01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 16/125-3/75
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Ковальчук В.М. - довіреність №155/1/11-1873 від 21.05.2010 р.
від відповідача - Булгакова І.В. - довіреність від 28.09.2009 р.
від третьої особи: Дорошенко О.С. - довіреність № 225-КР-994 від 28.09.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Робот-Інтелект"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2010
у справі № 16/125-3/75 ( .....)
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Приватного підприємства "Робот-Інтелект"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада
про виселення та повернення приміщення
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” про виселення Приватного підприємства “Робот-Інтелект”з нежилого приміщення в будинку № 20/2-Б на вул. Саксаганського/Борисоглібська площею 45 кв. м. та повернення приміщення Комунальному підприємству “Київжитлоспецексплуатація”, в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди нерухомого майна № 07/1347 від 10.02.2004.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 16/125 від 23.06.2009 позовні вимоги Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” задоволені повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 16/125 від 23.06.2009 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 16/125 від 29.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва № 16/125 від 23.06.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Постановою Вищого господарського суду України № 16/125 від 20.01.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 у справі № 16/125 скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
З письмових пояснень позивача вбачається, що він 10.02.2004 уклав з відповідачем договір оренди № 07/1347 нежилого приміщення площею 45 кв.м. в будинку № 20/2-Б на вул.. Сагайдачного/Борисоглібська у м. Києві, термін дії якого закінчився 06.03.2008. Вказаний договір не був продовжений, про що Відповідач відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” був належним чином повідомлений листом від 20.03.2008 № 155/1/05-1539/1. Відповідно до ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно , не житлові приміщення та ін., визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності (передача у постійне або тимчасове користування юридичними та фізичними особами, здача їх в оренду). Право розпорядження, володіння і користування комунальним майном від імені територіальної громади міста Києва здійснює Київська міська рада. Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” за своєю статутною діяльністю укладає договори оренди тільки на підставі рішень Київської міської ради. Відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2009 № 732/2801 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва” було прийнято рішення про скасування та визнання такою, що втратила чинність, позиція 33 додатка до рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 336/1392 “Про питання об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”. Враховуючи, що відповідач не отримав дозволу Київради на право оренди спірних приміщень на новий термін, у КП “Київжитлоспецексплуатація” відсутні підстави для продовження договору оренди у будинку № 29 літер Б на вул. Петра Сагайдачного, і в зв'язку з цим підприємство звернулося до суду про виселення відповідача.
В своїх поясненнях третя особа вказує, що стаття 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначає, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності в тому числі й продажу, також визначають доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності. Відповідно до пункту 33 додатку 2 рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 336/1392 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”ПП “Робот-Інтелект” надано дозвіл на переукладання договору оренди нежилих приміщень по вул. Сагайдачного Петра № 20/2 літ. Б/Борисоглібська площею 45 кв. м. до початку реконструкції, але не більше ніж на 2 роки 364 дні. Проте згідно з пунктом 33 додатку 7 рішення Київської міської ради від 27.11.2009 № 732/2801 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва” визнано такою, що втратила чинність, позицію 33 додатка до рішення Київради від 23.04.2009 № 336/1392 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”. Згідно зі ст. ст. 2, 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди. Проте, між КП “Київжитлоспецексплуатація” та ПП “Робот інтелект” не укладено договір оренди. Строк дії договору оренди від 10.02.2004 № 07/1347, укладеного з відповідачем закінчився 06.03.2008. Враховуючи, що між сторонами відсутні договірні відносини на підставі 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 785 Цивільного кодексу України Київська міська рада вважає, що приміщення має бути звільнено, тому просить суд задовольнити позовні вимоги КП “Київжитлоспецексплуатація”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. у справі № 16/125- 3/75 позов задоволений повністю. Вирішено:
- виселити Приватне підприємство “Робот-Інтелект” з нежитлового приміщення загальною площею 45 кв. м., що розташовано за адресою м. Київ, вул. Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б повернувши зазначене приміщення за актом прийому-передачі Комунальному підприємству “Київжитлоспецексплуатація”.
- стягнути з Приватного підприємства “Робот-Інтелект” на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позові відмовити.
В скарзі зазначено, що суд, при винесенні рішення припустився порушень норм матеріального та процесуального права, а саме:
- в основу рішення господарського суду було покладено рішення Київської міської ради від 27.11.2009 року №732\2801 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”, яке було надано представником відповідача. Судом не враховано, що на сьогодні Шевченківським районним судом м. Києва розглядається справа про визнання незаконним та скасування п. 33 Додатку 7 рішення Київської міської ради №732\2801 від 27.11.2009 року “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”, розгляд якого перенесено на 23 вересня 2010 року.
- судом копію рішення було надіслано відповідачу з порушенням п'ятиденного строку, що є порушенням вимог статті 87 ГПК України.
Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу суду не надали. Однак в судовому засіданні представники позивача і третьої особи апеляційні вимоги не визнали, зазначили, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 06.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 05.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/5 від 04.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 16/125 3/75 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
10.02.2004 між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” (орендодавець) та Приватним підприємством “Робот-Інтелект” (орендар) було укладено зміни № 07/1347 до договору № 600 від 06.03.1998 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) виклавши його в новій редакції (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (будівлю, споруду) на вул. Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б, загальною площею 45 кв. м. (на 2 поверсі) для розміщення учбових приміщень.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Частина 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 6.2. договору строк дії договору встановлений сторонами з 10.02.2004 до 06.03.2008.
Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 155/1/05-1539/1 від 20.03.2008 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 07/1347 від 10.02.2004 на нежиле приміщення по вул. Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б і дія його припиняється, в зв'язку з чим вимагав звільнити вказане приміщення та передати його за актом.
Відповідно до п. 6.6. договору, останній припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 6.4. договору укладення повторного договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів (рішення Київської міської ради).
Відповідно до п. 3.1. Статуту Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”, останній має право здавати в оренду закріплене за ним майно тільки за згодою власника або органу, уповноваженого управляти майном.
Згідно п. 2 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що право комунальної власності -це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно п. 5 статті 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності…
Статтею 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно із частиною 2 ст. 41 вказаного Закону районні у містах ради та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.
Позицією 33 додатку до рішення Київради № 336/1392 від 23.04.2009 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва” відповідачу було надано дозвіл про передачу в оренду нежилого приміщення по вул. Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б, площею 45 кв. м. не більше ніж на 2 роки 364 дні.
Проте, рішенням Київської міської ради № 732/2801 від 27.11.2009 “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва” визнано такою, що втратила чинність позицію 33 додатку до рішення Київради № 336/1392 від 23.04.2009.
Отже, органом уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади міста Києва прийнято рішення про небажання передачі відповідачу приміщення, що знаходиться за адресою Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 30/63 від 18.03.2010 в позові Приватного підприємства “Робот-Інтелект” про зобов'язання КП “Київжитлоспецексплуатація” виконати рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 336/1392 та підписати договір оренди нежилого приміщення у буд. № 20/2 літер Б по вул. Сагайдачного/Борисоглібська у м. Києві із Приватним підприємством “Робот-Інтелект” було відмовлено, оскільки рішення Київської міської ради, яке є підставою для укладення договору оренди скасовано.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 30/63 від 15.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/63 від 18.03.2010 залишено в силі.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що нових відповідних розпорядчих документів відповідачу надано не було, як і не було укладеного нового договору оренди на спірне приміщення.
Таким чином, відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, чим заважає позивачу здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні.
Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п.п. 4.7., 5.8. договору по закінченню строку договору орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю в задовільному технічному стані за актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 2 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Борисоглібська, 20/2 літер Б площею 45 кв. м. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо твердження відповідача стосовно неприйняття судом першої інстанції до уваги того, що в даний час Шевченківським районним судом м. Києва розглядається справа про визнання незаконним та скасування п. 33 Додатку 7 рішення Київської міської ради №732\2801 від 27.11.2009 року “Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”, апеляційний суд ставиться критично, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом, даний акт ні повністю, ні частково визнаний недійсним не був, тому правомірно був покладений в основу зазначеного процесуального документу.
Надсилання копії рішення відповідачу з порушенням п'ятиденного строку, передбаченого ст. 87 ГПК України не є підставою для скасування рішення.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Робот-Інтелект” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. в справі № 16/125-3/75 - без змін.
Справу № 16/125-3/75 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
13.10.10 (відправлено)