01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 32/185
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача-1: Борейко В.Є. - директор; Левіна Г.М. - дов. б/н від 01.06.2008р.;
від позивача-2: Левіна Г.М. - дов. б/н від 01.06.2008р.;
від відповідача: Василенко О.О. - дов. №2-1/4-72 від 28.09.2010р.;
від третьої особи: Раєвська Л.П. - дов. №05-512 від 26.05.2010р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр", Громадської еколого-правової організації "ЕкоПраво-Київ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2010
у справі № 32/185 ( .....)
за позовом Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр"
Громадська еколого-правова організація "ЕкоПраво-Київ"
до Українська академія аграрних наук
третя особа відповідача Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр
про визнання неправомірної бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії
Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва “Київський еколого-культурний центр” (далі - позивач-1) та Громадська еколого-правова організація “ЕкоПраво-Київ” (далі - позивач-2) звернулись до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Української академії аграрних наук (далі - відповідач), пов'язану з нереорганізацією та невжиттям заходів для реорганізації природного заповідника “Мис Мартьян” в окрему юридичну особу. Позивачі просили поновити їх порушені права та інтереси шляхом зобов'язання відповідача реорганізувати природний заповідник “Мис Мартьян” в окрему юридичну особу, обґрунтовуючи це наступним:
- природний заповідник “Мис Мартьян” є структурним підрозділом Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру та знаходиться у підпорядкуванні відповідача;
- згідно з ч.3 ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд» природні заповідники є юридичними особами, але відповідач не вчиняє дій, спрямованих на надання природному заповіднику “Мис Мартьян” статусу юридичної особи, чим, на думку позивачів, порушує охоронюваний законом їх екологічний інтерес, що випливає з передбачених ст. ст. 1, 8, 19, 68 Конституції України прав на законність та правопорядок в державі.
Відповідач проти позову заперечував, наголошуючи на тому, що позов не містить посилання на те, які саме права чи охоронювані законом інтереси позивачів були порушені відповідачем, а саду не було надано належних доказів на підтвердження факту такого порушення.
В процесі судового розгляду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр (далі - третя особа), представник якого просив суд припинити провадження у справі, оскільки відповідач реалізує по відношенню до природного заповідника “Мис Мартьян” владні управлінські функції, а тому спір у даній справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі №32/185 в позові було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивачі звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі №32/185 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи; суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2010р. апеляційну скаргу позивачів було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2010р.
17.09.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення.
29.09.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивачів надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких наведено додаткові обґрунтування доводів апеляційної скарги.
29.09.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивачів надійшло клопотання про витребування доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі позивачів, а саме: Положення про службу державної охорони Нікітського ботанічного саду -Національного наукового центру; Положення про службу державної охорони Природного заповідника «Мис Мартьян» (якщо така служба окремо створена); звіти служби державної охорони Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру за 2008-2009 роки по охороні території природного заповідника «Мис Мартьян»; звіти служби державної охорони Природного заповідника «Мис Мартьян» за 2008-2009 роки по охороні території природного заповідника «Мис Мартьян» (якщо така служба окремо створена); інформацію про те, скільки коштів було виділено та витрачено на охорону та наукові дослідження Природного заповідника «Мис Мартьян»; літописи природи Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру за 2008-2009 роки щодо Природного заповідника «Мис Мартьян»; літописи природи за 2008-2009 роки Природного заповідника «Мис Мартьян» (якщо такі є); державний акт на право власності чи право користування земельною ділянкою природним заповідником «Мис Мартьян» (якщо такий акт є); державний акт на право власності чи право користування земельною ділянкою Нікітським ботанічним садом - Національним науковим центром.
Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання позивачів, як необґрунтованого, оскільки документи, про витребування яких заявлено клопотання, не мають відношення до суті спору у даній справі.
В судовому засіданні 29.09.2010р. представник позивачів заявив клопотання про допуск до участі у судовому розгляді представників засобів масової інформації з можливістю проведення відео зйомки судового засідання.
Зважаючи на відсутність технічної можливості забезпечити встановлення відповідної апаратури для здійснення відеозйомки, колегія суддів частково задовольнила клопотання, допустивши до участі в судовому засіданні представників засобів масової інформації з можливістю здійснювати аудіозапис судового процесу за допомогою відповідних приладів (апаратури).
В судовому засіданні 29.09.2010р. представники позивачів підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній та додаткових письмових поясненнях підстав, просили суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі №32/185 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2010р. заперечував проти доводів позивачів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване Рішення суду першої інстанції без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник третьої особи у судовому засіданні 29.09.2010р. подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу позивачів без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1973р. №84 «Про організацію нових державних заповідників та розширення Чорноморського державного заповідника» було прийнято пропозицію Державного комітету Ради Міністрів УРСР по охороні природи про організацію в Кримській області державного заповідника «Мис Мартьян».
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.11.2001р. №436 затверджено Положення про природний заповідник «Мис Мартьян», згідно яким природний заповідник «Мис Мартьян» організовано у 1973 році згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1973р. №84 «Про організацію нових державних заповідників і розширення Чорноморського державного заповідника» на території Ялтинської міської ради АР Крим. Природний заповідник «Мис Мартьян» входить до складу природно-заповідного фонду України та охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Природний заповідник «Мис Мартьян» підпорядкований Українській академії аграрних наук, а оперативне управління ним здійснює Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр. При цьому, заповідник «Мис Мартьян» входить до складу Нікітського ботанічного саду, є його структурним підрозділом, знаходиться на його балансі та не має статусу юридичної особи.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначали про те, що відсутність у природного заповідника «Мис Мартьян» статусу юридичної особи є наслідком протиправної бездіяльності відповідача, який зобов'язаний вжити заходів для реорганізації природного заповідника «Мис Мартьян» в окрему юридичну особу.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову повністю, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
Позивачі в апеляційній скарзі зазначають про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають суттєве значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи; суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, з наступних підстав.
Правовий статус природних заповідників, порядок їх створення та функціонування врегульований Законом України «Про природно-заповідний фонд України», згідно зі ст. 15 якого природні заповідники - це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення. природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Дійсно, в ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вказано, що природні заповідники є юридичними особами. Однак, названий Закон набрав чинності лише 25.07.1992р., тоді як природний заповідник «Мис Мартьян», про що було зазначено вище, створений ще 20.02.1973р. без статусу юридичної особи, є структурним підрозділом та знаходиться на балансі третьої особи. При цьому, безпосередньо в Законі України «Про природно-заповідний фонд України» відсутні норми, які б передбачали надання природним заповідникам, створеним до набрання чинності цим Законом, статусу юридичної особи.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» завдання, науковий профіль, особливості природоохоронного режиму та характеру функціонування територій природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цього Закону і затверджуються щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
Оскільки на час затвердження Положення про природний заповідник «Мис Мартьян» центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища було Міністерство екології та природних ресурсів України, саме цей орган уповноважений визначати особливості природоохоронного режиму та характеру функціонування природного заповідника «Мис Мартьян». Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України затверджене Указом Президента України від 29.05.2000р. №724/2000 та визначає, що назване Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних та інших органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Зважаючи на те, що на дату звернення з позовом до Господарського суду міста Києва, та на даний час центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність твердження позивачів про те, що саме відповідач є суб'єктом, відповідальним за визначення характеру функціонування природного заповідника «Мис Мартьян», і відсутність у природного заповідника «Мис Мартьян» статусу юридичної особи свідчить про протиправну бездіяльність відповідача по ненаданню цьому заповіднику статусу юридичної особи.
Окрім того, суд погоджується з доводами третьої особи та відповідача про те, що в силу закону рішення про створення такої юридичної особи публічного права, як природний заповідник, може бути прийняте виключно Президентом України, а не відповідачем або якимось іншим суб'єктом, оскільки згідно зі ст. 81 Цивільного кодексу України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. При цьому, в ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» чітко встановлено, що рішення про створення природних заповідників приймаються Президентом України.
Позивачами не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування вищевикладеного, тоді як відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки суд розглядає позов з підстав та в межах вимог, визначених самими позивачами, з урахуванням наявних у справі пояснень та доказів, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, які є предметом розгляду в даній справі..
Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, за результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивачів, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд відшкодуванню не підлягають і покладаються на позивачів (апелянтів).
Керуючись ст. ст. ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Благодійного фонду Дніпровського району м. Києва „Київський еколого-культурний центр”, Громадської еколого-правової організації „ЕкоПравоКиїв” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2010р. у справі №32/185 - без змін.
2. Матеріали справи №32/185 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
07.10.10 (відправлено)