01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 21/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Ласько С.В. - юрист
від відповідача: Земенюк В.Р.- представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Тан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010
у справі № 21/39 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вік-Тан"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 96423,45 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вік-Тан” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” про стягнення 26 423,45 грн. основного боргу та 70 000,00 грн. збитків, а також про стягнення з відповідача судових витрат.
До прийняття рішення по суті від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача 26 423,45 грн. основного боргу та 57 679,93 грн. збитків.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.08.2010 р. у справі № 21/39 позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 600,87 грн. суми боргу, 146,01 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заподіяних ним збитків та задовольнити позовні вимоги повністю в розмірі 26 423,45 грн. основного боргу та 57 679, 93 грн. збитків, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Євро Лізинг» Договору фінансового лізингу № 474 від 18.09.2007р., шляхом обмеження в користуванні автомобілем Daewoo Lanos державний №АА 91-89 ЕЕ та автомобілем Daewoo Lanos державний №АА91-76ЕЕ, ТОВ «Вік Тан» були нанесені збитки у якості додаткових витрат понесених для забезпечення виконання своїх зобов'язань по договорам охорони майна перед юридичними та фізичними особами за договорами, у зв»язку з укладенням з ТОВ «Либідь-Сервіс» Договору №03/09 «Про надання послуг з виїзду наряду групи реагування на об'єкт, на якому спрацювали засоби охоронно-тривожної сигналізації» в розмірі 57679,93грн.
Апелянт звертає увагу суду на те, що згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Апелянт вважає, що оскільки відповідачем було незаконно вилучено автомобілі, які знаходились у фінансовому лізингу, він звільняється від сплати лізингових платежів, за весь час протягом якого автомобіль був «затриманий» лізингодавцем та не міг бути використаний лізингоодержувачем, що складає суму 11 822,58 грн.
Крім того, 06.12.2008р. за участю транспортного засобу Daewoo Lanos 1,5 шасі № SUPTF69YD7W358223, реєстраційний № АА9175ЕЕ, що був предметом лізингу відповідно до Договору фінансового лізингу № 474 від 18.09.2007р., Плану лізингу №474/002 від 18 вересня 2007р., змін до Плану лізингу № 474/002 від 10 жовтня 2007р. та Акту приймання-передачі №474/002 від 11.10.2007р., сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вартість ремонту ТЗ перевищує 75% від вартості ТЗ.
28.02.2009р. між позивачем відповідачем були підписані Додаткова угода №2 та Додаткова угода №3 від 21.05.2009р., відповідно до умов яких позивач зобов'язався сплатити відповідачу франшизу в розмірі 1010,00грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позивачу переплату по комісії за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 2 197,51грн., переплату по амортизації за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 1.551,12грн. та частину страхового відшкодування в розмірі 10.852,24грн.
Апелянт зазначає, що 17.03.2009р. на підставі рахунку-фактури №С-00008142 від 26.02.2009р. платіжним дорученням №128 ним було перераховано відповідачу 1 010,00грн. франшизи.
16.07.2009р. листом № 206 позивач звернувся до відповідача про необхідність виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до Додаткової угоди №2 від 28.02.2009р. та Додаткової угоди №3 від 21.05.2009р. щодо сплати на користь позивача 2 197,51грн. переплати по комісії, 1 551,12грн. переплати по амортизації та частину страхового відшкодування в розмірі 10 852,24грн. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, позивач зазначає, що на момент пред 'явлення позову сума заборгованості відповідача відповідно до Додаткової угоди №2 від 28.02.2009р. та Додаткової угоди №3 від 21.05.2009р. складає 14 600,87 грн.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, колегія встановила наступне.
18.09.2007р. між позивачем ( лізингоодержувач) та відповідачем (лізингодавець) було укладено Договір фінансового лізингу № 474.
Відповідно до п. 2.1. укладеного договору відповідач передає позивачеві, а позивач отримує від відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби.
У відповідності до п.1, п. 2 ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.
Згідно п. 3.1. договору позивачеві надається право користуватися предметом лізингу на строк, вказаний в Плані лізингу.
Пунктом 5.1. договору сторонни погодили, що за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати позивачем лізингових платежів відповідачеві встановлюється в плані лізингу та інших додатках. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі позивачеві змінюється постачальником транспортного засобу, то відповідач має право скоригувати пропорційно такій зміні вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний засіб передається позивачеві, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів. Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі позивачеві змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до валюти, які використовує для обчислення вартості транспортного засобу постачальник транспортного засобу, то відповідач має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний засіб передається позивачеві, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів.
Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами. Підписання актів обома сторонами підтверджує досягнення згоди сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.
Згідно з п. 5.2. Договору лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію відповідача за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати відповідача, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору.
Сторонами по справі були складені та підписані плани лізингу № 474/004 від 18.09.2007 р.; 474/002 від 18.09.2007р.; №474/003 від 18.09.2007р.; №474/004 від 18.09.2007р.; №474/005 від 18.09.2007р.; №474/006 від 18.09.2007р.; №474/007 від 18.09.2007р.; №474/008 від 18.09.2007р.; №474/009 від 18.09.2007р.; №474/010 від 18.09.2007р.; 474/011 від 18.09.2007р.; №74/012 від 20.05.2008р.; №474/013 від 20.05.2008р., що визначили, в тому числі, розмір лізингових платежів, дату платежів.
На підставі Договору відповідачем було передано позивачеві у фінансовий лізинг 05.10.2007р. 11 транспортних засобів, 04.06.2008р. -2 транспортні засоби, а саме:
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9176ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9174ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9178ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9175ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9169ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9185ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9189ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9192ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9193ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9195ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА9173ЕЕ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА4596НІ);
- Daewoo Lanos 1,5 (реєстраційний номер АА4587НІ).
Відповідно до планів лізингу дата повернення автомобілів 04.10.2010р. (11 транспортних засобів) та 04.06.2011р. (2 транспортні засоби).
Як вбачаєтсья з пояснень представників сторін, 29.05.2009р. та 16.07.2009р. автомобілі Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та Daewoo Lanos 1,5” (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) були утримані відповідачем.
15.06.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом вих № 176 з проханням пояснити причину та підстави неповернення автомобіля «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) зі станції технічного обслуговування для подальшої експлуатації позивачем.
Відповідач листом №7548 від 17.06.2009р. повідомив позивача про те, що даний автомобіль має бути затримано до повного погашення позивачем заборгованості по сплаті лізингових платежів.
Фізична особа - підприємець Маринець Юрій Миколайович надіслав на адресу позивача лист, яким повідомив, що автомобіль «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) було відремонтовано та передано відповідачеві 29.05.2009р.
Листом від 17.07.2009р. №211 позивач просив відповідача повідомити також про причини незаконного вилучення автомобіля «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) з експлуатації позивача.
Таким чином, автомобілі «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) були вилучені відповідачем у позивача раніше строку, встановленого Договором та планами лізингу.
Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
Згідно п.п. 8.4.1. п. 8.4. укладеного договору відповідач може припинити дію договору (стосовно одного, декількох або всіх задіяних транспортних засобів) і зажадати негайного повернення транспортних засобів, якщо позивач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на строк понад 30 днів.
В матеріалах справи наявні наступні рахунки-фактури, виставлені відповідачем для оплати позивачем лізингових платежів:
- № С-00048145 від 01.09.09р. на суму 15 392,72 грн. - комісія лізингодавця за період 01.10.2009р. -31.10.2009р.;
- № С-00048144 від 01.09.09р. на суму 10 857,84 грн. -відшкодування вартості ТЗ за період 01.10.2009р.-31.10.2009р.;
- № С-00048141 від 01.09.09р. на суму 4 807,48 грн. -комісія лізингодавця за період 01.10.2009р. -31.10.2009р.;
- № С-00048140 від 01.09.2009р. на суму 2 639,56 грн. -відшкодування вартості ТЗ за період 01.10.2009р.-31.10.2009р.;
- № С-00044531 від 04.08.2009р. на суму 10 857,84 грн. -відшкодування вартості ТЗ за період 01.09.2009р.-30.09.2009р.;
- № С-00044528 від 04.08.2009р. на суму 4 490,42 грн. - комісія лізингодавця за період 01.09.2009р. -30.09.2009р.;
- № С-00044532 від 04.08.2009р. на суму 14 257,88 грн. - комісія лізингодавця за період 01.09.2009р. -30.09.2009р.;
- № С-00044527 від 04.08.2009р. на суму 2 639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.09.2009р.-30.09.2009р.;
- № С-00040822 від 03.07.2009р. на суму 12 408,96 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.08.2009р.-31.08.2009р.;
- № С-00040823 від 03.07.2009р. на суму 16 105,28 грн. - комісія лізингодавця за період 01.08.2009р. -31.08.2009р.;
- № С-00040833 від 03.07.2009р. на суму 4 443,70 грн. - комісія лізингодавця за період 01.08.2009р. -31.08.2009р.;
- № С-00040832 від 03.07.2009р. на суму 2 639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.08.2009р.-31.08.2009р.;
- № С-00027789 від 01.06.2009р. на суму 2 639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.07.2009р.-31.07.2009р.;
- № С-000027790 від 01.06.2009р. на суму 4 694,48 грн. - комісія лізингодавця за період 01.07.2009р. -31.07.2009р.;
- № С-00027778 від 01.06.2009р. на суму 13 960,08 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.07.2009р.-31.07.2009р.;
- № С-00027779 від 01.06.2009р. на суму 19 368,99 грн. - комісія лізингодавця за період 01.07.2009р. -31.07.2009р.;
- № С-00023836 від 06.05.2009р. на суму 4 782,54 грн. - комісія лізингодавця за період 01.06.2009р. -30.06.2009р.;
- № С-00023840 від 06.05.2009р. на суму 19 777,59 грн. - комісія лізингодавця за період 01.06.2009р. -30.06.2009р.;
- № С-00023839 від 06.05.2009р. на суму 13 960,08 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.06.2009р.- 30.06.2009р.;
- № С-000023835 від 06.05.2009р. на суму 2 639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.06.2009р.- 30.06.2009р.;
- № С-00018970 від 02.04.2009р. на суму 19 777,59 грн. - комісія лізингодавця за період 01.05.2009р. -31.05.2009р.;
- № С-00018968 від 02.04.2009р. на суму 2 639,56 грн. - відшкодування вартості ТЗ за період 01.05.2009р.- 31.05.2009р.;
- № С-00018967 від 02.04.2009р. на суму 4 782,54 грн. - комісія лізингодавця за період 01.05.2009р. -31.05.2009р.;
Згідно Планів лізингів сторонами встановлений наступний строк оплати лізингових платежів:
- за період лізингу з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. -20.09.2009р.;
- за період лізингу з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. -20.08.2009р.;
- за період лізингу з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. -20.07.2009р.;
- за період лізингу з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. -20.06.2009р.;
- за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. -20.05.2009р.;
- за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. -20.04.2009р.
Позивачем здійснені такі проплати лізингових платежів:
- за період лізингу з 01.10.2009р. по 31.10.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у визначені терміни платіжними дорученнями №586 від 16.09.2009р. на суму 15 392,72 грн., №584 від 16.09.2009р. на суму 10 857,84 грн., №585 від 16.09.2009р. на суму 4 807,48 грн., №587 від 16.09.2009р. на суму 2 639,56 грн.;
- за період лізингу з 01.09.2009р. по 30.09.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у встановлені терміни платіжними дорученнями № 502 від 14.08.2009р. на суму 14 257,88 грн., №501 від 14.08.2009р. на суму 4 490,42 грн., №500 від 13.08.2009р. на суму 10 857,84 грн., №1959 від 13.08.2009р. на суму 2 639,56 грн.;
- за період лізингу з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 32 033,22 грн. платіжними дорученнями №428 від 17.07.2009р. на суму 10 857,84 грн., №427 від 17.07.2009р. на суму 14 092,12 грн., №426 від 17.07.2009р. на суму 4 443,70 грн., №425 від 17.07.2009р. на суму 2 639,56 грн., тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 3 564,28 грн.;
- за період лізингу з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. рахунки сплачені в повному обсязі та у встановлені терміни платіжними дорученнями №353 від 17.06.2009р. на суму 19 368,99 грн., №354 від 17.06.2009р. на суму 13 960,08 грн., №352 від 17.06.2009р. на суму 4 694,48 грн., №351 від 17.06.2009р. на суму 2 639,56 грн.;
- за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 30 148,67 грн. платіжними дорученнями №287 від 18.05.2009р. на суму 4 369,18 грн., №288 від 18.05.2009р. на суму 25 779,49 грн. тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 11 011,10 грн.;
- за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. рахунки сплачені не в повному обсязі лише на суму 23 117,90 грн. платіжними дорученнями №218 від 17.04.2009р. на суму 4 369,18 грн., №217 від 17.04.2009р. на суму 18 748,72 грн. тому у позивача рахується заборгованість перед відповідачем за цей лізинговий період в розмірі 4 081,79 грн.
Таким чином, станом на 29.05.2009р. та на 16.07.2009р. у позивача перед відповідачем було прострочене зобов'язання по сплаті лізингових платежів за період лізингу з 01.05.2009р. по 31.05.2009р. на строк понад 30 днів (38 днів та 86 днів відповідно) та прострочене зобов'язання по сплаті лізингових платежів за період лізингу з 01.06.2009р. по 30.06.2009р. на 8 днів та 56 днів відповідно,з огляду на що суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно користуючись п.п. 8.4.1. п. 8.4. Договору вилучив автомобілі «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9176ЕЕ), припинивши стосовно них дію договору.
Відповідно до п. 12.10. укладеного договору якщо позивач не повертає транспортний засіб у визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, відповідач має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження транспортного засобу та повернення його в своє володіння. Позивач має нести всі витрати, пов'язані з несвоєчасним поверненням транспортного засобу, згідно рахунку-фактури, виставленому відповідачем. Відповідач має право вимагати від позивача неустойку в сумі подвійного середньомісячного лізингового платежу за кожен місяць прострочення повернення за період з дати повернення за графіком і до дати дійсного повернення (включно). В такому разі договір вважається припиненим після того як останній рахунок-фактура, наданий відповідачем позивачеві, повністю сплачений. Термін припинення -дата сплати рахунку фактури.
У відповідності до п.п. 13.1.2. п. 13.1. договору дія договору може бути достроково припинена з ініціативи відповідача, якщо позивач не виконує будь-якого із своїх зобов'язань за цим договором. В такому випадку відповідач письмово повідомляє позивача про припинення дії цього договору.
Даний підпункт договору передбачає попереднє письмове повідомлення відповідачем позивача про припинення даного договору в разі порушення позивачем будь-якого із встановлених договором зобов'язань.
В матеріалах справи відсутні докази попереднього повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору стосовно автомобілів «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9176ЕЕ) з посиланням на причину такого припинення.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає неправомірним застосування відповідачем при вилученні автомобілів п. 12.10. договору, так як договором не встановлений час повернення автомобілів позивачем при достроковому розірванні договору в повному обсязі або стосовно одного або кількох автомобілів.
Позивач вважає, що незаконне утримання автомобілів відповідачем спричинило йому збитки в розмірі 57 679,93 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторам завдані цим збитки.
Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах, тощо. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; наявність вини.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 224, 225 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправної поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що оскільки відсутній склад правопорушення, відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 57 679, 93 грн.
28.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору фінансового лізингу № 474 від 18.09.2007р., згідно якої сторони погодили припинити з 28.02.2009р. дію плану лізингу № 474/002 від 18.09.2007р., змін до плану лізингу №474/002 від 10.10.2007р. у зв'язку з тим, що 06.12.2008р. за участю транспортного засобу «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9175ЕЕ), що є предметом лізингу відповідно до Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007р., сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої вартість ремонту ТЗ перевищує 75% від вартості ТЗ.
Пунктом 3 додаткової угоди №2 сторони встановили, що у зв'язку з припинення дії плану лізингу №474/002 від 18.09.2007р., змін до плану лізингу № 474/002 від 10.10.2007р. позивач сплачує відповідачу франшизу в розмірі - 1 010,00 грн., а відповідач повертає позивачеві переплату по комісії за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 2 197,51 грн. та переплату по амортизації за період з 01.03.2009р. по 31.03.2009р. в розмірі 1 551,12 грн.
21.05.2009р. сторони уклали Додаткову угоду № 3, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався у разі отримання повного страхового відшкодування за ТЗ сплатити позивачеві частину страхового відшкодування в розмірі 10 852,24 грн.
Пунктом 3 додаткової угоди № 3 сторони погодили, що виплата частини страхового відшкодування відбувається після отримання відповідачем повного страхового відшкодування від страхової компанії шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача.
Позивач сплатив відповідачеві 1 010,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 128 від 17.03.2009р. Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за Додатковими угодами № 2, №3.
16.07.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом №206, в якому виразив прохання виконати умови додаткових угод №2, №3 та перерахувати позивачеві грошові кошти, зазначений лист був отриманий відповідачем 20.07.2009р.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Додатковими угодами № 2, № 3 не виконав, грошові кошти не сплатив.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14 600, 87 грн. заборгованості (2 197,51 грн. переплати по комісії, 1 551,12 грн. переплати по амортизації та частину страхового відшкодування у розмірі 10 852,24 грн.).
Позивач просить суд також стягнути з відповідача 11 822,58 грн. грошових коштів сплачених відповідачу в рахунок лізингових платежів за автомобілі, якими він не користувався (автомобілі «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9189ЕЕ) та «Daewoo Lanos 1,5» (реєстраційний номер АА9176ЕЕ).
Однак позивачем не надано суду докази сплати грошових коштів за автомобілі в період, коли він не користувався ними, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з наступних підстав.
Постановою КАГС від 26.05.2010 року по справі №18/254 було встановлено відсутність заборгованості ТОВ «Вік-Тан» перед ТОВ «Євро Лізинг», оскільки зазначеною постановою було встановлено відсутність переплати у ТОВ «Вік Тан» по Договору фінансового лізингу №474 від 18.09.2007 року за період з моменту укладення договору по 20.06.2009 року оскільки відмовлено ТОВ «Вік Тан» у стягненні переплати за зазначений період, та відмовлено ТОВ «Євро Лізинг» в стягненні боргу з ТОВ «Вік Тан» за період з 20.05.2010 року по 20.06.2010 року з тих підстав, що згідно висновку експерта №238 від 18.12.2009 року по справі №18/254 визначити розмір заборгованості за наведений період не видається за можливе. Тобто не встановлено, що у ТОВ «Вік Тан» була відсутня заборгованість з Лізингових платежів, строк сплати яких настав до 20.05.2009 року, та наявна переплата за зазначений період.
Щодо посилання апелянта на договір № 03/09 від 01.07.2009 року, витрати по якому ТОВ «Вік-Тан» просить стягнути з ТОВ «Євро Лізинг», то необхідно зазначити, що витрати по такому договору не підлягають відшкодуванню, оскільки зазначений договір є договором з надання охоронних послуг, а не оренди рівноцінних ТЗ.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду належних доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Тан» на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010 р. у справі № 21/39 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року у справі № 21/39 залишити без змін.
Матеріали справи № 21/39 повернути до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.10.10 (відправлено)