Номер провадження: 33/813/2685/24
Номер справи місцевого суду: 522/14760/24
Головуючий у першій інстанції Гаєва Л.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
25.11.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Крупської М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн на користь держави України, та позбавлено його права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року у справі № 522/14760/24, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту руху транспортного засобу та керування транспортним засобом. ОСОБА_1 посилається, що йому не пропонувався огляд в закладі охорони здоров'я після його відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, що свідчить про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, посилається, що відповідно до направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду зазначено, що ОСОБА_1 доставлено до закладу охорони здоров'я та останній відмовився від огляду, що не відповідає дійсності, оскільки останній не доставлявся до медичного закладу.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що будь-яких документів, повісток про виклик до суду по справі він не отримував та про розгляд справи судом не повідомлявся. Про оскаржувану постанову дізнався із сайту «Судова влада», оскаржувану постанову не отримував, з матеріалами справи ознайомився 18.10.2024 року в приміщенні суду.
Апеляційним судом, у відповідності до положень ч. 5 ст. 294 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи 25.11.2024 року без його участі.
Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов'язковою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
Так, у пункті 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що для того, що б доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Частиною 1 статті 285 КУпАП передбачено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Оскаржувана постанова винесена Приморським районним судом м. Одеси 09 вересня 2024 року, тому останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 19 вересня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 участі у судовому засіданні, призначеному на 09.09.2024 року не приймав. В матеріалах справи відсутні докази отримання судової повістки. Докази направлення та отримання копії постанови в матеріалах справи також відсутні. З матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився в приміщенні суду 18.10.2024 року.
Апеляційна скарга подана 24.10.2024 року, що підтверджується штампом суду першої інстанції.
Враховуючи зазначені обставини апеляційний суд вважає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтованим, причини пропуску строку поважними, тому вважає за необхідне поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року.
Щодо суті правопорушень апеляційний суд зазначає таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений дово дами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп'яніння чи ні.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №109965 від 09.08.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2024 року, відеозаписи з ПВР 471004, 471721, 474721.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №109965 від 09.08.2024 року, 09.08.2024 року о 21 годині 02 хвилині у м. Одесі, по вулиці Аркадійська Алея, біля будинку №1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Jet з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонений. Подія зафіксована на ПВР 471004, 471721, 474721. ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №109965 від 09.08.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2024 року та відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Вимогами ст.266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у разі не проходження огляду за допомогою технічних засобів, відмови в його проходженні, або незгоди з результатом проходження водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров'я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров'я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.
Апеляційним судом досліджені відеозаписи з бодікамери, які додані до матеріалів справи та на які міститься посилання в протоколі про адміністративне правопорушення. З вказаних відеозаписів вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проте ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, після чого поліцейський повідомим водія, що у відношенні нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров'я матеріали справи не містять. До медичного закладу ОСОБА_1 не доставляли.
Також з досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських не встановлено, що ОСОБА_1 після відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, так і не зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, в цій частині доводи апеляційної скарги є слушними.
Отже працівниками поліції порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки не було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог щодо проведення такого огляду.
Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд зазначає, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів відмови останньогопройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Разом з тим, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в частині відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 під час складання протоколу на місці події обставини керування ним транспортним засобом не заперечував, навпаки, під час розмови з поліцейським повідомив, що саме він керував електросамокатом.
В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на подання апеляційної скарги задовольнити.
Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на подання апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова