01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.09.2010 № 21/118-5/37-22/75
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Чабан К.І. - довіреність № 08-03-28/130-10 від 01.04.2010 року
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2010
у справі № 21/118-5/37-22/75 ( .....)
за позовом ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до Державна судова адміністрація України
про стягнення заборгованості зі страхових платежів
В судовому засіданні 21.09.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної судової адміністрації України про стягнення заборгованості зі страхових платежів у розмірі 48 533, 49 грн. з урахуванням 6 відсотків витрат страховика відповідно до Постанови КМУ від 14.02.1994 р. № 89.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не перераховані на спеціальний рахунок Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” кошти на виплату страхової суми ОСОБА_1., у зв'язку з чим позивач не має можливості виконати судове рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 року про виплату страхової суми застрахованій особі.
З посиланням на ст. 41 Закону України „Про страхування” згідно з якою страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика, позивач стверджує, що стягнення на користь застрахованих осіб страхових сум за рахунок власних коштів Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”, а не із спеціального рахунку, який наповнюється за рахунок страхових платежів страхувальника (ДСА України) свідчить про намагання держави в особі Державної судової адміністрації України вирішити свої фінансові питання за рахунок власних коштів Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”, у зв'язку з чим наявними є підстави для їх стягнення в судовому порядку.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Заявлене позивачем клопотання про залучення до участі у справі Міністерства юстиції України в якості третьої особи відхилено місцевим господарським судом, оскільки позивачем не обґрунтовано на які саме права або обов'язки, щодо якої із сторін такі існують у спірних правовідносинах, та відповідно може вплинути рішення з господарського спору у даній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 року у справі № 22-1648/08 за позовом ОСОБА_1. до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, Державної судової адміністрації України стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” змінено рішення Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2007 року та стягнуто на користь ОСОБА_1. 45 197, 28 грн. страхового відшкодування та 451, 28 грн. судового збору на користь держави.
На час прийняття Апеляційним судом м. Києва рішення від 20.03.2008 року у справі № 22-1648/08 Договір про проведення державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів місцевих та апеляційних судів № 18-01/06/08-03-21/086-06 від 01.03.2008 року не діяв, а тому зобов'язань Державної судової адміністрації України перед Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” по виплаті страхових платежів не існувало.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75 у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення неповно вивчив обставини справи, прийшов до хибних висновків та порушив норми права.
Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо непоширення п. 5.4 Договору на випадок, що стався із ОСОБА_1., мотивуючи Порядком, адже п. 5.4 Договору зазначає про зобов'язання сторін, що виникли на підставі законодавства, яке складається не тільки з Порядку, а й з інших нормативних документів, на яких наголошував позивач у поясненнях від 26.04.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.09.2010 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року змінено склад колегії суддів.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.09.2010 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 21.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається матеріалів справи, 01.03.2006 року між відповідачем - Державною судовою адміністрацією України (Страхувальник) та позивачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (Страховик) укладено Договір № 18-01/06/08-03-21/086-06 про проведення державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів місцевих та апеляційних судів (далі-Договір), який набув чинності з дня його підписання сторонами і діяв до 31.12.2006 року.
Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що Страховик має право у міру надходження документів про виплату та розмір Страхових сум повідомляти Страхувальника, якщо перерахованих страхових платежів не вистачає на виплату страхових сум. Сторони до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, складають акт звірки.
Відповідно до п. 3.2.2 Договору Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку проводити виплату страхових сум в семиденний термін з дня одержання Страховиком усіх необхідних документів від застрахованого або членів його сім'ї, за умови перерахування Страхувальником на спеціальний рахунок Страховика страхових платежів в розмірі, достатньому для здійснення страхових виплат.
Пунктом 4.2 Договору передбачено обов'язок Страхувальника щомісячно за повідомленням Страховика про настання страхових випадків перерахувати на спеціальний рахунок Страховика платіж у розмірі, необхідному для проведення страхових виплат застрахованим особам, включаючи витрати Страховика на проведення страхування в розмірі 6 % суми цього платежу.
Крім цього п. 8.4. Договору сторони погодили, що у разі припинення дії або розірвання Договору Сторони проводять розрахунки по зобов'язаннях, що виникли із цього Договору до 31.12.2006 року.
Відповідно до підписаної між сторонами 07.07.2006 року Додаткової угоди про розірвання Договору № 18-01/06/08-03-21/086-06 про проведення державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів місцевих та апеляційних судів від 01.03.2006 року, було припинено договірні відносини між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” та Державною судовою адміністрацією України у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України та набуттям законної сили Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року № 507 „Про внесення змін до Порядку та умов державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів”.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди Договір вважається розірваним з моменту підписання цієї Угоди Сторонами, тобто з 07.07.2006 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2007 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на користь ОСОБА_1. 135 591, 74 грн. страхового відшкодування. Зазначене судове рішення змінено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 року, яким визначено суму відшкодування на користь ОСОБА_1. з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” в розмірі 45 197, 28 грн.
При вирішенні зазначеної справи, судом було встановлено наявність обов'язку Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” по виплаті страхового відшкодування при настанні страхового випадку 09.02.2006 року з позивачем, який працює на посаді голови Вугледарського міського суду Донецької області з 25.12.2004 року. Рішення про стягнення коштів з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” прийнято з урахуванням наявності у відповідача статусу страховика з цих питань у відповідному періоді, у зв'язку з чим суд задовольнив вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” суми належної страхової виплати.
Відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України „Про статус суддів” від 15.12.1992 року життя та здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Оскільки відповідачем не перераховані на спеціальний рахунок Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” кошти на виплату страхової суми ОСОБА_1., позивач звернувся до суду, посилаючись на порушення відповідачем положень Порядку та умов державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1994р. № 89, та просить стягнути суму в розмірі 48 533, 49 грн. у зв'язку з виконанням судового рішення Апеляційного суду м. Києва від 20.03.2008 року про виплату страхової суми застрахованій особі, в тому числі до суми стягнення включено 6 % витрат страховика відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.1994р. № 89.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як про те зазначено у Постанові Вищого господарського суду України у даній справі від 26.01.2010 року, виходячи з того, що страховий випадок - нещасний випадок з ОСОБА_1. стався 09.02.2006 року, а Договір № 18-01/06/08-03-21/086-06 про проведення державного та обов'язкового страхування життя та здоров'я суддів місцевих та апеляційних суддів набув чинності 01.03.2006 року (пункт 8.1 Договору), останній не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Частинами 1, 2 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено право сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що умов щодо поширення дії Договору на страхові випадки, що настали до набрання чинності Договором, положення Договору, укладеного між сторонами 01.03.2006 року № 18-01/06/08-03-21/086-06 не містили, а дія Договору припинена 07.07.2006 року у зв'язку з його розірванням.
Окрім того, станом на день прийняття Апеляційним судом м. Києва рішення від 20.03.2008 року у справі № 22-1648/08 за позовом ОСОБА_1. до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, Державної судової адміністрації України про стягнення страхової суми, договірні відносини між сторонами були припинені, Договір № 18-01/06/08-03-21/086-06 про проведення державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів місцевих та апеляційних судів від 01.03.2006 року був розірваний 07.07.2006 року підписанням Додаткової угоди.
При цьому місцевим господарським судом взяті до уваги посилання позивача на положення п. 5.4 Договору згідно з яким, умови укладеного Договору поширюються на зобов'язання Сторін, що виникли на підставі законодавства до укладення Договору.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведене не є підставою виникнення відповідного обов'язку для Страхувальника за Договором - Державної судової адміністрації України щодо перерахування коштів за страховим випадком, що стався з ОСОБА_1. 09.02.2006 року з огляду на наступне.
Порядок та умови державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1994 р. № 89 (далі-Порядок).
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку (в редакції, чинній до 12.04.2006 року) державне обов'язкове страхування життя та здоров'я суддів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Страхові платежі за державним обов'язковим страхуванням життя і здоров'я суддів, включаючи витрати Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” на його проведення в розмірі шести відсотків загальної суми цих платежів, а також витрати на виплату страхових сум застрахованим, перераховуються Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим господарським судом України, Вищим адміністративним судом України, Мін'юстом на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені положення Порядку не є підставою виникнення для Державної судової адміністрації України зобов'язань страхувальника при настанні страхового випадку 09.02.2006 року, у зв'язку з чим п. 5.1 Договору не підтверджує поширення умов цього Договору на спірні відносини сторін, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявлене позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції клопотання про залучення до участі у справі Міністерства юстиції України в якості третьої особи вірно відхилено судом, оскільки позивачем не обґрунтовано на які саме права або обов'язки, щодо якої із сторін такі існують у спірних правовідносинах, та відповідно може вплинути рішення з господарського спору у даній справі.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на повне скасування рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75 у зв'язку з тим, оскаржуване рішення прийняте при неповному вивченні обставин справи та порушенні норм права, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин, з рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати вірно покладені судом першої інстанції на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі № 21/118-5/37-22/75 залишити без змін.
2.Матеріали справи № 21/118-5/37-22/75 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови
підписано 27.09.2010 року
Головуючий суддя
Судді
29.09.10 (відправлено)