01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 51/34
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Балюра С.В.,
від відповідача -Міхно І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбріна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.08.2010
у справі № 51/34 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВІМКО Інтернешенел"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбріна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2010 (суддя Пригунова А.Б.) позов ТОВ “Київімко Інтернешенел” задоволено. Визнано недійсним попередній договір № 12/03 від 12.03.2007, укладений між сторонами про зобов'язання позивача укласти з відповідачем договір оренди нежилого приміщення. Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими з таких підстав: умовами попереднього договору № 12/03 від 12.03.2007 визначено строк для укладення основного договору - 08.03.2010, тобто пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, що прямо суперечить ч.1 ст. 182 Господарського кодексу України; сторонами не визначено істотних умов договору; не визначено порядок погодження істотних умов основного договору у попередньому договорі. Крім того, судом враховано, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2010 у справі №3/28, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, договір оренди приміщення №08/-3-1 від 08.03.2007, яким були визначені істотні умови і на які є посилання у тексті спірного договору, визнано недійсним.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Апелянт зазначив, що в даному спорі відсутні підстави визнання спірного договору недійсним, а наявними є лише порушення строків виконання договору. Заявник вважає, що зобов'язання за попереднім договором є припиненими, оскільки в річний термін, встановлений ч. 1 ст. 182 ГК України, основний договір, на умовах визначених попереднім договором, не укладено, а також, відсутньою є пропозиція сторін щодо його укладення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
08.03.2007р. між ТОВ “Київімко Інтернешенел” та ТОВ “Омбріна” укладено договір оренди нерухомого майна № 08/03-1 (далі - договір оренди від 08.03.2007), за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу за певну плату на певний строк у користування нерухоме майно, що складається з нежитлового приміщення площею 430, 6 кв.м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Житомирська, 2.
12.03.2007 між тими ж сторонами укладено попередній договір № 12/03, за умовами якого позивач зобов'язався укласти з відповідачем договір оренди нежилого приміщення площею 430,6 кв.м. в будинку за адресою м. Київ, вул. В. Житомирська, 2 на умовах договору оренди приміщення від 08.03.2007.
Відповідно до п.п. 1.2., 3.2. договору оренди від 08.03.2007 позивач зобов'язаний укласти з відповідачем договір оренди нежилого приміщення терміном на два роки, починаючи з 08.03.2010 до 07.03.2012; відповідач зобов'язався прийняти у триденний термін приміщення по акту приймання-передачі, після укладання договору оренди приміщень.
При зверненні з позовом до суду позивач зазначив, що укладення основного договору майже через три роки з моменту укладення попереднього договору № 12/03 від 12.03.2007 суперечить нормам ст. 182 Господарського кодексу України в частині терміну його укладення (протягом одного року); вважає, що оспорюваний договір не містить істотних умов, які, в силу вимог с. 182 ГК України та 635 ЦК України, мають бути визначені безпосередньо у його тексті, натомість, містить відсилочну норму в цій частині на інший договір, який, крім того, визнаний недійсним у судовому порядку.
Позивач вважає, що умови попереднього договору суперечать нормам чинного законодавства і тому просить визнати його недійсним.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умовами попереднього договору № 12/03 від 12.03.2007 визначено строк для укладення основного договору - з 08.03.2010, тобто пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, що прямо суперечить ч.1 ст. 182 Господарського кодексу України; сторонами не визначено істотних умов договору; не визначено порядок погодження істотних умов основного договору у попередньому договорі. За таких обставин суд дійшов висновку про невідповідність договору вимогам закону та визнав його недійсним.
Посилання відповідача на те, що оспорюваний договір є неукладеним (ч. 8 ст. 181 ГК України), а отже не може бути визнаний судом недійсним, суд першої інстанції визнав необґрунтованим, оскільки в силу вимог ч.2 ст. 182 ГК України до укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
Проте, вимоги до порядку (процедури) укладення договорів не змінюють вимог законодавства до змісту правочину вчиненого чи у формі попереднього договору чи договору предметного, зокрема, не є укладеними ПРАВОЧИНИ (договори), у яких відсутні встановлені законодавством, чи необхідні для їх укладення умови. Встановивши ці обставини, суд відмовляє у задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду міста Києва від 02.08.2010 у справі № 51/34 скасувати.
2. В позові відмовити.
3. Справу № 51/34 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді