01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 28/27
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "МНГ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2010
у справі № 28/27 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія"
до ТОВ "МНГ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 162576,85 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.04.2010 р. по справі № 28/27 позов задоволено: з ТОВ “МНГ” стягнуто на користь ТОВ “Перша лізингова компанія” 160 729,45 грн. основного боргу, 1 847,40 грн. витрат на ремонтні роботи, що не покриваються за рахунок лізингових платежів, 1 625,77 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким змінити рішення суду та стягнути 52 683,56 грн. боргу. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що приймаючи рішення по суті спору місцевим судом не взято до уваги, що лізингові платежі зафіксовано в твердій сумі згідно погодженого сторонами графіку лізингових платежів, відповідачем сплачено 479 312,92 грн., отже сума боргу становить лише 52 683,56 грн., тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати частково та прийняти нове, яким стягнути на користь позивача 52 683,56 грн. боргу.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 04.12.2009 р. ТОВ “Перша лізингова компанія” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ “МНГ” про стягнення 162 576,85 грн. боргу. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 12.09.2007 р. між ТОВ «Перша лізингова компанія» (лізингодавець) та ТОВ “Об'єднана нафтогазова компанія України “ОНГКУ” (первісний Лізингоодержувач) укладено Лізингову угоду № FL-0309-07-KY (далі Угода), предметом якої було отримання первісним лізингоодержувачем в фінансовий лізинг транспортного засобу -автомобіля Range Rover Sport 3.6 A/T.
03.12.2007 р. первісний лізингоодержувач та позивач підписали Додаток №1 9-0-07-36 - Лізинговий протокол, яким погодили графік та порядок нарахування та сплати лізингових платежів. 10.01.2008 р. первісний лізингоодержувач та позивач підписали Поправку до Додатку №1 -0-07-36 (Угоду про зміну Лізингових платежів).
10.03.2009 р. між первісним та новим лізингоодержувачами за згодою лізингодавця укладено Договір № 1 про заміну сторони за Лізинговою Угодою № FL-0309-07-KY від 12.09.2007 р. (далі Договір №1), за умовами якого новий лізингоодержувач стає зобов'язаним здійснювати на користь лізингодавця замість первісного лізингоодержувача всі передбачені у лізинговій угоді щодо лізингу автомобіля Range Rover Sport 3.6 A/T, реєстраційний номер АА2116ЕТ обов'язки останнього. За період червень -листопад 2009 р. позивачем виставлялись для оплати відповідачу наступні рахунки-фактури № ПЛ-0006893 від 19.06.2009 р., № ПЛ -0008039/1 від 13.07.2009 р., № ПЛ-0009657/1 від 21.08.2009 р., № ПЛ-0010642/1 від 21.09.2009 р., № ПЛ-0011729/1 від 21.10.2009 р., № ПЛ-0012870/1 від 20.11.2009 р.. Крім цього, 30.03.2009 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на суму 1 847,4 грн. для оплати в рахунок відшкодування вартості передбачених п. 10 Угоди послуг. Як встановлено матеріалами справи, відповідач згадані рахунки в повному обсязі не оплатив. Тому позивач просив стягнути 160 729,45 грн. боргу зі сплати лізингових платежів та 1 847,40 грн. боргу зі сплати ремонтних робіт, тощо.
До матеріалів справи долучено відзив ТОВ “МНГ” на позовну заяву, згідно якого розрахунок боргу позивача є необґрунтованим, адже згідно графіку платежів останні зафіксовано в твердій сумі в розмірі 108 836,58 грн.. Крім цього, п. 8.2 Угоду суперечить п. 2 ст. 189 ГК України, адже визначає ціну договору в іноземній валюті-євро.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.
Так, задовольняючи позов місцевий суд встановив, що за період червень -листопад 2009 р. позивачем на підставі Угоди виставлялись відповідачу для оплати рахунки-фактури № ПЛ-0006893 від 19.06.2009 р., № ПЛ -0008039/1 від 13.07.2009 р., № ПЛ-0009657/1 від 21.08.2009 р., № ПЛ-0010642/1 від 21.09.2009 р., № ПЛ-0011729/1 від 21.10.2009 р., № ПЛ-0012870/1 від 20.11.2009 р.. Позивачем також 30.03.2009 р. виставлено рахунок для оплати в рахунок відшкодування вартості передбачених п. 10 Угоди послуг на суму 1 847,4 грн.. Однак, відповідачем ці рахунки в повному обсязі не оплачено.
01.12.2009 р. позивач надіслав відповідачу вимогу (лист № Е1586-09 від 01.12.2009 р.) про сплату заборгованості в розмірі 171 830,16 грн. та відшкодування вартості передбачених п. 10 Угоди послуг на суму 2 856,56 грн.. Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем на дату прийняття рішення судом. Місцевим судом в ході розгляду справи враховано, що позивачем при зверненні до суду заявлено до стягнення суму заборгованості з лізингових платежів в розмірі 160 729,45 грн. без врахування пені та 1 847,4 грн. - заборгованості зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів, в зв'язку з чим сума позовних вимог не співпадає з сумою заборгованості, визначеною в довідці позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера, яка подана на вимогу суду. За таких обставин, суд розглядав вимоги позивача в межах заявлених позовних вимог.
Так, матеріалами справи підтверджується фактичне отримання відповідачем транспортного засобу за умовами Договору № 1, а також погодження сторонами в Додатку 1-RА-02249-0-07-36 до Угоди від 03.12.2007 р. - Лізинговий протокол та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 Поправка 1 до Угоди від 10.01.2008 р. - Угода про зміну лізингових платежів графіку, розміру та кількості лізингових платежів, які повинні сплачуватись відповідачем. Зокрема за Додатком 1-RА-02249-0-07-36 до Угоди від 03.12.2007 р.у -Лізинговий протокол - лізингові платежі, інші платежі та ціна викупу вказані в український гривні на день підписання Лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі, інші платежі та ціну викупу на підставі виставлених йому рахунків-фактур в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до Євро на дату виставлення такого рахунку. Лізингові платежі розраховуються відповідно до наведеної формули. Сума комісії в складі лізингового платежу підлягає коригуванню на дату нарахування лізингового платежу відповідно довстановлених Законом України «Про податок на додану вартість» вимог. Облікова ставка Національного банку України на дату підписання Лізингового протоколу становить 8%. В подальшому, у разі зміни облікової ставки Національного банку України нарахування та сплата комісії відбувається з врахуванням облікової ставки, встановленої на день нарахування комісії.
Згідно ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16.12.1997 р. (далі Закон № 723/97) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідач, в порушення умов Угоди та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 до Лізингової угоди від 03.12.2007 р. - Лізинговий протокол та Додатку 1-RА-02249-0-07-36 Поправка 1 до Угоди від 10.01.2008 р. - Угода про зміну лізингових платежів, зобов'язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів належним чином не виконав.
Обґрунтовуючи свої заперечення посилався на суперечність умов Параграфу 2 п. 8.2. Лізингової угоди та Параграфу 5 Додатка № 1-RА-02249-0-07-36 Лізингового протоколу до Лізингової угоди № FL-0309-07-КУ Конституції України та чинному законодавству, адже - вважав, що зазначені умови значно погіршують його становище, як нового лізингоодержувача відносно встановлених діючим законодавством України умов, оскільки надають позивачу право формувати, встановлювати та застосовувати ціни в іноземній валюті.
Разом з тим, ч 2 ст. 189 ЦК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях. Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Крім цього, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 533 даного Кодексу, грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Угодою (п. 8.2) визначено, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно виставлених йому рахунків в українській гривні. При цьому, зазначеним пунктом лише встановлено порядок розрахунку лізингових платежів з урахуванням змін офіційного курсу НБУ до іноземної валюти, визначеної в додатку 1 на день виставлення рахунку.
Додатком 1-RА-02249-0-07-36 до Лізингової угоди від 03.12.2007 р. - Лізинговий протокол встановлено, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі, інші платежі та ціну викупу згідно виставлених йому рахунків-фактур в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї Лізингової угоди пропорційно зміні офіційного курсу Національного банку України до Євро на дату виставлення такого рахунку.
Як видно з матеріалів справи, сплата платежів по договору проводилась відповідачем в українській гривні. Матеріали справи не містять жодного рахунку виставленого позивачем відповідачу для оплати з визначенням належних до сплати лізингових платежів в валюті іншій ніж українська гривня. Відповідачем не доведено, що позивач в будь-який спосіб вимагав від нього проводити розрахунки в будь-якій іноземній валюті. Крім цього, при підписанні Угоди та Додатків до неї первинний лізингоодержувач проти умов угоди, зокрема п. 8.2 не заперечував. Протокол розбіжностей сторонами не складався та не підписувався. Відповідач при підписанні Договору № 1 про заміну сторони 10.03.2009 р., жодних заперечень щодо змісту Угоди та Додатків до неї не виказував, як і не заперечував й щодо визначеного порядку розрахунку лізингових платежів і під час підписання 15.10.2009 р.. Додаткової угоди, якою визнав свою заборгованість перед позивачем в розмірі 123 863,14 грн. та зобов'язався сплатити до 19.11.2009 р.
За таких обставин, місцевий суд не вважав доводи відповідача обґрунтованими та доведеними відповідними доказами й не знайщов підстав для відмови позивачу в позові з викладених відповідачем підстав та заперечень.
Заборгованість відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем її не сплачено, доказів на спростування позову не надано. Наданий позивачем суду розрахунок суми боргу повністю відповідає умовам Угоди та Додатків до неї, а тому визнано місцевим судом обґрунтованим.
Враховуючи відсутність доказів на спростування доводів позивача (докази внесення лізингових платежів за спірний період), місцевий суд визнав обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 160 729,45 грн. за користування транспортним засобом, що є предметом Угоди та Додатків до неї й виникла за період з червня 2009 р. по листопад 2009 р., а відтак їх задовольнив.
Відповідно до п. 10.7 Угоди сторони погодили, що лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів. Позивач просив стягнути з відповідача вартість ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 1 847,40 грн., на підтвердження цих витрат надав Акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2009 р., підписаний позивачем та ФОП ОСОБА_1 на суму 1 539,5 грн. без ПДВ. Також матеріали справи містять докази на підтвердження перерахування зазначених коштів позивачем ФОП ОСОБА_1 Суд врахував, що ФОП ОСОБА_1 не є платником податку на додану вартість та відповідно 20 % ПДВ є податковим тягарем позивача.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 1 847,40 грн. є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують висновків, викладених в судовому рішенні. Тим більше, що відповідачем не надано на вимогу апеляційного суду доказів на підтвердження погашення боргу по рахункам-фактурам за період червень-листопад 2009 р., не заперечував він в судовому засіданні апеляційної інстанції щодо стягнення вартості ремонтних робіт в розмірі 1 847,40 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МНГ” залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2010 р. по справі № 28/27 - без змін.
Матеріали справи № 28/27 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
14.10.10 (відправлено)