев'янко Д.Є., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
керуючий реструктуризацією Белінська Наталія Олександрівна
За участю представників:
від заявника: не з'явилась;
керуючий реструктуризацією: не з'явилась.
На розгляд Господарського суду Донецької області передана заява ОСОБА_1 б/н від 28.05.2024 (вх..№4407/23) про неплатоспроможність боржника, в якій боржник просить суд, зокрема: прийняти заяву до розгляду; відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 17.09.2024 постановлено: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначити керуючим реструктуризацією боржника, фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну; встановити дату проведення попереднього засідання на 24.10.2024.
17.09.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України за номером публікації 74078 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
15.10.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшла заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 14.10.2024 (вх.№07-07/9072/24) про результати перевірки перевірки декларації боржника, з якої вбачається, що арбітражним керуючим встановлено порушення, а саме: відсутня інформація про вклади у банках, готівкові кошти, електронн гроші та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2023 роки; відсутня інформація щодо фінансових зобов'язань за 2021, 2022 та 2023 роки; відсутні відомості про доходи членів сім'ї (окрім чоловіка).
16.10.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшла заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 16.10.2024 (вх.№07-07/9154/24), в якій повідомлено, що станом на 16.10.2024 на пошту та електронну пошту адресу арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) фізичної особи ОСОБА_1 жодних заяв з вимогами до боржника не надходили.
17.10.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшло клопотання ОСОБА_1 б/н від 17.10.2024 (вх.№07-07/9194/24), в якому остання просить суд: прийняти заяву про прийняття виправленої декларації про майновий стан по справі №905/798/24; розглянути декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки та додати їх до матеріалів справи.
12.11.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшла позиція арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 12.11.2024 (вх.№07-07/9966/24) щодо заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.
13.11.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшла заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н від 13.11.2024 (вх.№07-07/10020/24) про приєднання до матеріалів справи акту опису майна боржника від 14.10.2024.
14.11.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшло клопотання ОСОБА_1 б/н від 13.11.2024 (вх.№07-07/10069/24) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 з наслідками та визнати вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строки погашеними.
Клопотання обгрунтоване тим, що після оприлюднення на офіційному сайті Вищого господарського суду України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Жодних вимог до боржниці після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредиторами висунуто не було, у зв'язку з чим боржниця просить закрити провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ч.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 14.11.2024 постановлено: призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 16.12.2024; явку ОСОБА_1 у судове засідання 16.12.2024 визнано обов'язковою; ОСОБА_1 надати актуальні відомості для можливості підключення та здійснення участі у судовому засіданні по справі №905/798/24 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 21.11.2024 постановлено: зобов'язати керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника; докази повідомлення кредиторів надати до Господарського суду Донецької області.
12.12.2024, через підсистему "Електронний суд", надійшло клопотання арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни б/н від 12.12.2024 (вх.№07-07/10932/24) про проведення судового засідання без її участі, також арбітражним керуючим повідомлено, що вона підтримує в повному обсязі позицію про закриття провадження у справі №905/798/24 та інші заяви і клопотання нею подані.
У судове засідання 16.12.2024 з'явилась ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією не з'явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства) апеляційний господарський суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
Згідно ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини 1 статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства).
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства ).
Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже зазначалось судом, оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 опубліковано 17.09.2024.
Однак, після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до суду в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з грошовими вимогами до боржника від кредиторів, що визначені боржницею у конкретизовано списку кредиторів не надходили.
Судом встановлено, що керуючим реструктуризацією Белінською Н.О. було направлено повідомлення на№02-477/4751 від 27.09.2024 про можливість звернутись до суду та керуючого реструктуризацією, а також заявити грошові вимоги до боржника та про правові наслідки неподання ними заяв з грошовими вимогами до боржниці на адреси кредиторів засобами поштового зв'язку, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СОС КРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНС КРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛФІ КРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Є ГРОШІ КОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА", Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", на підтвердження чого до матеріалів справи додано список №12285 згрупованих відправлень Укрпошта Експрес.
Крім того, ухвалу суду від 17.09.2024 було направлено на поштові адреси вищевказаних кредиторів, що були зазначені боржницею у конкретизованому списку кредиторів, що наявний в матеріалах справи.
Разом з цим, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та зокрема, станом на поточну дату, до суду не надходило заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
За таких обставин, ОСОБА_1 подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування наслідків, встановлених частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктами 2, 4, 6, 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що у випадку: - наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та - подальшого ігнорування таким кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов'язку, - господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
Водночас, в такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, господарський суд зобов'язаний перевірити наявність визначених частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.06.2024 №920/1128/23.
А за тим, врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з пунктом 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, зокрема, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
У абзаці 5 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи, що основним призначенням ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими Кодексу України з процедур банкрутства пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, зокрема, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Врахувавши наведену правову позицію щодо обов'язку господарського суду з перевірки наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зазначив, що:
1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;
2) у випадку неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов'язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства ;
4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства (п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у чинній редакції) та застосування правових наслідків, встановлених ч. 4 цієї статті.
З огляду на викладене, при вирішенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, суду слід дослідити наявності підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до наданої боржницею її кредитної історії (2т, а.с. 123-166), остання має заборгованість по кредитам, які вона брала 11.02.2024, 20.02.2024, 28.02.2024, 07.03.2024, 09.03.2024, 11.03.2024, 29.03.2024, 31.03.2024 та один кредит перед АТ "Таскомбанк", який вона взяла у 05.07.2019 та має заборгованість у розмірі 1603,70 грн. Всього боржниця взяла в кредит за лютий - березень 2024 кошти на загальну суму 100900,00 грн. При тому, що поточна заборгованість з урахуванням процентів по цим же кредитам становить 244471,86 грн плюс 1603,70 грн перед АТ "Таскомбанк".
Судом відзначається, що з кредитної історії боржниці вбачається, що вона активно бере гроші в кредит під високі проценти у таких кредиторів як Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ", Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Є ГРОШІ КОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНТУС УКРАЇНА", Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛФІ КРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СОС КРЕДИТ". Кредитна історія боржниці почалась ще в лютому 2021 року, спочатку з малих сум кредитів, які вона відразу повертала, потім вона почала брати кредит по декілька разів на місяць, зокрема з листопада 2021 року, а починаючи з червня 2023 року і суми кредитів зросли і частота звернення за ними також. Разом з цим, кредити взяті до лютого 2024 року були сплачені. А з лютого 2024 року боржниця припиняє виконання грошових зобов'язань та звільняється з роботи в березні 2024 року за власним бажанням.
В судовому засіданні 16.12.2024, боржниця пояснила, що необхідність брати кредити виникла у зв'язку з тим, що її чоловік допомагає своїй сім'ї, оскільки він з багатодітної сім'ї, у нього є ще повнолітня сестра (20 років) та ще брати і сестра (приблизно 17 років та 12-13 років) і мати. Батько сім'ї не допомагає, у нього є великий борг з аліментів. Кошти знадобились для того, щоб зібрати дітей до школи. Судом відмічається, що вказані обставини не підтверджуються жодними доказами і витрати на купівлю речей до школи також нічим не підтверджується.
Разом з цим з декларацій про майновий стан боржниці за 2023 рік вбачається, що вона отримала 47520,00 грн в якості виграшів та призів. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ці кошти є виграшем її чоловіка у казино.
При тому, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо чоловіка боржниці, а саме ОСОБА_2 , останньому у період січень-березень 2024 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 108484,41 грн, у період квітень-червень 2024 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 89187,97 та додаткове благо у розмірі 336,03 грн; у період січень-грудень 2023 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 697673,32 грн, інші доходиу розмірі 1900,00 грн, виграші та призи у розмірі 1360,00 грн, дохід у вигляді осн.суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитом у розмірі 6047,94 грн, додаткове благо у розмірі 202,72 грн; у період січень-грудень 2022 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 385371,38 грн, інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у розмірі 62,12 грн та дохід у вигляді осн.суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитом у розмірі 835,65 грн; у період січень-грудень 2021 року нараховано та виплачено виплати військовослужбовцям у загальному розмірі 194226,24 грн, додаткове благо у розмірі 631,5 грн та інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у розмірі 1550,29 грн.
Судом відмічається, що боржниця уклала шлюб з ОСОБА_2 у липні 2022 року, проте у декларації про майновий стан боржника за 2021 рік, вона вказує його як свого чоловіка.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо боржниці, останній у період січень-березень 2024 року нараховано та виплачено 40128,82 грн заробітної плати, додаткове благо у розмірі 131,10 грн та соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 4000,00 грн; у період січень-грудень 2023 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 9773,00 грн, додаткове благо у розмірі 536,83 грн, виграші та призи у розмірі 47520,00 грн; у період січень-грудень 2022 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 40516,74 грн. соціальні виплати з відповідних бюджетів у розмірі 1326,00 грн, суму надмірно витрачених коштів на відрядження 153,78 грн; сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення 113,13 грн, додаткове благо у розмірі 182,21 грн; у період січень-грудень 2021 року нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 91083,18 грн, додаткове благо у розмірі 484,13 грн.
З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається, що дохід боржниці разом з чоловіком, як однієї сім'ї, яка має майно, кошти тощо у спільній сумісній власності, за січень -березень 2024 склав 148613,23 грн, за січень - грудень 2023 склав 707446,32 грн. Разом з цим, боржниця за наявності таких доходів сім'ї у складі 2 чоловік (в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що на утриманні сім'ї боржниці перебувають інші особи) постійно, багато раз на місяць бере в кредит кошти під високі проценти, заборгованість по яким в рази перевищує суму коштів, що вона бере в кредит та в судовому засіданні не може конкретно пояснити на які потреби витрачаються кошти. У своїй заяві ОСОБА_1 та особисто, як вже зазначалось судом, боржниця пояснює свій борг виключно необхідністю допомогти матері, братам та сестрі чоловіка. При цьому, матеріали справи не містять жодних належних доказів на підтвердження участі чоловіка ОСОБА_1 у допомозі його матері та братам. Боржниця не надає жодних доказів, які б підтвердили її вимушені неочікувані витрати, які б перевищували дохід її сімї та на які вона зовсім не розраховувала і тому була вимушена брати кредит.
За таких обставин, суду не вдалось встановити на підставі належних та допустимих доказів обставини, які були повідомлені ОСОБА_1 як підстави, які спровокували необхідність за наявності доходу у розмірі 707446,32 грн брати кредити під надвисокі проценти та неможливість задовольнити потреби сім'ї, у тому числі щодо допомоги іншим членам сім'ї, за рахунок отриманого у 2023 року доходу.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Вимоги щодо форми декларації про майновий стан, поданої у справі про неплатоспроможність, ураховуючи пункт 11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, визначені наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
У свою чергу, вимоги щодо змісту такої декларації передбачені частиною п'ятою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї.
Абзацом 2 ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Коло членів сім'ї боржника в частині п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом реєстрації та/або перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Таке розуміння застосування поняття "член сім'ї" у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім'ї боржника у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства осіб, які не є членами сім'ї в розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Відмінність поняття "член сім'ї боржника", визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення Сімейного кодексу України, іншого нормативно-правового акта.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, судове тлумачення частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, щодо членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
На виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим було подано звіт за результатами перевірки декларації боржника фізичної особи ОСОБА_1 , з якого вбачається, що за результатами перевірки декларації про майновий стан боржника встановлено порушення, а саме: відсутня інформація щодо вкладів у банках, готівкові кошти, електронні гроші та інші активи, що перебувають/ли у власності боржника в період з 2021 по 2023 роки; відсутня інформація щодо фінансових зобов'язання за 2021, 2022 та 2023 роки; відсутні відомості про доходи членів сім'ї (окрім чоловіка).
Так, боржницею було подано виправлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, які містяться в 3 томі матеріалів справи.
Верховний суд у постанові №916/2372/20 від 22.09.2022 сформував висновок про те, що відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї безумовно, не може свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов'язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
За таких обставин, судом здійснено перевірку виправлених боржницею декларацій за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки та встановлено, що боржницею зазначено неповну та/або недостовірну інформацію щодо доходів та витрат боржниці та членів її сім'ї виходячи з наступного.
Так, у декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2021 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - сестра, ОСОБА_2 - чоловік та ОСОБА_6 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 97083,18 грн, додаткове благо боржниці у розмірі 484,13 грн, доходи ОСОБА_2 у вигляді додаткового блага у розмірі 631,5 грн, військових виплат у розмірі у розмірі 194226,24 грн та інші доходи у розмірі 1550,29 грн, боржницею зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - члени сім'ї інформацію не надали. У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті А.Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 не надали інформацію щодо : вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів сленів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
У декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2022 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - сестра, ОСОБА_2 - чоловік та ОСОБА_6 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 40516,74 грн, додаткове благо боржниці у розмірі 182,21 грн, соціальні виплати у розмірі 1326,00 грн, благодійна допомога у розмірі 1489,00 грн, сума надміру витрачених коштів на відрядження у розмірі 153,78 грн, суму пенсійних внесків у розмірі 113,13 грн та виплати ВПО у розмірі 20000,00 грн, доходи ОСОБА_2 у вигляді військових виплат у розмірі у розмірі 478668,68 грн, інші доходи у розмірі 62,22 грн та дохід у вигляді основної суми боргу у розмірі 835,65 грн. Боржницею зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - члени сім'ї інформацію не надали. У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті А.Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 не надали інформацію щодо : вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів сленів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
У декларації про майновий стан ОСОБА_1 за 2023 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - сестра, ОСОБА_2 - чоловік та ОСОБА_6 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 9773,00 грн, додаткове благо боржниці у розмірі 536,82 грн, виграші та призи у розмірі 47520,00 грн та виплати ВПО у розмірі 24000,00 грн, доходи ОСОБА_2 у вигляді військових виплат у розмірі у розмірі 697673,32 грн, інші доходи у розмірі 1900,00 грн, додаткове благо у розмірі 202,72 грн, виграші та призи у розмірі 1360,00 грн та дохід у вигляді основної суми боргу у розмірі 6047,94 грн. Бржницею зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - члени сім'ї інформацію не надали. У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті А.Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 проставлено прочерк.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 не надали інформацію щодо : вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів сленів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
У декларації про майновий стан ОСОБА_1 станом на 01.01.2024-01.04.2024 рік зазначено членів сім'ї, а саме: ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_4 - батько; ОСОБА_5 - сестра, ОСОБА_2 - чоловік та ОСОБА_6 - брат.
У розділі ІІ про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України відображено заробітну плату боржниці у розмірі 40128,82 грн, додаткове благо боржниці у розмірі 131,1 грн та виплати ВПО у розмірі 4000,00 грн, щодо доходів ОСОБА_2 інформація відсутня. Боржницею зазначено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - члени сім'ї інформацію не надали. У розділі ІІІ боржницею зазначено відомості про нерухоме майно боржниці та членів її сім'ї, що перебуває на праві власності та користування.
У пункті А.Розділу VI вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника ОСОБА_1 зазначено кошти на рахунку у Акціонерному товаристві "А банк" у розмірі 0,56 грн та 0,66 грн, та на рахунку у Акціонерному товаристві "Універсал Банк" у розмірі 0,38 грн.
Відповідно до декларації члени сім'ї, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 не надали інформацію щодо : вкладів у банках, готівкових коштів та інших активів, що перебувають у власності членів сім'ї; відомостей про цінні папери членів сім'ї боржника; відомості про цінне рухоме майно членів сім'ї боржника; відомості щодо нематеріальних активів сленів сім'ї боржника; відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації членів сім'ї боржника; відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України.
Боржницею зазначено відомості про фінансові зобов'язання, з яких погашення основної суми позики (кредиту) складає 229878,56 грн.
Дослідивши вказані декларації, судом встановлено, що у декларації за 2024 рік не відображено дохід чоловіка ОСОБА_2 , про що також не було зазначено арбітражним керуючим у звіті за результатами перевірки декларації.
Крім того, боржницею не вказано у деклараціях за 2021-2024 роки у Розділі VI (Б) інформацію щодо вкладів у банках, готівкових кошти та інші активи, що перебувають як у боржника так і у власності членів сім'ї боржника, при тому, що ОСОБА_1 постійно з 2021 року бере кредити. ОСОБА_1 надано до матеріалів справи розписку (3 т. 102 а.с. зворотній бік) про те, що вона не не може надати інформацію щодо коштів, які мала готівкою за період з 2021 по 2023 року, а у 2024 році немає готівки. Щодо коштів, на банківських рахунках, то нею надана інформація тільки станом на 30.04.2024. ОСОБА_1 не повідомлено суд про підстави неможливості вжитих усіх належних заходів для того, щоб отримати інформацію від фінансових установ, в яких у неї відкриті рахунки щодо залишків коштів на них за період з 2021 по 2024.
Також суду не вдалось встановити неможливість надання боржницею інформації щодо свого чоловіка, з яким вони мають у власності спільне сумісне майно. З урахуванням того, що згідно пояснень боржниці вона брала кошти в кредит задля допомоги матері та братам свого чоловіка, то незрозумілим є поведінка чоловіка, який не надав своїй дружині відомості а ні про готівкові кошти, а ні про кошти, що знаходяться на рахунках у банківських установах, а ні про інше своє майно.
Також, декларація за 2023 рік не містить інформацію про фінансові зобов'язання боржниці при тому, що вона брала кредити у грудні 2023 році та повертала їх у 2024 році, а проценти на такі кредити нараховуються щодня.
Щодо інформації про батька та мати, то декларації також містять відомості про ненадання інформації. ОСОБА_1 пояснила, що вони знаходяться у м. Донецьку. Проте не переконала суд у неможливості подати ними інформацію про їх майновий стан.
Вищевказана інформація істотно впливає на відомості щодо майнового стану та реального виконання запропонованого плану реструктуризації боргів.
З цього слідує, що боржниця формально поставилась до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені нею у заяві обставини, що спричинили її неплатоспроможність, є неправдивими.
Таким чином викладені вище обставини у своїй сукупності зумовлюють висновок суду про недобросовісність поведінки заявника, що, в свою чергу, ставить під сумнів дійсну неплатоспроможність заявниці.
Окрім цього, суд звернув увагу на поданий боржницею виправлений план реструктуризації боргів (проект) від 27.05.2024. Вказаний план містить інформацію, а саме: загальні доходи боржниці в місяць - 3500 грн., які складаються з матеріальної допомоги від чоловіка відповідно до розписки від 27.05.2024 (т.2 а.с.82); загальні витрати боржниці (в місяць) 3028,00 грн; сума яка буде виділятися для погашення вимог кредиторів (в місяць) 472 грн; розмір суми, яка виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань 28320,00 грн; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів відповідно до п.3 ч.3 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства 217752,56 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Судом відзначається, шо план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості. Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021.
Разом з цим, план реструктуризації ОСОБА_1 містить пропозицію про списання більш ніж 90% боргів, тому такий проект плану не відповідає вимогам чинного законодавства.
Також, з матеріалів справи вбачається, що офіційна заробітна плата у боржниці відсутня, ОСОБА_1 звільнена з останнього місця роботи 20.03.2024 на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням, що підтверджується наказом №ЛФ000002039 від 20.03.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна Покупка" (т.2, а.с.85).
У судовому засіданні боржниця пояснила, що була вимушена звільнитись у зв'язку з тим, що їй на місці роботі вказали на неможливість працювати за наявності грошових боргів. При цьому не змогла пояснити яким чином керівництво дізналось про іі борги та яким чином це вплинуло на виконання нею трудових обов'язків, а у своїй розписці (т.2 а.с. 82) боржниця зазначає, що втратила роботу та перебуває у пошуку.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що боржниця звільнилась з роботи, на якій вона отримала за 3 місяці більш ніж 40000,00 грн заробітної плати, за власним бажанням за 2 місяці до звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Вказані дії боржниці свідчать про те, що за наявності боргу, боржниця додатково створює умови щодо припинення існування джерела доходу, з якого можливе погашення боргу.
Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що боржниця зверталась до органів Державного центру зайнятості з метою працевлаштування, а відповідно до розписки вказує про те, що перебуває у пошуку роботи.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 не подано повної і належної інформації про її майновий стан, з урахуванням доходу та матеріального стану її чоловіка. Судом відхиляються посилання ОСОБА_1 на те, що їй чоловік дає 3500,00 грн та оплачує оренду квартири і комунальні послуги і тому тільки на ці суми вона може розраховувати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про те, що доходи її чоловіка не перебувають у спільній сумісній власності подружжя. Вказані обставини свідчать про недобросовістну поведінку ОСОБА_1 .
З огляду на те, що судом встановлено недобросовісну повідену боржниці, а також не надання повної та достовірної інформації щодо платоспроможності боржниці суд, дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексом України з процедур банкрутства з наслідками та визнати вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установленний Кодексом України з процедур банкрутства строки погашеними.
Враховуючи вищевикладені обставини, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства з огляду на те, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та недостовірна інформація.
Керуючись статтями 2, 9, 121, 123, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 42, 77-79, 86, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 13.11.2024 (вх.№07-07/10069/24) про закриття провадження у справі - відмовити.
2.Закрити провадження у справі №905/798/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
3.Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
4.Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (Свідоцтво №190 від 12.02.2013).
5.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.09.2024 у справі №905/798/24.
6.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у даній справі, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, іншим органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, місцевому суду загальної юрисдикції, органу державної виконавчої служби за місцем проживання боржника, державному органу з питань банкрутства, установам, що здійснюють облік нерухомого та рухомого майна, органам державної автомобільної інспекції за місцем проживання боржника, установам банків, що обслуговують рахунки боржника, депозитарним установам, які ведуть облік прав на цінні папери, що належать боржнику.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття 16.12.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 16.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 18.12.2024.
Суддя Д.М. Огороднік