Справа № 320/47887/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
18 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Грибан І.О., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Будпостач» (далі - позивач, ПП «Будпостач») із позовом до Черкаської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, апелянт), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 29.11.2023 №UA902080/2023/000027/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що для митного оформлення імпортованого товару позивачем подано відповідачу митну декларацію №23UA902080803459U0 та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих ПП «Будпостач» товарів (трактори) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі, а саме ПДВ на суму 124 882,73 грн та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 12.08.2024 Черкаська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зокрема, апелянт наголошує, що у нього були наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов'язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до частини 10 статті 58 МК України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 та 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку письмового провадження.
29.08.2024 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого наполягає на залишенні без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, Приватне підприємство «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004.
Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення.
Інші види діяльності: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів, Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням, Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, Неспеціалізована оптова торгівля, Вантажний автомобільний транспорт, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інша поштова та кур'єрська діяльність, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, Виробництво інших виробів із пластмас, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, Надання в оренду вантажних автомобілів
19.06.2023 між Приватним підприємством «Будпостач» (далі - покупець) та компанією та компанією XINGTAI TRACTOR СО. LTD. (Китай) (далі - продавець) було укладено контракт №1559 відповідно до якого продавець продає, а покупець оплачує і отримує трактори, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною контракту.
19.06.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів та проформу інвойс №ТDВР23-1 для оплати товарів на умовах передоплати за ціною 351 054 00 доларів США.
03.07.2023 позивач на підставі контракту від 19.06.2023 №1559 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №14 грошові кошти в розмірі 105 316,20 доларів США.
Продавець 17.08.2023 надав позивачу комерційний інвойс №ТDВР231 для відвантаження товарів за ціною 232 540,00 доларів США.
30.08.2023 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №230234842.
Для організації перевезення товарів до України позивачем 24.02.2020 укладено з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
Для перевезення товарів до України позивачем 14.02.2022 укладено з компанією Maersk A/S (Данія) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
На товари, що вказані в комерційному інвойсі, 18.09.2023 був виписаний сертифікат походження №23С1305А0743/00004.
06.10.2023 позивач на підставі контракту від 19.06.2023 №1559 перерахував продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №68 в розмірі 127 223,80 доларів США. Загальна сума перерахованих коштів складає 232 540,00 доларів США, що відповідає ціні, вказаній продавцем у комерційному інвойсі.
27.10.2023 експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653276301 для оплати позивачем транспортних послуг.
27.10.2023 для оплати позивачем наданих транспортних послуг перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойси №5653276302 та №5653276303.
05.11.2023 митними органами Європейського Союзу були оформлені транзитні декларації форми Т1 №23РL322080NS69DNL7, №23РL322080NS69DPW3, №23РL322080NS69DPY0 та №23РL322080NS69DQ14 як документи, що застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом як гарантія доставки товару до місця призначення.
На підставі залізничної накладної УМВС від 07.11.2023 №2151041236 товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернополя, а експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписано позивачу довідку про транспортні витрати №26, для підтвердження витрат на транспортування товарів.
21.11.2023 позивач платіжною інструкцією в іноземній валюті №204 сплачено перевізнику компанії Maersk A/S (Данія) вартість транспортних послуг в розмірі 98 968,52 доларів США.
Відповідно до листа АТ «Сенс банк» від 22.11.2023 №45077-17.3/2023, підтверджено перерахування позивачем коштів платіжним дорученням №204 від 21.11.2023 компанії Maersk A/S (Данія) для оплати послуг, зазначених в інвойсах №5653276302 та №5653276303.
Листом від 24.11.2023 позивача повідомив Держмитслужбу України про те, що ПП «Будпостач» здійснило оплату по контракту №1559 від 19.06.2023 на відвантаження товарів згідно з комерційним інвойсом №ТDВР23-1А на суму 232 540,00 доларів США платіжними дорученнями №14 від 03.07.2023 та №68 від 06.10.2023.
Відповідно до відомостей CMR від 28.11.2023 №1150, 3229, 5003 та 6267 товари були доставлені до відповідача.
29.11.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію №23UА902080803459U0 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 232 540,00 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UА902080803459U0 декларант додав передбачені статтею 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації та у картці відмови №UА902080/2023/000096, виписаної відповідачем, а саме: контракт від 19.06.2023 №1559 між позивачем та компанією XINGTAI TRACTOR СО. LTD. (Китай) з додатками; прайс-лист продавця від 19.06.2023 щодо ціни товару; комерційний інвойс від 17.08.2023 ТDВР23-1А; сертифікат походження товару від 18.09.2023 №23С1305А0743/00004; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.07.2023 №14 про оплату товару; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 06.10.2023 №68 про оплату товару; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №ІІА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 30.08.2023 №230234842; митна декларація Китаю від 28.08.2023 №021720230000221036; рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 27.10.2023 №5653276301 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.10.2023 №5653276302 для оплати послуг з перевезення товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.10.2023 №5653276303 для оплати послуг з перевезення товарів; довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 07.11.2023 №26; залізничну накладну УМВС від 07.11.2023 №2151041236; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.11.2023 №204 про оплату транспортних послуг; лист АТ «Сенс банк» № 45077-17.3/2023 від 22.11.2023 про оплату транспортних послуг; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DNL7; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DPW3; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DPY0; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DQ14; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №1150; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №3229; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №5003: товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №6267; лист про оплату товару від 24.11.2023; лист з серійними номерами від 17.08.2023; відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 29.11.2023; витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні від 04.07.2023; декларація митної вартості.
Перевіривши вищезазначені документи, відповідач 29.11.2023 направив декларанту електронне повідомлення №986198, у якому зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті) та зобов'язав декларанта надати додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач листом від 29.11.2023 у відповідь на електронне повідомлення №986198 повідомив, що надати інші додаткові документи немає можливості.
29.11.2023 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА902080/2023/000027/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів трактори за резервним методом на рівні 2,92 доларів США за кг.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.
29.11.2023 на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА902080/2023/000096.
Позивач вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Зважаючи на викладене, в даній справі митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, контрактну ціну оцінюваних товарів, а також не довів об'єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пунктів 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Статтями 49, 50 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 51 МК України).
Згідно частин 1 - 3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 - 2 статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 - 3 статті 54 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення було подано пакет документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України, а саме: контракт від 19.06.2023 №1559 між позивачем та компанією XINGTAI TRACTOR СО. LTD. (Китай) з додатками; прайс-лист продавця від 19.06.2023 щодо ціни товару; комерційний інвойс від 17.08.2023 ТDВР23-1А; сертифікат походження товару від 18.09.2023 №23С1305А0743/00004; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.07.2023 №14 про оплату товару; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 06.10.2023 №68 про оплату товару; договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UА00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»; договір від 14.02.2022 №ІІА00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і компанією Maersk A/S (Данія); коносамент від 30.08.2023 №230234842; митна декларація Китаю від 28.08.2023 №021720230000221036; рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 27.10.2023 №5653276301 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.10.2023 №5653276302 для оплати послуг з перевезення товарів; інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 27.10.2023 №5653276303 для оплати послуг з перевезення товарів; довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 07.11.2023 №26; залізничну накладну УМВС від 07.11.2023 №2151041236; платіжну інструкцію в іноземній валюті від 21.11.2023 №204 про оплату транспортних послуг; лист АТ «Сенс банк» № 45077-17.3/2023 від 22.11.2023 про оплату транспортних послуг; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DNL7; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DPW3; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DPY0; транзитну декларацію форми Т1 від 05.11.2023 №23РL322080NS69DQ14; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №1150; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №3229; товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №5003: товарно-транспортну накладну СМК від 28.11.2023 №6267; лист про оплату товару від 24.11.2023; лист з серійними номерами від 17.08.2023; відомості з мережі Інтернет про ціну ідентичних товарів у Китаї від 29.11.2023; витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні від 04.07.2023; декларація митної вартості.
Надалі, перевіривши вищезазначені документи, відповідач 29.11.2023 направив декларанту електронне повідомлення №986198, у якому зазначив, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Зі змісту повідомлення відповідача про надання додаткових документів вбачається, що чіткого переліку, які саме документи він витребовує не зазначено, оскільки відповідачем перелічено всі можливі документи, які він має право витребовувати згідно частини першої та третьої статті 53 Митного кодексу (том 1 а.с.50-51).
Так, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що у рахунку від 27.10.2023 № 5653276302 від імені MAERSK A/S заявлені відомості «Documentation fee» та «Terminal Handling Service», що є відомостями на обробку товарів; в наданих до митного оформлення рахунках від 27.10.2023 №5653276301, №5653276302 та №5653276303 відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження; митницею встановлено відсутність відомостей в графі 21 ДМВ до митної декларації про вартість витрат на «навантаження, вивантаження, обробку», тим самим декларант не заявив митниці про вищезазначені витрати, які є обов'язковою складовою митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МК України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені.
Втім, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем на підтвердження вартості заявлених транспортних послуг подано митному органу довідку ТОВ "Мерск Україна ЛТД" від 07.11.2023 №26 про транспортні витрати по 4 контейнерам, в якій зазначено вартість послуг транспортування придбаного товару у розмірі 137894,31 грн. (5909,77 доларів США), які включені до митної вартості.
Зазначені у цій довідці складові вартості транспортних послуг співпадають із відображеними в інвойсах від 27.10.2023 №5653276302 та №5653276303 перевізника компанія Maersk A/S (Данія), який відповідно до умов контракту зобов'язаний навантажувати, вивантажувати та обробку товару замовника.
Крім того, посилання відповідача на «Documentation fee» - плата за документацію та «Terminal Handling Service» - послуги термінального обслуговування спростовуються відомостями у довідці про транспортні витрати, яка містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 53,52 доларів США, а також вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданську (Польща) в сумі 856,20 доларів США.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів висновує безпідставність доводів апелянта про відсутність у наданих декларантом документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів відомостей про операції навантаження, вивантаження, про вартість витрат на навантаження, вивантаження, обробку.
В частині посилань апелянта на те, що в рахунку від 27.10.2023 №5653276301 від імені ТОВ "Мерск Україна ЛТД" зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів, проте станом на 29.11.2023 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданого рахунку, суд зауважує, що в рахунку-фактурі від 27.10.2023 №5653276301 від імені ТОВ "Мерск Україна ЛТД" зазначено, що рахунок підлягає оплаті до 01.12.2023.
Надалі, позивач оплатив вказаний рахунок платіжною інструкцією від 21.11.2023 №204 в сумі 98 968,52 дол. США, що відповідає вартості послуг, вказаних позивачем.
Щодо заперечень апелянта про неможливість ідентифікації оплати за товар з даною поставкою, оскільки в поданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 03.07.2023 № 14 та від 06.10.2023 № 68 у графі «призначення платежу» має посилання лише на зовнішньоекономічний договір колегія суддів вважає, що вказані відомості не свідчать про наявність у митного органу підстав, визначених частиною статті 53 МК України для витребування додаткових документів, оскільки митному органу було надано листа АТ «Сенс банк» від 22.11.2023 №45077-17.3/2023, яким підтверджено перерахування позивачем коштів платіжним дорученням №204 від 21.11.2023 компанії Maersk A/S (Данія) для оплати послуг, зазначених в інвойсах №5653276302 та №5653276303, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 03.07.2023 №14 про оплату товару, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 06.10.2023 №68 про оплату товару, лист про оплату товару від 24.11.2023.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати за товар не стосуються ціни та митної вартості.
Колегія суддів зауважує, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.04.2023 у справі №820/3767/16, адміністративне провадження №К/9901/18588/18.
Крім того, суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.
Водночас, у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.
Так, згідно матеріалів справи, у митній декларації, що подавалася позивачем до митного органу, задекларовані товари в кількості 84 шт, вагою нетто 88 840 кг, за ціною 232 540,00 доларів США, країна походження Китай; товари були переміщені відповідно до правил на підставі FOB XINGANG, Китай.
При цьому, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дата та номер вказаної вище митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень частини 2 статті 55 МК України. Так, відповідачем у спірному рішенні не вказано кількість товарів, їх вартість, вагу, країну походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Колегія суддів критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, та не викликають у суду сумнівів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, колегія суддів вважає, що позивач надав митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару.
При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не є релевантними до спірних правовідносин.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2011, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Черкаської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі № 320/47887/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: І.О. Грибан
О.М. Кузьмишина