01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 8/289
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство Ірпінського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області № 132
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010
у справі № 8/289 ( .....)
за позовом Державне підприємство Ірпінського виправного центру Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області № 132
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 71294,92 грн.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 68713,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 51 від 28.08.2008 року, 1717,83 грн. інфляційних витрат та 864,09 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року позов Державного підприємства Ірпінського виправного центру № 132 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року Державне підприємство Ірпінського виправного центру № 132 подало апеляційну скаргу, в якій просило її скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Позивачем у судовому засіданні 29.07.2010 року на огляд суду було надано оригінали документів доданих до позовної заяви. Тобто, в суду були наявні документи та докази, які підтверджували позовні вимоги позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 року порушено апеляційне провадження у справі та призначено розгляд апеляційної скарги на 12.10.2010 року.
В засідання суду, призначене на 12.10.2010 року позивач та відповідач повноважних представників не направив та не повідомив суд про причини їх неявки.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та відповідача, враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Позивачем у судовому засіданні 29.07.2010 року на огляд суду було надано оригінали документів доданих до позовної заяви та документи витребувані судом першої інстанції ухвалою про порушення провадження у справі, про, що також зазначено протоколі судового засідання від29.07.2010 року. Тобто, в суду були наявні документи та докази, які підтверджували позовні вимоги позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, не обґрунтував яким чином, не з'явлення в судове засідання представника позивача, перешкоджає вирішенню спору.
В п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Залишаючи без розгляду позовну заяву суд, зокрема, вказав, що позивач вимог суду не виконав, доказів витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі не надав.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано лише частину витребуваних документів. У випадку ненадання суду витребуваних документів, суд мав можливість розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
Отже, суд необґрунтовано в оскарженій ухвалі вказав на невиконання позивачем вимог ухвали господарського суду м. Києва та не повідомлення про причини неявки.
Суд першої інстанції має право на підставі ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України самостійно витребувати довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та розглянути справу по суті.
Згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції без врахування всіх умов, необхідних для застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України необґрунтовано залишив без розгляду позовну заяву Державного підприємства Ірпінського виправного центру, а тому ухвала господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року у справі № 8/289 підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд господарському суду м. Києва.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року у справі № 8/289 скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду м. Києва.
2. Матеріали справи № 8/289 повернути господарському суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
13.10.10 (відправлено)