01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.09.2010 № 19/056-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Біцюк В.С. - довіреність № б/н , 19.08.10; Суткевич О.О. - довіреність №б/н від 19.08.10; Чижова Ю.В. - довіреність № б/н від 27.01.10,
від відповідача - Грищенко О.М. - довіреність № б/н від 30.10.09; Бонтлаб В.В. -довіреність № б/н від 01.04.10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргисільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика” б/н від 02.09.2010 та товариства з обмеженою відповідальністю “Хімікл Агро” №82-1/09 від 03.09.2010
на рішення господарського суду Київської області від 19.08.2010
від
у справі № 19/056-10 ( )
за позовом Сільськогосподарського ТОВ "Комінтернівська птахофабрика"
до ТОВ "Хімікл Агро"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1510000,00 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2010 (суддя Карпечкін Т.П.) задоволено позов СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” та стягнуто з ТОВ “Хімікл Агро” 1510000грн. попередньо сплаченої вартості гербіцидів в зв'язку з їх неякісністю (договори №27/1 від 27.03.2009 та №07-04/К від 07.04.2009). Рішення суду мотивовано тим, що висновком криміналістичної експертизи, проведеної Київським НДІСЕ від 22.06.2010, встановлена невідповідність оригінальним гербіцидам та неможливість використання спірної речовини як препаратів “Тітус”, “Гранстар Про”, “Хармоні” за їх призначенням.
Не погодившись з рішенням суду відповідач просить його скасувати, а в позові відмовити. ТОВ “Хімікл Агро”, як продавець, стверджує, що покупець не надав доказів оплати ним вказаних гербіцидів, оскільки відповідно до банківської виписки від 07.04.2009 (дог.№27/1) при сплаті 200000грн. загальною сумою за два препарати - “Раксіл” та “Гранстар Про” не визначено яка частина коштів припадає на кожен з них. По договору № 07-04/К, при оплаті 1310000грн. покупець взагалі не вказав призначення платежу за конкретний гербіцид, крім як оплату засобів захисту рослин. Беручи до уваги, що при перерахуванні коштів за препарати “Тітус”, “Гранстар Про”, “Хармоні” та інші препарати, покупець не визначав розмір оплати за кожен з них окремо, скаржник зараховує кошти платника на власний розсуд та вказує, що “на сьогодні ТОВ “Хімікл Агро” притримується тієї позиції та схильне вважати, що СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” здійснило частково оплату за інші препарати”.
По-друге, продавець вважає висновки про неякісність препаратів “Тітус”, “Гранстар Про” та “Хармоні” “хибними, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства”. Так, ТОВ “Хімікл Агро” посилається на визначення якості продукції в односторонньому порядку і не є впевненим, що досліджувана продукція поставлялась ТОВ “Хімікл Агро”. Також, продавець має сумнів в кваліфікованості експерта в частині знання іноземної мови (оскільки використовувалась іноземна література та методика фірми Дюпон № ESB -12-89).
По-третє, продавець не погоджується, щоб якість продукції перевірялась відповідно до стандарту ДСТУ 16493-70, який застосовано експертом і який надає право результати вибіркової перевірки розповсюджувати на всю партію продукції. Продавець посилається на ч. 1 ст. 687 ЦК України щодо того, що “номери та індекси стандартів, якими керуються сторони обов'язково зазначаються в договорі... Проте, а ні договір поставки продукції № 27/1 від 27.03.2009 року, а ні договір поставки продукції №07-04/К від 07.04.2009 року не містять посилання на стандарт ДСТУ 16493-70”. Продавець дорікає позивачу, що ним “не доведено, що обов'язкового застосування цього стандарту вимагають технічні регламенти”.
Продавець наголошує на тому, що товар поставлявся не однією партією, а частинами протягом квітня - травня 2009 року і покупець здійснював їх часткову оплату, що конклюдентно свідчить про схвалення якості товару без будь-яких претензій. Тому порушення покупцем спору про якість гербіцидів після позову продавця про проведення остаточних розрахунків з ТОВ “Хімікл Агро”, на думку продавця, не є проявом “розумності”, “добросовісності”, “належності”, “своєчасності” у використанні власних прав товариством “Комінтернівська птахофабрика”.
СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” не погоджується з апеляційною скаргою продавця та вказує на суперечливість його тверджень щодо неоплати товару по договору №27/1, в той час як препарат “Раксіл” передбачений лише вказаним договором і оплачувався 07.04.2009 року частково разом з препаратом “Гранстар Про” за рахунком №22 від 27.03.2009 року, про що зазначає і сам продавець. Покупець вважає, що оскільки ним оплачено 1510000грн., а отримано неякісної продукції на 2137540грн. 50коп., то він має право на повернення сплачених коштів. Що ж стосується розрахунків по неоплаченій продукції то платежі в цій частині є предметом іншого судового спору.
Стосовно твердження про односторонність при дослідженні якості гербіцидів та ймовірності іншої поставки, то воно спростовуються документами попередньої перевірки, а саме актом вилучення зі складу гербіцидів від 27.02.2010, протоколами випробувань інституту екогігієни і токсикології ім.. Л.І. Медведя від 10.03.2010 року (т.1, а.с. 33-60), телеграмою від 17.03.2010 року про виклик представника продавця для участі у перевірці наявності недоліків гербіцидів, актом від 20.03.2010 року про неявку представника ТОВ “Хімікл Агро” та виявлення прихованих недоліків гербіцидів, (т.1, а.с. 78-80), зобов'язанням судом першої інстанції від 16.06.2010 як позивача так і відповідача про надання сторонами матеріалів, необхідних для проведення експертизи (т.2, а.с. 1-2), висновком криміналістичної експертизи матеріалів і речовин від 22.06.2010 року, проведеної Київським НДІСЕ та призначеної за ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2010 (т. 2, а.с. 4-10), довідкою СТОВ “Комінтернівська фабрика” від 17.09.2010 про відсутність інших постачальників гербіцидів у 2009 році, про розрахунок за показниками внесення закуплених у ТОВ “Хімікл Агро” гербіцидів до наявних посівних площ та страхового надлишку відповідних препаратів та довідкою відділу статистики в Комінтернівському районі Держкомстату України щодо економічних показників урожайності ячменю ярого та кукурудзи по філіям, які розташовані на території Житомирської області (т.2, а.с. 113, 116).
Представники позивача також вважають надуманими твердження представників відповідача про некомпетентність експерта КНДІСЕ, в т.ч. в частині використання іноземних методик, який має вищу хімічну освіту, 17 років стажу судового експерта, відповідне кваліфікаційне свідоцтво та здійснював експертні дослідження на обладнанні інституту екогігієни і токсикології ім.. Л.І. Медведя.
Спростовує позивач і звинувачення на свою адресу щодо недотримання ним “своєчасності, належності, розумності і добросовісності” у використанні своїх прав на захист власних інтересів. Так, відповідно до ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, в межах строку придатності цього товару, що і має місце у спірному випадку.
Позивач також подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області, визнаючи його обґрунтованим в частині повернення йому сплачених коштів за неякісні гербіциди та просив рішення змінити, визнавши договори №27/1 від 27.03.2009 року та № 07-04/К від 07.04.2009 року недійсними внаслідок обману (ч.1 ст. 230 ЦК України). Позивач стверджує, що в листопаді 2009 року було з'ясовано, що поставлені відповідачем гербіциди є підробленими і не належать до виробництва фірми “Дюпон”.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач заявив:
- клопотання про фіксування судового процесу, технічними засобами;
- клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи фірму “Дюпон”, але на стороні СТОВ “Комінтернівська птахофабрика”;
- клопотання про призначення повторної судової експертизи щодо визначення якості гербіцидів “Тітус”, “Гранстар Про”, “Хармоні”;
- клопотання про призначення судової економічної експертизи на предмет визначення кількості поставлених препаратів, кількості перерахованих покупцем коштів, визначення суми заборгованості перед продавцем;
- клопотання про відвід судді Синиці О.Ф., в зв'язку з неотриманням ТОВ “Хімікл Агро” ухвали апеляційної інстанції про призначення розгляду апеляційних скарг на 21.09.2010 року.
Клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами судом задоволено.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення фірми “Дюпон” в якості третьої особи на стороні позивача, оскільки сам позивач проти цього заперечував, вказуючи що фірма “Дюпон” не є виробником спірної продукції, а представник відповідача на питання суду вказав, що йому не відомо хто є виробником спірних гербіцидів, як і невідомий постачальник продукції для ТОВ “Хімікл Агро”.
У задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної криміналістичної експертизи матеріалів і речовин на предмет визначення якості спірних гербіцидів відмовлено, оскільки всупереч не підтвердженим доказами заявам відповідача колегія суддів не вбачає експерта КНДІСЕ “упередженим та заангажованим при вчинених власне службових обов'язків...” та “некваліфікованим”.
Також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, оскільки кількість поставлених гербіцидів, їх вартість та суму сплачених коштів в межах розглянутої справи, на переконання суду, здатні, здійснити крім інших, і спеціалісти заявника, за умови мінімального рівня відповідної освіти.
Не знайшов суд у заяві відповідача необхідних обґрунтувань і підстав, визначених ст. 20 ГПК України, для задоволення клопотання про відвід судді Синиці О.Ф., в зв'язку з, ніби-то, неотриманням ТОВ “Хімікл Агро” ухвали апеляційної інстанції про призначення розгляду апеляційної скарги на 21.09.2010р., при тому, що представники відповідача до суду прибули вчасно.
Приймаючи постанову за наслідками вивчення матеріалів справи, апеляційних скарг, додаткових доказів та пояснень представників сторін колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує наступне.
СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” у виробничій діяльності спеціалізується на вирощуванні птиці, зернових та технічних культур тощо (т.1, а.с. 116), а ТОВ “Хімікл Агро” здійснює оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин), про що має ліцензію від 26.09.2006року до 26.09.2011 року (т.2, а.с. 34).
Відповідно до договорів сторін №27/1 від 27.03.2009 та № 07-04.2009 ТОВ “Хімікл Агро” мав поставити, починаючи з квітня-травня продукцію, яка є предметом ліцензійної діяльності, на суму 5038690грн.90коп. з рівномірними розрахунками щомісячно по жовтень включно. За період з квітня по 12 серпня 2009 року покупцем було сплачено 1510000грн. частинами у порядку відповідно до вимог п. 3.1 договору без ідентифікації конкретного гербіциду.
Для розуміння відповідної поведінки сторін в часі при виконанні договору, крім того, що продавець і покупець є більш обізнаними в різних галузях діяльності (виробничій і торгівельній), необхідно зазначити, що гербіциди “Тітус”, “Гранстар Про”, “Хармоні” є ПІСЛЯСХОДОВИМИ препаратами (т.2, а.с. 140-141). Отже, його як застосування так і прояв наслідків відноситься до різних післяпосівних вегетаційних періодів.
В зв'язку з виявленням неефективності поставлених гербіцидів в період росту сільгоспкультур і бур'янів покупець утримався від продовження наступних розрахунків, з'ясовуючи обставини що склалися, проте саме письмових доказів проведення переговорів у вересні-жовтні не надав.
Оминаючи питання якості, продавець у жовтні 2009 р. подав позов до господарського суду Одеської області про стягнення вартості неоплаченої частини продукції, оскільки поставив препаратів на 3760913грн.40коп. Ознайомившись з матеріалами справи 20 листопада 2009 року, покупець подав клопотання та просив суд надати час для збору необхідної документації та подачі зустрічного позову “оскільки Відповідач має досить суттєві претензії до Позивача з приводу поставленої продукції” (т.1, а.с. 157). Одним з таких документів став лист ТОВ “Дюпон Україна” від 27 листопада 2009 за № 213/11-09 (т.2, а.с. 27-28) про те, що оригінальні препарати компанії “Дюпон” імпортуються в Україну тільки ТОВ “Дюпон Україна” через своїх офіційних дистриб'юторів, а ТОВ “Хімікл Агро” не є і ніколи не було дистриб'ютором ТОВ “Дюпон Україна”. Більше того, при порівнянні пакувань препаратів, етикеток і галограм на оригінальних препаратах відповідного періоду виробництва з спірною продукцією, поставленою ТОВ “Хіміків Агро”, виявилось, що остання не є оригінальним препаратом компанії “Дюпон”, при тому, що знаки для товарів і послуг використані без дозволу компанії. Проте, рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2009 №15-159-09-5430, прийнятим без участі представника покупця, з СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” стягнуто вартість неоплаченої продукції, а постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2010 (т.1, а.с. 163-168) рішення залишено без змін.
Представники позивача в судовому засідання заявили, що дійсно, після того, коли покупцю не вдалося в межах господарського спору про розрахунки здійснити судову експертизу якості продукції і було подано позов у справі яка є предметом даного розгляду.
Не ставлячи під сумнів рішення господарського суду Одеської області у справі №15-159-09-5430 колегія суддів Київського апеляційного господарського суду звертає увагу на вищевказані обставини в зв'язку з тим, що продавець дорікає покупця, який неодноразово оплачував партії продукції у квітні - травні 2009 року без заперечень і чим, ніби-то, визнав її якість. І тільки після стягнення з покупця всієї вартості поставлених препаратів порушив питання про неякісність продукції в березні 2010 року. В цьому продавець вбачає прояв недобросовісності сторони тощо. Але, як вбачається з вищенаведеного аналізу матеріалів справи та послідовності дій сторін, саме продавець уникає дослідження проблемних питань якості поставленої продукції, в тому числі і через ненадання достовірної інформації про виробника та постачальника проданих ним гербіцидів.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” кожна товарна одиниця повинна супроводжуватися рекомендацією щодо її застосування із зазначенням культур та об'єктів, для оброблення яких призначено пестициди і агрохімікати, способів, норм і кратності використання, термінів вичікування (для пестицидів), заборони та обмеження на застосування, способів і засобів знешкодження пестицидів та агрохімікатів, а також заходів безпеки під час роботи, транспортування і зберігання, ліквідації аварійних ситуацій та їх наслідків, заходів подання першої медичної допомоги у разі отруєння.
Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” пестициди і агрохімікати і пакування іноземного виробництва, що ввозяться на територію України, повинні супроводжуватися даними про технологію їх знешкодження та утилізацію.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що сертифікація пестицидів і агрохімікатів на відповідність вимогам державних стандартів та інших нормативних документів з стандартизації здійснюється в державній системі сертифікації УкрСЕПРО.
Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про підтвердження відповідності” постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність.
Згідно до п.2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 01.02.2006р. №9/30 забороняється суб'єкту господарювання, що здійснює господарську діяльність з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин), приймати для продажу та зберігання пестициди та агрохімікати від суб'єктів господарювання, що не мають ліцензії на їх виробництво або торгівлю.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 10 Закону України “Про пестициди та агрохімікати”, ст. 13 Закону України “Про підтвердження відповідності” та п.2.2 Ліцензійних умов якість товарів (пестицидів), поставлених за договорами поставки продукції №27/1 від 27.03.2009р. та №07-04/к від 07.04.2009р., повинна підтверджуватися сертифікатами відповідності, а товар може бути придбано виключно у виробника чи особи, яка у встановленому законом порядку отримала ліцензію на торгівлю пестицидами.
Під час розгляду справи в господарському суді Київської області та в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів сертифікації поставленого позивачу товару або отримання відповідачем пестицидів від ліцензованого виробника або постачальника.
А заява представників відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції про те, що їм не відомі виробник чи постачальник гербіцидів свідчить не лише про замовчування в договорі обов'язкової інформації про ліцензовану продукцію, але і про те, що продавець взяв на себе відповідальність за порушення законодавства про ліцензовану продукцію та реалізацію фальсифікату.
Оцінюючи можливість встановлення якості поставленої продукції в межах даного спору колегія суддів апеляційного господарського суду враховує приписи ст. 680 ЦК України “Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару”, частиною четвертою якої встановлено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлено строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності. Строк придатності спірним препаратам визначено на 3 роки до 2011-2012 р. (т.1, а.с. 48; т.2, а.с. 7).
Суд критично ставиться до зауважень відповідача щодо порушення його прав і одностороннього порядку відбору зразків для проведення дослідження препаратів. Ці твердження спростовуються вищевикладеними поясненнями з посиланням на відповідні аркуші матеріалів справи, в тому числі на телеграфне запрошення відповідача прийняти участь у перевірці якості від 17.03.2010 р. та пропозиції Київського НДІСЕ від 15.06.2010р. і господарського суду Київської області від 16.06.2010р. товариству “Хімікл Агро” надати необхідні матеріали для проведення експертизи (т.2, а.с. 1-2). Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані.
Не є коректним і зауваження відповідача, як спеціалізованого постачальника ліцензованої хімічної продукції, що обидва договори не містять посилання на стандарт ДСТУ 16493 -70, який застосував експерт при проведенні дослідження, а покупець не довів обов'язковість цього стандарту по технічному регламенту виробника, якого сам продавець і не надав. Щодо розповсюдження висновків експертизи на всю кількість певного гербіциду поставленого відповідачем, то суд враховує, що технологічний цикл виробництва чи оригінального препарату чи фальсифікованого не обмежується об'ємом в одну упаковку в кілька сотень грам, а визначається певною партією продукції з наступним фасуванням однорідної речовини.
Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) розроблені відповідно до Законів України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про захист рослин”, “Про охорону праці”, “Про охорону навколишнього середовища”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, інших нормативно-правових актів і за своєю метою і змістом покладають на власника ліцензії ряд організаційних, кваліфікаційних, санітарних вимог тощо. Це означає, що продавець зобов'язаний володіти відповідними потужностями, знаннями і навиками та забезпечувати супроводження спеціальної продукції до покупця. Натомість, ТОВ “Хімікл Агро”, як постачальник, на якого законодавством покладається обов'язок першочергової пропозиції проекту договору (що і мало місце в спірному випадку) та як особа, яка забезпечує обов'язкову інформацію за надану нею продукцію та її ідентифікацію, ухилився від внесення у власний проект посилання на відповідні ліцензії на будь-який стандарт чи умову визначення якості. Тенденційність заперечень продавця проявилась і в тому, що і в період розгляду спору останній так і не навів конкретний стандарт за яким, на його думку, мало б проводитись дослідження якості гербіцидів.
Таким чином, спірні договори за своїм змістом суперечать вимогам вимогам п.п. 2 та 4 ст. 15, п. 1 ст. 180, п.п. 1 та 2 ст. 268 ГК України в частині невключення саме постачальником в договір умов про визначення стандартів, технічних регламентів або іншої документації про якість, обов'язковість чого виникає також з вимог п. 1 ст. 628 ЦК України щодо включення умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У спірному випадку це визначається законодавством про ліцензовану продукцію.
Згідно висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4805/10-14 від 22.06.2010р., препарати “Тітус”, “Гранстар Про”, “Хармоні” не можна використовувати за призначенням, оскільки вміст діючої речовини не відповідає концентрації, зазначеній на етикетці та встановленій у “Доповненнях до переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Київ, 2009”.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зворотнього стягнення вартості неякісних препаратів є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Не підлягає задоволенню і скарга СТОВ “Комінтернівська птахофабрика”, оскільки визнання договорів поставки продукції недійсними не було предметом спору у суді першої інстанції.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами апеляційної скарги і оцінює рішення місцевого господарського суду і матеріали справи у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Незалежно від вище вказаних обставин щодо невідповідності спірних договорів до вимог закону необхідно підкреслити, що на час укладення договорів продавець повинен був знати і не міг не знати, що він не є виробником гербіцидів, в тому числі, “Тітус”, “Гранстар Про” та “Хармоні”, що він не є дистриб'ютором ТОВ “Дюпон Україна”, через яку поставляються в Україну оригінальні препарати, і які, до того ж, захищені торговою маркою компанії “Дюпон” (Франція). Товариству “Хімікл Агро” відомо, що йому забороняється законодавством України приймати для продажу та зберігання будь-які пестициди та агрохімікати від суб'єктів господарювання які не забезпечили відповідного ліцензування, в тому числі і інших агрохімікатів, передбачених договорами. Отже, пропонуючи продати фальсифіковану продукцію під виглядом оригіналу ліцензованої продукції і замовчуючи обов'язкову інформацію про ліцензовану продукцію в договорі та супровідних товарних документах, відповідач здійснив обман покупця з метою вчинення правочину. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин які мають істотне значення, тобто намагається запевнити іншу сторону про такі властивості і наслідки правочину, які насправді наступити не можуть, такий поравочин є недійсним.
Таким чином, спірні договори повинні бути визнані недійсними як такі, які не відповідають вимогам закону (ст. ст. 203, 215, 628 Цивільного кодексу України, ст. ст. 15, 180, 268 Господарського кодексу України, законодавству про ліцензовану продукцію) та такі, які укладені під впливом обману (ст. 230 Цивільного кодексу України).
В спірному випадку наслідком недійсності договорів (ст. 216 ЦК України) в частині поставки гербіцидів “Тітус”, “Гранстар Про” та “Хармоні”, з врахуванням їх неякісності та застосуванням у сільгоспвиробництві сезону 2009 року є повернення вартості агрохімікатів покупцю. Питання наслідків недійсності договорів щодо решти фактично поставлених агрохімікатів може визначатись лише в межах справи №15-159-09-5430 в господарському суді Одеської області, який вирішував спір про проведення розрахунків в цій частині.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика” та товариства з обмеженою відповідальністю “Хімікл Агро” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 19.08.2010 у справі №19/056-10 змінити, доповнивши резолютивну частину рішення пунктом 4 наступного змісту:
“Визнати недійсними договір №27/1 від 27.03.2009 та договір №07-04/к від 07.04.2009 які укладені між товариством з обмеженою відповідальністю “Хімікл Агро” та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика”.
Головуючий суддя
Судді