01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 13/070-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Жигадло І.Б. - дов. №79/10 від 28.12.2009р.,
від відповідача - Дідескуль А.Л. - дов. №57 від 17.03.2010р.,
Загваздін С.М. - директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.08.2010
у справі № 13/070-10 ( .....)
за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Комунальне підприємство "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 192709,49 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.08.2010р. у справі №13/070-10 позовні вимоги ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” задоволені частково Стягнуто з КП „Софія” Софіївсько-Борщагівської СР на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” 1000 грн. пені, 51991 63 грн. інфляційних збитків, 13676,15 грн. - 3% річних, 1928 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 112759,73 грн. основного боргу провадження у справі припинено. В частині стягнення 13281,98 грн. пені відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, КП „Софія” Софіївсько-Борщагівської СР подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та залишити позов без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Київської області залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1669-ТЕ-17 (далі - Договір (а.с.11-17)), відповідно до умов якого, продавець (позивач) зобов'язується передати покупцю (відповідачу) природний газ, виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
На підставі даного Договору відповідач прийняв протягом листопада-грудня 2008р., січня-квітня 2009р. природний газ на загальну суму 912313,90 грн., що підтверджується даними актів передачі-приймання природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені їх печатками.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за природний газ проводиться відповідачем грошовими коштами. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати природного газу виконав частково у зв'язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 112759,73 грн.
Платіжними дорученнями (а.с.76-78) підтверджується сплата 112759,73 грн. основного боргу, тому суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині.
Згідно п. 7.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.10 договору передбачено, що пеня нараховується протягом 6 місяців, що передує моменту звернення з претензією або позовом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що пеня в розмірі 14281,98 грн. за період з 07.11.2009р. по 07.05.2010р. нарахована позивачем правомірно за шість місяців у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п.п 7.2, 7.10 Договору.
Проте місцевий суд правильно врахував, що відповідач є комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природній газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги. Причиною несвоєчасної оплати за використаний газ є те, що відповідач отримував природний газ для вироблення та постачання комунальних послуг населенню, а також те, що споживачі несвоєчасно розраховуються за спожиті послуги. В діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Тому місцевий суд законно зменшив суму пені і стягнув її в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув з КП „Софія” Софіївсько-Борщагівської СР 51991 63 грн. інфляційних збитків та 13676,15 грн. - 3% річних.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу КП „Софія” Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київо-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 11.08.2010р. у справі №13/070-10 - без змін.
Справу №13/070-10 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
18.10.10 (відправлено)