18 грудня 2024 року
м. Київ
справа №420/22178/24
адміністративне провадження №К/990/47169/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй - ОСОБА_1 , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2017 року по 18 червня 2024 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на їй - ОСОБА_1 , користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2017 року по 18 червня 2024 року включно у сумі 345 184,33грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.07.2017 року по 18.06.2024 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 30000,00грн (тридцять тисяч грн.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року скасовано в частині:
«Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 30 000грн. (тридцять тисяч грн.).».
Прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 липня 2017 року по 18 червня 2024 року включно у сумі 17 532,96грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні дев'яносто шість копійок).
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
07 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга від Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржника просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року, прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржником не додано вказаний документ до касаційної скарги.
З касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2024 році, заявив, зокрема, позовну вимогу майнового характеру, а саме просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Великою Палатою Верховного Суду було зокрема, наголошено, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється, у зв'язку з чим можна констатувати, що за подання позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплата судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що у цій справі задоволено позовну вимогу майнового характеру у розмірі 17 532,96 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві гривні дев'яносто шість копійок).
Враховуючи те, що 1 відсоток від указаної суми є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2422,40 грн (3028,00 грн*0,4)*200%)).
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн (2422,40 грн*0,8).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду