01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 25/239
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Мельник М.А. - представник за довіреністю № 346 від 16.06.2010
від відповідача не з'явились
від прокуратури Джурик О.М. - старший помічник прокурора за довіреністю № 12 від 30.07.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.07.2010
у справі № 25/239 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»
про стягнення 83364,23 грн.
Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 83364,23 грн. за кредитним договором № 20 від 07.02.2007 року, з яких 58974,62 грн. становить заборгованість за кредитом, 18646,37 грн. - заборгованість по процентах, 3729,40 грн. - штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту, 2013,84 грн. - штрафні санкції за несвоєчасну сплату процентів, за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 20.07.2007 року, а саме:
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 350 - 200 шт.;
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 400 - 150 шт.;
- тренога - 200 шт.;
- опускаєма головка Н20 - 200 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 2,65 м. - 250 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 3,90 м. - 25 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 4 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,30х3,30 м. - 4 шт.;
- універсальний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 12 шт.;
- швидко дійовий зажимний пристрій Фрамакс RU - 100 шт.;
- універсальний зажимний пристрій Фрамакс - 100 шт.;
- універсальний з'єднувач Фрамакс 10-16 см - 50 шт.;
- несуща скоба Фрамакс- 2 шт.;
- підпорний раскос 340 - 10 шт.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року, повний текст якого підписаний 23.07.2010 року, у справі № 25/239 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 58974,62 грн. заборгованості за кредитом, 18646,37 грн. заборгованості по процентах, 3729,40 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2013,84 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, в задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено не виконання відповідачем своїх обов'язків за спірним кредитним договором і, відповідно, наявність заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.
Відмову в задоволення вимог про звернення стягнення на предмет застави суд першої інстанції ґрунтує на тому, що:
- звернення стягнення на предмет застави є правом позивача, яке він отримує у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою (у відповідності до Договору застави), одержати задоволення за рахунок заставленого майна;
- враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені, позивачем обрано спосіб задоволення його вимог шляхом стягнення заборгованості саме з відповідача за Кредитним договором;
- виходячи із правила, встановленого ст. 527 ЦК України щодо виконання зобов'язання належними сторонами, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості з боржника за Кредитним договором (тобто вимогу про належне виконання боржником свого зобов'язання за ним), позивач не може одночасно заявляти і вимогу про звернення стягнення на предмет застави, оскільки задоволення такої вимоги призведе до подвійного стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі № 25/239 і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що задоволення позовних вимог фактично призведе до подвійного виконання рішення суду.
Ухвалою від 10.08.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді Євграфова Є. П., Ропій Л. М. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови суду № 01-23/1/5 від 25.08.2010 року справу № 25/239 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиці О. Ф.
Розпорядженням Голови суду № 01-23/1/1 від 11.10.2010 року справу № 25/239 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Калатай Н.Ф., суддів Ропій Л.М., Синиці О. Ф.
Під час розгляду справи представники позивача та прокуратури апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
Відповідач в жодне судове засідання представників не направив, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і прокуратури, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
07.02.2007 року Відкрите акціонерне товариство акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є позивач, як Банк та відповідач як Позичальник уклали кредитний договір № 20 (далі Договір), предметом якого є надання позивачем відповідачу кредиту для фінансування операції фінансового лізингу будівельного обладнання в сумі 471796,82 грн. на строк з 07 лютого 2007 року по 01 квітня 2010 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18% річних (зі змінами та доповненнями до Договору).
Умовами Договору сторони погодили графік повернення кредиту, до якого змінами та доповненнями № 1 від 20.04.2007, №2 від 23.01.2009 та № 3 від 30.03.2009 до Договору вносили зміни.
Відповідно до пункту 3.1.1. Договору позивач зобов'язується відкрити відповідачу позичковий рахунок № 206313218581/980 та перерахувати кредит в сумі 471796,82 грн. з позичкового рахунку № 206313218581/980 на поточний рахунок відповідача № 2650618581.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, чи оплатити платіжні документи відповідача.
З наданих позивачем виписок з банківського рахунку слідує, що позивач свій обов'язок по наданню кредиту виконав в повному обсязі.
Пунктом 3.3.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язується:
- повернути кредит в сумі, отриманій згідно п. 1.1 Договору, на рахунок № 206313218581/980, відкритий в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, не пізніше 01 квітня 2010 року;
- сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на рахунок № 206863218581/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № 3600805018581.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання Договору;
- сплатити проценти, що нараховані, виходячи із процентної ставки, зазначеної в п. 1.1 Договору, за період з 01.12.2008 року по 31.09.2009 року включно на рахунок № 206863218581/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № 3600805018581.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), не пізніше 01.10.2009 року, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання Договору;
- у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої в п. 3.2.10 Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Пунктом 3.2.10 Договору визначено, що на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються, виходячи із 28% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Як слідує з матеріалів справи, а саме виписок з банківських рахунків, відповідач свої обв'язки по поверненню кредиту та своєчасній сплаті відсотків за його користування виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 07.07.2010 року заборгованість відповідача становить 77620,99 грн., з яких: заборгованість за кредитом складає суму 58974,63 грн., а решта 18646,37 грн. - є заборгованістю по сплаті процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи, що відповідач у встановлений Договором строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за користування ним в повному обсязі не виконав, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 58974,63 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 18646,37 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, , в тому числі, сплата неустойки.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.
Згідно п. 5.3 Договору за порушення строків (визначених в Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів з користування кредитом відповідач за вимогою позивача зобов'язаний сплатити позивачу штрафні санкції (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (неустойка), обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.
З огляду на те, що як було встановлено вище, позивач свої зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків за користування ним в повному обсязі не виконав, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3729,40 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 2013,84 грн.
В той же час, стягнення заявленої суми боргу позивач просить здійснити за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 20.07.2007 року.
Як слідує з матеріалів справи, 20.04.2007 року позивач та відповідач уклали договір застави (далі Договір застави), який 20.04.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за № д-711 (а.с.21-25).
Відповідно до п. 1.1 Договору застави, він забезпечує вимоги позивача, які випливають з Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору застави предметом застави є будівельне обладнання, а саме:
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 350 - 200 шт.;
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 400 - 150 шт.;
- тренога - 200 шт.;
- опускаєма головка Н20 - 200 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 2,65 м. - 250 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 3,90 м. - 25 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 4 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,30х3,30 м. - 4 шт.;
- універсальний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 12 шт.;
- швидко дійовий зажимний пристрій Фрамакс RU - 100 шт.;
- універсальний зажимний пристрій Фрамакс - 100 шт.;
- універсальний з'єднувач Фрамакс 10-16 см - 50 шт.;
- несуща скоба Фрамакс- 2 шт.;
- підпорний раскос 340 - 10 шт.,
яке належить відповідачу на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу обладнання № 02-01-07 від 02.02.2007 року та видатковою накладною № 05021 від 05.02.2007 року.
Пунктом 2.2 Договору застави визначено, що предмет застави оцінено сторонами в 271769,82 грн.
Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 16 Закону України «Про заставу» визначено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.
Відповідно до п. 3.2.9 Договору (зі змінами та доповненнями №1 від 20.04.07) у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач має право здійснити погашення заборгованості за дійсним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави.
Відповідно до п. 3.1.5 Договору, у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань за Договором (сплата процентів та/або повернення кредиту) зобов'язання відповідачем в повному обсязі або в частині виконано не буде, позивач має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до п. 6.1 Договору застави звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або за домовленістю сторін.
Отже, враховуючи, що відповідач у визначені Договором строки свої обв'язки за ним не виконав, відповідно до приписів Договору, Договору застави та чинного законодавства позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволення вказаної вимоги про звернення стягнення на предмет застави виходив з того, що
- звернення стягнення на предмет застави є правом позивача, яке він отримує у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою (у відповідності до Договору застави), одержати задоволення за рахунок заставленого майна;
- враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені, позивачем обрано спосіб задоволення його вимог шляхом стягнення заборгованості з відповідача саме за Кредитним договором;
- виходячи із правила, встановленого ст. 527 ЦК України щодо виконання зобов'язання належними сторонами, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості з боржника за Кредитним договором (тобто вимогу про належне виконання боржником свого зобов'язання за ним) позивач не може одночасно заявляти і вимогу про звернення стягнення на предмет застави, оскільки задоволення такої вимоги призведе до подвійного стягнення заборгованості.
Проте, із вказаною думкою колегія суддів погодитись не може, оскільки:
- відповідно до приписів Договору, Договору застави та положень ЦК України та Закону України «Про заставу» право позивача на звернення стягнення на предмет застави виникло у нього одночасно із простроченням відповідачем своїх обов'язків за Договором, а не після встановлення факту неможливості стягнути з відповідач грошові кошти, і саме позивач наділений правом обирати спосіб задоволення своїх вимог за Договором (стягнення грошових коштів або звернення стягнення на предмет застави);
- позивач має визначити свої вимоги про стягнення заборгованості саме в грошовій сумі, і, відповідно, саме в такому вигляді суд зобов'язаний їх задовольнити, проте задоволення їх за рахунок звернення стягнення на предмет застави не тягне за собою подвійного стягнення заборгованості.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні майнових вимог за рахунок звернення стягнення на предмет застави підлягає зміні, вимоги позивача про стягнення з відповідач спірної заборгованості підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі № 25/239 підлягає зміні, оскільки висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, позов підлягає задоволенню в повному обсязі - заборгованість на загальну суму 83 364,23 грн. стягується з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позовної заяви та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»на рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі №25/239 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі № 25/239 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі № 25/239 в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (ідентифікаційний код: 33602854, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 12) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) грошові кошти в сумі 83 364,23 грн. (вісімдесят три тисячі триста шістдесят чотири гривні 23 копійки) за рахунок звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 20.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № д-711, а саме:
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 350 - 200 шт.;
- стойка для перекриття Дока Орекс 20 400 - 150 шт.;
- тренога - 200 шт.;
- опускаєма головка Н20 - 200 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 2,65 м. - 250 шт.;
- балка Дока Н20 Еко Р 3,90 м. - 25 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 4 шт.;
- рамний елемент Фрамакс 0,30х3,30 м. - 4 шт.;
- універсальний елемент Фрамакс 0,90х3,30 м. - 12 шт.;
- швидко дійовий зажимний пристрій Фрамакс RU - 100 шт.;
- універсальний зажимний пристрій Фрамакс - 100 шт.;
- універсальний з'єднувач Фрамакс 10-16 см - 50 шт.;
- несуща скоба Фрамакс- 2 шт.;
- підпорний раскос 340 - 10 шт.,
яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу обладнання № 02-01-07 від 02.02.2007 року та видатковою накладною № 05021 від 05.02.2007 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (ідентифікаційний код: 33602854, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 12) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) витрати по сплаті державного мита в сумі 833 (вісімсот тридцять три) грн. 64 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.»
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (ідентифікаційний код: 33602854, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 12) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) 416 (чотириста шістнадцять) грн. 82 коп. витрат за подачу апеляційної скарги
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 25/239.
Головуючий суддя
Судді