Справа № 638/18804/21
Провадження № 2/638/3760/24
09 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.
за участі секретаря судових засідань - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, з урахуванням трьох процентів річних та інфляції, -
встановив:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання за період з 01.02.2015 року по 31.10.2021 року в сумі 78874,76 грн., трьох процентів річних в сумі 2092,76 грн. та інфляційних втрат у сумі 5012,43 грн.
Свої вимоги комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" обґрунтовує тим, позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно закону України «Про житлово - комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, що регулюють відносини між виконавцем послуг (КП "ХТМ") та споживачами, які отримують ці послуги.
За період з 01.02.2015 року по 31.10.2021 року відповідачі не у повному обсязі сплачували вартість наданих послуг, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на загальну суму 78874,76 грн., з огляду на що позивач звернувся до суду із даним позовом.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2022 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (заборгованість з оплати послуг з теплопостачання, за період з 01.02.2015 року по 31.10.2021 року в сумі 78874 (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 76 коп., три проценти річних в сумі 2092 (дві тисячі дев'яносто дві) грн. 76 коп. та інфляційні втрати у сумі 5012 (п'ять тисяч дванадцять) грн. 43 коп. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" судовий збір в сумі - 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - по 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 грн. з кожного.
Ухвалою суду від 27 березня 2024 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2022 року за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, з урахуванням трьох процентів річних та інфляції. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2022 року - скасовано. Справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій розгляд справи просила провести без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, із відомостями про заборгованість, свідчить про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2002 року № 1875-IV, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Нормами пункту 5) частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч.1, 4 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг позивача КП «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що загальна сума заборгованості з оплати наданих послуг, за період з 01.02.2015 року по 31.10.2021 року становить 78874,76 грн.
Отже, відповідачі не у повному обсязі сплачували вартість наданих послуг за спірний період, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у сумі - 78874,76 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення було заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Згідно відомостей з нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що за період з 01.02.2015 по 31.10.2021 року позивач нарахував щомісячно плату за послуги з теплопостачання, але відповідачі оплату за послуги сплачували нерегулярно, в зв'язку з чим, існує заборгованість за період з 01.02.2015 року по 31.10.2021 року у розмірі 78874,76 грн.
Разом з цим, з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 02.12.2021 року.
З огляду на зазначене позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску строку позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності, а саме за період з 02.12.2018 року по 31.10.2021 року в розмірі 48484,11 грн.
Стосовно застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду остаточно визначила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов'язання боржником не виконано (постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).
Стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат заявлене позивачем в межах строку позовної давності, тому підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі, три проценти річних в сумі 2092,76 грн. та інфляційні втрати у сумі 5012,43 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1466,42 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання, з урахуванням трьох процентів річних та інфляції - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61608, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_4 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823) заборгованість з оплати послуг з теплопостачання за період з 02.12.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 48484 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 11 коп., три проценти річних в сумі 2092 (дві тисячі дев'яносто дві) грн. 76 коп. та інфляційні втрати у сумі 5012 (п'ять тисяч дванадцять) грн. 43 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61608, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119, на п/р НОМЕР_4 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823) судовий збір в сумі - 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 42 коп.- по 733 (сімсот тридцять три) грн 21 коп.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119).
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Д.М. Цвіра