П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/7885/24
Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості по виплаті пенсії за період з квітня 2019 року по червень 2022 року та з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у загальній сумі 226583,77 грн,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії, які полягають у невиплаті заборгованості з виплати пенсії за період з квітня 2019 року по червень 2022 року та з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у загальній сумі 226583,77 грн;
- стягнути заборгованості із виплати недоотриманої суми пенсії за період з квітня 2019 року по червень 2022 року та з жовтня 2023 року по лютий 2024 року у загальній сумі 226583 (двісті двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 77 коп.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач протиправно не виплачує заборгованість із пенсії, яка утворилася внаслідок проведених перерахунків на підставі судових рішень.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про своє право на отримання пенсійних виплат, яке підтверджене судовими рішеннями, а також на те, що нараховані але протиправно невиплачені суми пенсій є його власністю, а тому належним способом захисту порушеного права в частині отримання нарахованих але не виплачених пенсійних сум, на думку позивача, є саме стягнення вказаних сум.
У відзиві на апеляційну скаргу, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вказує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю Відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов. Тому, на думку пенсійного органу, судом першої інстанції правильно було встановлено, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №160/18637/21, яке набрало законної сили 18.01.2022 (ЄДРСР №103286771) зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД89358 від 20.07.2021, станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за стаж служби та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).
Також, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 по справі №400/14102/23, яке набрало законної сили 30.01.2024 (ЄДРСР №116059136), зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.10.2023 установити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист деяких категорій осіб».
Відповідно до довідки про доходи пенсіонера, позивачу за період з 01.04.2019 по червень 2024 року виплачено 660464,53 грн., розмір нарахованої пенсії за вказаний період становить 887048,33 грн, а тому, на думку позивача, сума заборгованості становить 226583,77 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в цій справі позовні вимоги обґрунтовані виключно бездіяльністю відповідача щодо виконання судових рішень, проте, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших судових рішень.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Спірні правовідносини по даній справі є такими, що вирішені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №160/18637/21, яке набрало законної сили 18.01.2022 (ЄДРСР №103286771) та рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 по справі №400/14102/23, яке набрало законної сили 30.01.2024 (ЄДРСР №116059136), та стосуються виконання вказаних рішень суду.
Відповідно до ч. 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями статті 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною 1 вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 295/13613/16-а.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо, і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
У справі, що переглядається апеляційним судом, на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №160/18637/21, яке набрало законної сили 18.01.2022 (ЄДРСР №103286771) Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 по справі №400/14102/23, яке набрало законної сили 30.01.2024 (ЄДРСР №116059136), відповідачем був проведений перерахунок пенсії. Сума пенсійних виплат які апелянт просить стягнути в цій справі, є заборгованістю яка утворилась внаслідок виконання вказаних вище судових рішень.
Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №160/18637/21, яке набрало законної сили 18.01.2022 (ЄДРСР №103286771) та Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 по справі №400/14102/23, яке набрало законної сили 30.01.2024 (ЄДРСР №116059136).
У спірних відносинах є обставини, з якими ст.ст. 382 та 383 КАС України пов'язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
За вказаних обставин, якщо апелянт вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.07.2022 у справі №640/23020/19.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на виконання вищезазначених рішень пенсійний орган не здійснює виплату заборгованості, із зазначених вище підстав.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала про закритті провадження у справі - без змін.
Керуючись ст. ст. 2-12, 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі №400/7885/24 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 17.12.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький