12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 211/1615/24
Головуючий суддя І інстанції - Сарат Н.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 11.07.2024 року в адміністративній справі №211/1615/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 1449214 від 15.02.2024 року.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 11.07.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята необґрунтовано та з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки з боку позивача був відсутній факт вчинення адміністративного правопорушення. Зауважено про порушення права позивача на отримання правничої допомоги під час прийняття спірної постанови.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 15.02.2024 року інспектором поліції Ключніковим Валерієм Олександровичем було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1449214.
Відповідно до вказаної постанови, позивач керував транспортним засобом Mazda 3 номерний знак НОМЕР_1 у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, що зменшує їх прозорість і світлопропускання, чим порушив п.п. 31.4.3 ПДР.
На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення, доведений відповідачем належними та допустимими доказами, матеріалами справи підтверджено, що на авто позивача на розсіювачах світлових приладах нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість.
Суд апеляційної інстанції при перегляді даної справи в апеляційному порядку, виходить з наступного.
Приписами ст. 14 Закону України “Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п.31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч. 1 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що Національна поліція України уповноважена через своїх працівників притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за керування водієм транспортним засобом, на розсіювачах світлових приладів якого нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як видно з матеріалів справи, на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення відповідачем було надано відеозапис з бодікамер поліцейських. Факт здійснення відеофіксації також відображено у спірній постанові.
Відповідно до наведеного відеозапису, позивач дійсно керував транспортним засобом з затонованими задніми фарами, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Крім того, відповідачем також було надано фотографії автомобіля моделі Мазда 3, який відповідає транспортному засобу позивача, на заводському випуску якого на задніх фарах відсутнє тонування, а тому колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності доводів позивача, що інспектором не перевірено та не встановлено належних обставин справи.
Окрім того, всупереч приписам ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не було надано підтвердження, що його авто було заводського виробництва з такими затемненими або тонованими фарами.
Відтак, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена приписами ч. 1 ст. 121 КУпАП підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України.
Що стосується посилань позивача на порушення інспектором патрульної поліції його права на отримання правничої допомоги, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до вищенаведеного відеозапису, інспектором патрульної поліції були роз'яснені позивачу його права, зокрема право на отримання правничої допомоги.
Між тим, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, безпосередньо самим позивачем не заявлялось клопотання про необхідність отримання останнім правничої допомоги.
Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем правомірно, а відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 11.07.2024 року в адміністративній справі №211/1615/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає на підставі ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва