01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 7/397-45/114
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Собкевич Ю.О. - дов. №38 від 13.01.2010р.,
від третьої особи - не з'явився,
від прокуратури м.Києва - Греськів І.І. - посвідчення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Волинський шовковий комбінат"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.12.2009
у справі № 7/397-45/114 ( .....)
за позовом ЗАТ "Волинський шовковий комбінат"
до Фонд державного майна України
третя особа позивача
третя особа відповідача ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"
про визнання недійсним частково договору купівлі-продажу від 01.06.2004 р. № КПП-444 та додаткового договору № 66 від 10.02.2006 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2009р. у справі №7/397-45/114 у позові ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” відмовлено повністю, оскільки підстави на які посилався позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог не свідчать про недійсність договору від 01.06.2004р. №КПП-444 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат” за конкурсом, додаткового договору №66 від 10.02.2006р. в частині оспорюваних положень.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву.
Відзиви на апеляційну скаргу відповідач і третя особа не надали.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача і прокуратури м.Києва, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01 червня 2004 року між Фондом Державного майна України та ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» укладено договір №КПП-444 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за конкурсом, у відповідності до якого позивач придбав пакет акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" у кількості 74 526 111 акцій, що становить 51,76 статутного фонду ВАТ.
Пунктом 11 договору, на покупця - ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" було покладено виконання фіксованих умов конкурсу, визначених планом приватизації пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та Концепцією розвитку підприємства ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".
10 лютого 2006 року між відповідачем та позивачем укладено Додатковий договір №66 до договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" за конкурсом від 01.06.2004 року №КПП-444, предметом якого, згідно розділу 1, є внесення змін і доповнень до договору від 01.06.2004 року №КПП-444, а саме: викладення в новій редакції підпунктів пункту 11 договору від 01.06.2004 року №КПП-444.
Згідно пункту 129 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" №1723-ІП 18.05.2000р. (далі - Закон), до договору купівлі-продажу контрольного пакета акцій підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, включаються зобов'язання покупця, які були визначені умовами конкурсу, щодо забезпечення певних показників діяльності (мінімального розміру доходів, надходжень до бюджетів, тощо) підприємства.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» цілі, пріоритети та умови приватизації визначаються державною програмою приватизації, відповідно посилання позивача на суперечність вимогам закону положень договору в частині визначення в договорі інвестиційних зобов'язань покупця не відповідають дійсності, оскільки в даному випадку мало місце включення до договору зобов'язань покупця, які були визначені умовами конкурсу щодо забезпечення певних показників діяльності підприємства, про що прямо зазначено у п. 11 договору та що повністю відповідає п. 129 Державної програми затвердженої Законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме щодо предмету договору та умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) істотних умов встановлених законом. Істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та потрібні для договору відповідного виду, а отже коло таких умов можна визначити проаналізувавши норми діючих на момент укладення договору, чи вчинення іншого правочину, нормативних актів, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.
Відповідно до п. 11.2 договору №КПП-444 від 01.06.2004р. покупець зобов'язувався виконати фіксовані умови конкурсу, визначені його планом приватизації пакета акцій, погасити протягом одного року з дати підписання договору купівлі-продажу пакета акцій заборгованість, яка склалась станом на 31.03.2004р. у сумі 1957000 грн. із заробітної плати працівникам підприємства відповідно до угоди з профспілками ВАТ, а згідно з п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. вказаний пункт договору викладено в іншій редакції, та визначено наступні зобов'язання покупця:
1. погасити заборгованість ВАТ із заробітної плати перед його працівниками, в сумі 24833000 грн., у наступні строки: лютий 2006р. - 83, 3 тис. грн., березень 2006р. - 600 тис. грн., квітень 2006р. - 600 тис. грн., травень 2006р. - 600 тис. грн., червень 2006р. - 600 тис. грн.;
2. у разі виникнення у період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. заборгованості ВАТ із заробітної плати перед його працівниками, крім визначеної абз. 1 зазначеного пункту, покупець зобов'язується погасити цю заборгованість в термін до 01.07.2006р.;
3. не допускати, починаючи з 01.07.2006р., накопичення нової простроченої заборгованості із заробітної плати.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначені Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами. В той же час, договір купівлі-продажу контрольного пакету акцій не є документом, який врегульовує вказані питання (оплати праці) і які виникають між власником або уповноваженим ним органом та працівником ВАТ, і тим самим жодним чином не суперечить наведеним положенням Кодексу. В даному випадку договір містить зобов'язання щодо погашення заборгованості яка виникла по оплаті праці, відповідно кошти що направлені на оплату такого боргу, недопущення накопичення боргу, є джерелом сплати заборгованості, що виникла перед працівниками ВАТ, тобто третіми особами у відношенні позивача. Положення п. 11.2 договору, який також викладений у іншій редакції згідно з п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. регулюють питання між акціонером товариства та товариством, що виникли для акціонера при купівлі контрольного пакету акцій, містять зобов'язання покупця, які були визначені умовами конкурсу щодо забезпечення певних показників діяльності підприємства, що у повній мірі відповідає п. 129 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом. Такі зобов'язання (погашення заборгованості) виникають для покупця, яким є позивач, перед товариством та полягають у виплаті заборгованості, що виникла у товариства перед третіми особами - його працівниками.
Оспорюваний пункт договору №КПП-444 від 01.06.2004р. (п. 11.2), який викладений у іншій редакції згідно п. 2 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. не суперечить Кодексу законів про працю України та Закону «Про оплату праці», оскільки жодних вимог щодо неможливості погодження в договорі купівлі-продажу контрольного пакету акцій умов щодо виплати та джерел погашення заборгованості по заробітній платі, положення кодексу та закону не містять, що в свою чергу не свідчить про недійсність положень договору, якими передбачено порядок погашення заборгованості ВАТ по заробітній платі, прав та обов'язків сторін договору купівлі-продажу контрольного пакету акцій.
Згідно із п. 11.3 договору купівлі-продажу від 01.06.2004р. на покупця покладені зобов'язання виконати умови конкурсу визначені планом приватизації пакету акцій згідно з якими, останній мав погасити протягом трьох років від дати підписання договору купівлі-продажу пакета акцій заборгованість, яка склалась станом на 31.03.2004р., у сумі 10414000 грн. по податках та платежах перед бюджетом. Вказаний пункт договору викладений у іншій редакції згідно з п. 3 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. та передбачає виконання покупцем наступних вимог:
- забезпечення погашення заборгованості ВАТ за податками та платежами перед бюджетом у сумі 368, 9 тис. грн. згідно з графіком платежів, який повинен бути складений та затверджений протягом трьох місяців покупцем, ВАТ та Державною податковою адміністрацією. У разі нескладення та (або) затвердження такого графіку, погашення боргу здійснюється протягом 2007 - 2008 років двома рівними частками.
- у разі виникнення у період з 01.01.2006 року по 01.07.2006р. заборгованості ВАТ за податками та платежами перед бюджетом, крім визначеної абз. 1 цього пункту, покупець зобов'язувався забезпечити погашення цієї заборгованості в термін до 01.07.2006р.
- недопущення, починаючи з 01.07.2006р., накопичення нової простроченої заборгованості за податками та платежами перед бюджетом.
Положення договору жодним чином не передбачають уступки ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» податкового зобов'язання чи податкового боргу ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат". Податкова заборгованість ВАТ, і після укладення договору купівлі-продажу контрольного пакету акцій, положення якого оспорюються позивачем, є податковою заборгованістю вказаного товариства та жодним чином не є податковою заборгованістю ЗАТ „Волинський шовковий комбінат”, зобов'язання у останнього щодо її погашення виникли з договору саме у відношенні самого ВАТ, а не перед податковим органом на обліку якого перебуває ВАТ. Вказаний договір не містить жодних зобов'язань ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” перед податковим органом, не регулює відносини платника податків яким є ВАТ „Херсонський бавовняний комбінат" перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оспорюваний пункт договору № КПП-444 від 01.06.2004р. (п. 11.3), який викладений у іншій редакції згідно п. 3 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки жодних вимог щодо неможливості погодження в договорі купівлі-продажу контрольного пакету акцій умов про погашення заборгованості за податками та платежами перед бюджетом (фактично є визначенням джерела погашення боргу для В АТ), положення названого закону не містять.
Оспорюваний пункт договору № КПП-444 від 01.06.2004р. (п. 11.5), який викладений у іншій редакції згідно п. 5 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р. не суперечить Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки жодних вимог щодо неможливості погодження в договорі купівлі-продажу контрольного пакету акцій умов про погашення простроченої заборгованості перед Пенсійним фондом, положення названого закону не містять.
Згідно з п. 11.9 договору купівлі-продажу № КПП-444 від 01.06.2004р., який є таким згідно з п. 7 додаткового договору № 66 від 10.02.2006р., на покупця покладені обов'язки виконання умов конкурсу в частині забезпечення, починаючи з 2006р., діяльності ВАТ з такими обсягами доходу від реалізації продукції: за результатами 2006 року не менше 62 500 тис. грн.; за результатами 2007 року не менше 75 000 тис. грн.; за результатами 2008 року не менше 90 000 тис. грн.
Норми Господарського кодексу України не пов'язують факт неможливості забезпечення виконання певних зобов'язань за договором з можливістю передбачити сторонами договору купівлі-продажу в його умовах відповідних положень, зокрема про недійсність яких заявляє позивач. До того ж, вказані умови договору направлені саме на забезпечення певних показників діяльності підприємства, що у повній мірі відповідає п. 129 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" та враховуючи, що при наявності контрольного пакету акцій, позивач отримує право на участь в управлінні товариства, в тому числі шляхом участі на загальних зборах які вирішують важливі питання діяльності товариства.
Згідно з п. 11.10 договору (за нумерацією п. 11.7, який є п. 11.10 в силу п. 8 Додаткового .договору № 66 від 10.02.2006р.) однією з умов конкурсу, яку зобов'язувався виконати покупець (позивач) є недопущення розірвання трудових договорів з працівниками підприємства з ініціативи власника або уповноваженого ним органу протягом не менше 6 місяців від дня переходу до нього права власності, за винятком звільнення на підставі п. 6 статті 40 Кодексу законів про працю України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачено можливість звільнення на підставі пунктів 3, 4, 7, 8 ст. 40 та ст. 41 Кодексу законів про працю в Україні.
Положення договору якими включені умови, визначені планом приватизації пакета акцій, наведені у п. 11.10 договору (за нумерацією п. 11.7, який є п. 11.10 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.), п. 11.11 договору (за нумерацією п. 11.8, який є п. 11.11 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.), п. 11.12 договору, (за нумерацією п. 11.9, який є п. 11.12 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.), п.1.13 договору (за нумерацією п. 11.10, який є п. 11.13 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 0.02.2006р.), п. 11.15 договору (за нумерацією п. 11.12, який є п. 11.15 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.), п. 11.16 договору (за нумерацією п. 11.13, який є п. 11.16 в силу 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.), п. 11.17 договору (за нумерацією п. 11.14 договору, який є п. 11.17 в силу п. 8 Додаткового договору № 66 від 10.02.2006р.) жодним чином не суперечать чинному законодавству, оскільки відсутній нормативний акт який би забороняв погодження при продажу контрольного пакету акцій товариства покладення на покупця вказаних зобов'язань. Можливість забезпечення виконання таких зобов'язань позивачем у справі, законодавством не ставиться у залежність щодо дійсності вказаних умов продажу визначених планом приватизації та закріплених у договорі. Окрім того, як було зазначено вище, при наявності контрольного пакету акцій, позивач отримує право на участь в управлінні товариства, в тому числі шляхом участі на загальних зборах, які вирішують важливі питання діяльності товариства, що відповідно спростовує твердження позивача щодо відсутності у нього прав на вирішення вказаних питань.
Згідно з п. 10 Додаткового договору № 66 розділ договору від 01.06.2004р. № КП-444 „Особливі умови” доповнено п. 30 наступного змісту: „Покупець зобов'язаний до повного виконання зобов'язань за цим договором не брати участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів під час вирішення питань збільшення (зменшення) Статутного фонду ВАТ, зміни номіналу акцій, виду товариства (в розумінні Цивільного кодексу України), у разі включення таких пропозицій до порядку денного загальних зборів акціонерів.
У разі невиконання цього зобов'язання це є підставою для визнання у судовому порядку недійсним рішення загальних зборів акціонерів. Крім випадків, коли дії обумовлені абзацом першим цього пункту були офіційно попередньо погоджені з продавцем.”.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач, як акціонер товариства, не позбавлений права на вільне волевиявлення шляхом голосування на загальних зборах акціонерів, однак порушення покупцем погоджених при придбанні акцій умов є підставою для визнання у судовому порядку недійсним рішення загальних зборів акціонерів, що сторонами визначено в договорі.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені істинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином висновок місцевого господарського суду про відмову ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ЗАТ „Волинський шовковий комбінат” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 24.12.2009р. у справі №7/397-45/114 - без змін.
Справу №7/397-45/114 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
18.10.10 (відправлено)