01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.09.2010 № 38/49
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: представник не з'явився,
від відповідача: Каплина Л.О. - представник за довіреністю,
від третьої особи: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Фонду майна Автономної Республіки Крим
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2010
у справі № 38/49 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства „БудІнвестСанація”
до Верховної Ради Автономної Республіки Крим
третя особа: Фонд майна Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним п.9 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим" № 265-5/06 від 22.11.2006 р.
В грудні 2009 року позивач звернувся з позовом про визнання незаконним п.7 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» №265-5/06 від 22.11.06р. і далі користуватись постановою від 21.05.04р. №947-3/04.
.
В процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінив предмет позову та просив суд визнати недійсним п.9 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» №265-5/06 від 22.11.06р.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між Кримським підприємством по бджільництву «Кримбджолопром» та позивачем був укладений договір оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, відповідно до якого Кримське підприємство по бджільництву «Кримбджолопром» передав частину нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Дм. Ул'янова, 70, а позивач прийняв в оренду дане майно, яке числиться на балансі КПБ «Кримбджолопром» на праві повного господарського відання.
Постановою Верховної Ради АР Крим від 21.05.04р. №947-3/04 «Про питання управління майном, що належить АР Крим» був затверджений перелік майна АР Крим, що підлягає приватизації шляхом продажу за викупом, серед якого, за пропозицією третьої особи, за згодою КПБ «Кримбджолопром» та Агропрому АР Крим, була зазначена частина нерухомого майна, що знаходиться на балансі КПБ «Кримбджолопром» та яка передана в оренду позивачу.
На виконання вказаної постанови третя особа видала наказ №613 від 11.06.04р. «Про прийняття рішення щодо приватизації майна, що належить АР Крим - частини нерухомого майна, що знаходиться на балансі КПБ «Кримбджолопром», переданого в оренду позивачу, та третьою особою було розпочато перед приватизаційну підготовку.
Згідно із аудиторським висновком №127 від 08.07.04р. позивачем проведено поліпшення орендованого майна в сумі 72132,94 грн.. Перед стадією оцінки майна та укладенням договору купівлі-продажу, третя особа своїм наказом №780 від 01.09.05р. відмінила приватизацію вказаного майна та звернулася до відповідача з пропозицією про виключення цього майна з числа об'єктів, що підлягають приватизації. За цим зверненням відповідач п.9 постанови №265-5/06 від 22.11.06р. «Про питання управління майном, що належить Автономній республіці Крим» виключив орендоване позивачем майно з переліку об'єктів, що підлягають приватизації, чим порушив норми чинного законодавства України та право позивача на приватизацію цього об'єкту.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2010р. у справі №38/49 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним п.9 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» №265-5/06 від 22.11.06р. і далі користуватись постановою від 21.05.04р. №947-3/04. Присуджено до стягнення з Верховної Ради Автономної Республіки Крим на користь Закритого акціонерного товариства „БудІнвестСанація” державне мито в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин місцевим господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення неправильно застосовано норми ст.19 Конституції України, ст.ст.8, 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Крім того, судом першої інстанції було проігноровано те, що у разі здійснення поліпшення орендованого майна з власної ініціативи без погодження з орендодавцем орендар не набуває права пільгового викупу державного майна; приватизація майна підприємства має здійснюватися шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариства, при цьому повинна зберігатися його профільність, технологічна єдність виробництва та цілісність майнового комплексу і технології.
Фонд майна Автономної Республіки Крим також, не погоджуючись з рішенням суду звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив і неправильно застосував норми матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не взято до уваги, що КПБ „Кримбджолопром” здійснює діяльність по виробництву сільськогосподарської продукції, її переробці та реалізації і відноситься до підприємств агропромислового комплексу, приватизація майна яких здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”. Крім того, третя особа стверджує, що приватизація КПБ „Кримбджолопром” повинна здійснюватися відповідно до положень Закону України „Про приватизацію майна в агропромисловому комплексі”.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.
06.09.2010р. через канцелярію суду від третьої особи надійшла телеграма, відповідно до якої останній просить розглянути дану справу за відсутності його представника.
Заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду поданих апеляційних скарг за відсутності представників позивача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційних скарг та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Згідно зі ст.51 Закону України «Про Державну програму приватизації» у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
За приписами ст.12 Закону України «Про приватизацію державного майна» ініціатива щодо приватизації може виходити від державних органів приватизації, а також покупців, визнаних такими відповідно до статті 8 цього Закону. Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном. У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови. Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації; об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації. Стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» Фонд державного майна України, Верховна рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті. З прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.
Зі статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» вбачається, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.
Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що відповідач затверджує переліки об'єктів, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим та підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу. Після цього третя особа розглядає подану позивачем заяву, і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає об'єкт приватизації до відповідного переліку, при цьому відмова у приватизації можлива тільки трьох випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено відповідачем відповідних переліків. З моменту прийняття рішення про приватизацію майна здійснюється його підготовка до приватизації, зокрема визначається ціна продажу об'єкта, готується та публікується інформація про об'єкт тощо. При цьому, вказаними нормами взагалі не передбачено можливості та повноважень відповідача та третьої особи виключати об'єкти, які знаходяться в стадії приватизації, з відповідних, раніше затверджених переліків.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2002р. між Кримським підприємством по бджільництву «Кримбджолопром» та позивачем був укладений договір оренди нерухомого майна належного АРК, відповідно до якого КПБ «Кримбджолопром» передав частину нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Дм. Ул'янова, 70, а позивач, в свою чергу, прийняв в оренду майно, яке числиться на балансі КПБ «Кримбджолопром» на праві повного господарського відання (далі - Договір).
Даний Договір діє протягом 10 років з 11.02.2002р. по 31.12.2010р. (п.7.1 Договору).
21.05.2004р. відповідач прийняв постанову №947-3/04 від 21.05.2004р. «Про питання управління майном, належним Автономній Республіці Крим», відповідно до п.11 якої був затверджений перелік майна, належного Автономній Республіці Крим, що підлягає приватизації в 2004р.
Відповідно до вказаного переліку приватизації в 2004 році підлягала частина нерухомого майна, що знаходиться на балансі Кримського підприємства по бджільництву «Кримбджолопром», надана у користування за договором оренди позивачу за адресою: м. Сімферополь, вул. Д. Ул'янова, 70 за конкурсом або викупом.
11.06.2004р. третя особа прийняла наказ №613 зі змінами наказом №145 від 30.03.05р. про прийняття рішення з приватизації майна, яке належить Автономній Республіці Крим - частини нерухомого майна, що знаходиться на балансі Кримського підприємства по бджільництву «Кримбджолопром», переданого в користування за договором оренди позивачу.
В подальшому, третя особа наказом №780 скасувала накази від 11.06.2004р. №613 «Про прийняття рішення з приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим - частини нерухомого майна, що знаходиться на балансі КПБ «Кримбджолопром», переданої в користування за договором оренди позивачу та від 30.03.2005р. №145 «Про внесення змін до наказу Фонду майна автономної Республіки Крим».
Крім того, 06.11.2006р. третя особа внесла пропозиції відповідачу щодо внесення змін до переліку майна, належного Автономній республіці Крим, що підлягає приватизації в 2004 році, а саме в розділі «Міністерство агропромислового комплексу АРК» виключити строку 1: частина нерухомого майна, яке знаходиться на балансі КПБ «Кримбджолопром», переданого в користування за договором оренди позивачу за адресою: м. Сімферополь, вул. Д. Ул'янова, 70 за конкурсом або викупом, а також внести зміни до переліку майна, яке належить Автономній Республіці Крим, яке підлягає приватизації у 1997 році в розділ «Група «А» м. Сімферополь» виключити строку 1: Кримське підприємство по бджільництву «Кримбджолопром» у м. Сімферополь, вул. Дм. Ул'янова, 66.
В зв'язку з чим, 22.11.2006р. відповідач прийняв постанову «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» №265-5/06.
Відповідно до п.9 вказаної постанови внесені до переліку майна, належного Автономній Республіці Крим, що підлягає приватизації в 2004 році, затвердженого постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.05.04р. №947-3/04 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» наступні зміни, в розділі «Міністерство агропромислового комплексу АРК» виключити строку 1 наступного змісту: частина нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Кримського підприємства по бджільництву «Кримбджолопром», переданого в користування за договором оренди Позивачу, м. Сімферополь, вул. Дм. Ул'янова, 70, за конкурсом або викупом.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2009р. рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-21/966.1-2008 наказ третьої особи №780 від 01.09.05р. був визнаний незаконним.
В силу ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З наведеного вбачається, що у відповідності з ст.51 Закону України «Про Державну програму приватизації», ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідач затвердив переліки об'єктів, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим та підлягають приватизації, до якого включив частину нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Кримського підприємства по бджільництву «Кримбджолопром», переданого в користування за договором оренди позивачу, м. Сімферополь, вул. Дм. Ул'янова, 70. Далі, третя особа на виконання цих же норм Закону розглянула подану позивачем заяву, та включила вказане майно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Проте, в порушення ст.8, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» третя особа не здійснила належну підготовку цього об'єкту до приватизації та його продаж, а прийняла незаконний наказ про скасування своїх наказів про приватизацію вказаного об'єкту та звернулась до відповідача з пропозиціями про виключення даного об'єкту з переліки об'єктів, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим та підлягають приватизації.
Однак, вказаними нормами взагалі не передбачено можливості та повноважень відповідача виключати об'єкти, які знаходяться в стадії приватизації, з відповідних, раніше затверджених переліків. В зв'язку з чим, відповідач в порушення ст.19 Конституції України, вказаних норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» прийняв спірне рішення про виключення частини нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Кримського підприємства по бджільництву «Кримбджолопром», переданого в користування за договором оренди позивачу з переліку майна, яке підлягає приватизації, чим порушив права позивача на приватизацію та викупу даного майна.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач здійснюючи свої повноваження власника щодо розпорядження вказаним майном та його приватизації, реалізував свої права в порядку, передбаченому Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) шляхом прийняття рішення про включення даного майна до переліку об'єктів, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим та підлягають приватизації.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 26.03.2009р. у справі 3/10-2/278.
Враховуючи вищевикладене та доводи відзиву, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про визнання недійсним п.9 постанови Верховної Ради автономної Республіки Крим „Про питання управління майном, що належить Автономній Республіки Крим” №265-5/06 від 22.11.2006р. підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2010 року у справі №38/49 залишити без змін.
3. Матеріали справи №38/49 направити до Господарського суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді
20.09.10 (відправлено)