Справа № 308/5845/19
11 грудня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_4 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22019070000000056 від 26.05.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина Чеської Республіки для виїзду закордон № НОМЕР_2 , виданий 30.03.2018, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України,-
Старший слідчий 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019070000000056 від 26.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подане клопотання мотивує тим, що громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), перебуваючи в період з 21 по 26 травня 2019 року на території Закарпатської області, у невстановлений спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», з метою його наступного незаконного переміщення через митний кордон України в Словацьку Республіку, з приховуванням від митного контролю.
Переслідуючи мету незаконно перемістити даний наркотичний засіб особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», діючи з метою його приховання від митного контролю ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) помістив металеву коробку чорного кольору з надписом «DINAFEM SE3DS BLUE WIDOW 3» з особливо небезпечним наркотичним заcобом «канабіс» до рюкзака з особистими речами, який в подальшому помістив та приховав нішу під запасним колесом в багажнику належного йому транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , щоб ускладнити виявлення даного наркотичного засобу в ході візуального огляду під час прикордонно-митного контролю.
В подальшому, 26 травня 2019 року ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) не дивлячись на наявність у нього прихованого особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», о 03 год. 09 хв., на вищевказаному транспортному засобі прибув на ділянку «Виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, на смугу руху «зелений коридор», заявивши таким чином митному органу України неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму митного контролю, що передбачений зазначеною смугою руху ділянки митного кордону України, з метою безперешкодно заїхати на територію Словацької Республіки.
Однак, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході здійснення прикордонно-митного контролю в багажнику належного йому транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 під запасним колесом в ніші виявлено рюкзак коричневого кольору в якому серед інших речей знаходилася металева коробка чорного кольору з надписом «DINAFEM SE3DS BLUE WIDOW 3» з особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс» та зіп-пакетик з його залишками.
Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 6/336 від 31.05.2019:
1. Надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка містилася в 1 (одній) металевій ємності чорного кольору, циліндричної форми, з металевою кришкою чорного кольору та літографованим написом «DINAFEM SE3DS BLUE WIDOW 3» є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.
Надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка містилася в 1 (одному) прозорому, безбарвному полімерному пакеті з пазовим замком біля горловини є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.
Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину, становить 0,2400 грам.
У відповідності з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс внесений в таблицю № 1 список № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
Таким чином, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), діючи умисно, вчинив закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, а саме злочину, передбаченого частиною 2 статтею 15 частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: висновком експертизи, показаннями свідків та іншими фактичними даними, зібраними в ході досудового розслідування.
На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі розслідування, в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування зазначає що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
Слідчий зазначає, що 06.12.2019 року, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Закарпатської області, складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, тобто злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 і частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України Кримінальним кодексом України, яке було вручено останньому 30.04.2020 компетентними органами Чеської Республіки в ході виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.
04.12.2024 ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) оголошено в міжнародний розшук.
Слідчий зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України). Винесення органом досудового розслідування 04.12.2024 постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та внесення відомостей про розшук підозрюваного ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.
Крім того, ототожнення поняття оголошення особи в міжнародний розшук і перебування в такому розшуку не ґрунтується на жодній нормі законодавства України.
Одночасно з цим, аналіз положень Правил Інтерполу з обробки даних свідчить, що такі Правила не регламентують питань оголошення особи в розшук, вони встановлюють принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст. 3 Правил). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч. 2 ст. 10 Правил). Відповідно до ст. 82 Правил сповіщення з «червоним кутом» видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи. Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з «червоним кутом», які вимагають надання певної юридичної інформації (п. b ч. 2 ст. 83), зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо, направляється копія ордера на арешт або судове рішення). Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з «червоним кутом». Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з «червоним кутом».
Поряд з цим, винесення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, який перебуває в розшуку, з посиланням на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення міжнародного розшуку особи суперечить вимогам інституцій Генерального секретаріату Інтерполу до публікації оповіщень та циркулярних розшукових повідомлень з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) розшукуваної особи (лист Комісії з контролю файлів Інтерполу від 17.04.2019 № CCF/109/6.14/c759.19 щодо використання інструментів МОКП-Інтерпол).
При цьому, відповідно до рішення Комісії з контролю файлів Інтерполу, ухваленої на 99 сесії, яка відбувалась у період з 27 лютого до 03 березня 2017 року, дозволи на затримання підозрюваного з метою приводу не є запобіжними заходами, а відповідно і не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 (b.ii) Правил МОКП-Інтерпол.
Відтак для організації публікації циркулярного розшукового сповіщення з «червоним кутом» у відповідних обліках Інтерполу, органу досудового розслідування необхідно надати мотивоване клопотання та належним чином засвідчену копію ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення його в міжнародний розшук.
Слідчий зазначає, що на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні, а тому просить слідчого суддю обрати щодо громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина Чеської Республіки для виїзду закордон № НОМЕР_2 , виданий 30.03.2018, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Позиція сторони обвинувачення в суді
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Позиція сторони захисту в суді
Підозрюваний громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) та захисник підозрюваного в судове засідання не з'явилися.
Згідно ч. 1-3 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, до якого прибув або доставлений підозрюваний для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права, зокрема, мати захисника.
Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
Зазначені положення кримінального процесуального закону спрямовані на забезпечення підозрюваному права на захист при вирішенні питання про застосування відносно нього запобіжного заходу, якщо розгляд такого клопотання здійснюється за його участі.
Однак відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Особливий порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, встановлений ч. 6 ст. 193 КПК України, передбачає, що розгляд відповідного клопотання здійснюється за відсутності підозрюваного, а тому в слідчого судді не має обов'язку забезпечити такого підозрюваного захисником навіть у випадку передбаченому ч. 1 ст. 52 КПК України. Тобто, за наявності передбачених у ч. 6 ст. 193 КПК України підстав слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі підозрюваного та його захисника.
За наведених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку про здійснення розгляду даного клопотання за відсутності підозрюваного, який перебуває за межами України, оголошенй в міжнародний розшук та його захисника, а також з огляду на відсутність вимог щодо їх обов'язкової явки за ч. 6 ст. 193 КПК України.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно п. 3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Дослідивши матеріали провадження слідчий суддя дійшла висновку про набуття ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та обґрунтованість повідомленої йому підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, не вирішуючи при цьому питання про доведеність винуватості та остаточність кваліфікації його дій.
Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні №22019070000000056 від 26.05.2019 року, здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
06 грудня 2019 року в межах кримінального провадження №22019070000000056 від 26.05.2019 року слідчим відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) перебуваючи в період з 21 по 26 травня 2019 року на території Закарпатської області, у невстановлений спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», з метою його наступного незаконного переміщення через митний кордон України в Словацьку Республіку, з приховуванням від митного контролю.
Переслідуючи мету незаконно перемістити даний наркотичний засіб особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», діючи з метою його приховання від митного контролю ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) помістив металеву коробку чорного кольору з надписом «DINAFEM SE3DS BLUE WIDOW 3» з особливо небезпечним наркотичним заcобом «канабіс» до рюкзака з особистими речами, який в подальшому помістив та приховав нішу під запасним колесом в багажнику належного йому транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 , щоб ускладнити виявлення даного наркотичного засобу в ході візуального огляду під час прикордонно-митного контролю.
В подальшому, 26 травня 2019 року ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) не дивлячись на наявність у нього прихованого особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс», о 03 год. 09 хв., на вищевказаному транспортному засобі прибув на ділянку «Виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України, на смугу руху «зелений коридор», заявивши таким чином митному органу України неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму митного контролю, що передбачений зазначеною смугою руху ділянки митного кордону України, з метою безперешкодно заїхати на територію Словацької Республіки.
Однак, ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході здійснення прикордонно-митного контролю в багажнику належного йому транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3 під запасним колесом в ніші виявлено рюкзак коричневого кольору в якому серед інших речей знаходилася металева коробка чорного кольору з надписом «DINAFEM SE3DS BLUE WIDOW 3» з особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс» та зіп-пакетик з його залишками.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Згідно довідки начальника 1 відідлу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_10 вбачається, що громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 виїхав до Словацької Республіки, через пункт пропуску "Ужгород", після цього на територію України не повертався та на даний час переховується від органів досудового розслідування. Враховуючи викладене, з'ясовано, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) перебуває за межами України, однак точне місцезнаходження останнього встановити не вдалось.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 КПК України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
06.12.2019 року, за погодженням з прокурором відділу прокуратури Закарпатської області, складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, тобто злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 і частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України Кримінальним кодексом України, яке було вручено останньому 30.04.2020 компетентними органами Чеської Республіки в ході виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), набув статус підозрюваного у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, а тому відносно нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо обґрунтованості повідомленої підозри
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному громадянину Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, зокрема за вчинення кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено зокрема, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.
Прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні громадянином Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення громадянину Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) про підозру, копія якого 30.04.2020 року, йому вручена. Суд звертає увагу сторони захисту, що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні громадянином Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства'від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні громадянином Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України за наведених у повідомленні про підозру обставин, суд керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про можливу причетність громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 )до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання слідчого судді стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення громадянином Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) кваліфікованого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України злочину , який в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.
Слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати слідчий суддя під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.
Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу громадянину Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) у вигляді тримання під вартою, прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України передбачає, покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Існування цього ризику пов'язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину, у вчиненні якого підозрюється громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ). Так, санкція ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Згідно довідки начальника 1 відідлу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_10 вбачається, що громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) 30.05.2019 року виїхав до Словацької Республіки, через пункт пропуску "Ужгород", після цього на територію України не повертався та на даний час переховується від органів досудового розслідування. Враховуючи викладене, з'ясовано, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) перебуває за межами України, однак точне місцезнаходження останнього встановити не вдалось.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) є громадянином Чеської Республіки 30.05.2019 року залишив територію України та не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з'являвся, у зв'язку з чим був оголошений у державний та міжнародний розшук. Вказане свідчить про його схильність до переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим існує висока ймовірність, що він може і в подальшому вчиняти дії з метою переховування.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, не спростовує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) належить до тяжких злочинів, за які передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна.
Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
Тож суд не виключає можливості незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного з використанням свого кола звязків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.
З огляду не це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні є актуальним.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ).
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Згідно довідки начальника 1 відідлу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_10 вбачається, що громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) 30.05.2019 року виїхав до Словацької Республіки, через пункт пропуску "Ужгород", після цього на територію України не повертався та на даний час переховується від органів досудового розслідування. Враховуючи викладене, з'ясовано, що ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) перебуває за межами України, однак точне місцезнаходження останнього встановити не вдалось.
Таким чином, стороною обвинувачення були вжиті всі можливі та достатні заходи для виклику підозрюваного громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) про що, на думку слідчого судді, останній був належним чином повідомлений.
Однак громадянин Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) будучи достовірно обізнаним про існування цього кримінального провадження та про його розшук органами досудового розслідування, до України не повертався.
29 січня 2021 року постановою слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) оголошено в розшук, у зв'язку із переховуванням від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Постановою старшого слідого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області 04 грудня 2024 року підозрюваного громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) оголошено в міжнародний розшук, оскільки його достовірне місцеперебування невідоме, він перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклики.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є передумовою здійснення такого розшуку каналами Інтерполу та спрямоване на внесення особи в базу даних для розшуку з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її затримання, арешту, або обмеження пересування для екстрадиції, а тому зупинення досудового розслідування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 280 КПК України, не перешкоджає зверненню до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу.
Крім того, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, а не до слідчих (розшукових) дій.
Під час розгляду слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному громадянину Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, ч. 6 ст. 193, 193-194, 196, 197,309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_4 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22019070000000056 від 26.05.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , документований паспортом громадянина Чеської Республіки для виїзду закордон № НОМЕР_2 , виданий 30.03.2018, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки громадянина Чеської Республіки ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13 грудня 2024 року о 08 год. 30 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1