12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/34090/23
Головуючий суддя І інстанції - Кадникова Г.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року в адміністративній справі №160/34090/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просив:
?- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене п.2 протоколу №29/с від 17.10.2023 року комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - відповідач);
??- зобов?язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв?язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 06.04.2022 відповідно до ст. 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене п.2 протоколу №29/с від 17.10.2023 року комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов??язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв?язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 06.04.2022 відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки позивачу вперше встановлена ІІІ група інвалідності (довідка МСЕК серія АВ №0215801) 02.02.2018, внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуваннях в країнах, де велись бойові дії, а під час повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності (довідка МСЕК серія 12ААВ №154392) 19.01.2022 внаслідок цієї ж причини, зазначені архівні довідки (про захворювання), згідно п. 11 Порядку, не є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення. Крім того зміна групи інвалідності позивача відбулась понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, 19 червня 2018 року за результатами огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлена III група інвалідності з 02.02.2018 р., що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0215801.
30.08.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою та документами щодо отримання одноразової грошової допомоги, проте останнім відмовлено у виплаті, оскільки відсутній документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Не погодившись з даним висновком, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. у справі №160/2561/19 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не подання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти заяву про отримання одноразової грошової допомоги, підготувати та подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України щодо можливості виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2013 року №975 та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.
На підставі рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 направив документи позивача Міністерству оборони України, однак згідно із Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.08.2019 р. №105 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. Висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 18.11.2016р. №190і, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.02.2017р. №361, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, які не подано на розгляд комісії.
23.09.2021 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою та документами, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №154392 від 14.03.2022 р. позивачу була встановлена II група інвалідності з 19.01.2022р.
У зв'язку із чим ОСОБА_1 видано посвідчення від 17.03.2022 р. серії НОМЕР_1 , що він є особою з інвалідністю II групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.
04.04.2022 року позивач звернувся до Міністерства оборони України через ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, яке пов'язане із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Відповідно до Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.07.2022р. №146 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975. Висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 18.11.2016 № 190і, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 0102.2017 № 361, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, які не подано на розгляд комісії.
Крім того, у вказаному Протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.07.2022р. №146 зазначено, що згідно з пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та рішенням суду від 13.04.2023р. у справі №160/17640/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 року, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене п.5 протоколу від 21.07.2022 р. №146 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги від 04.04.2022р.
На виконання рішення суду відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 04.04.2022 р. та згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №29/с від 17.10.2023 відмовлено в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв?язку із пропуском дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності. Крім того, зазначено, що висновок спеціаліста з питань судово-медичних експертиз від 18.11.2016 №190і, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.02.2017 року №361 - не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Надані ОСОБА_1 архівні довідки від 03.04.2013р. №6/3/1-386 та від 07.08.2020р. №6/3/0-235(1), №6/3/0-235(2), №6/3/0-235(3) містять інформацію про його захворювання, проте в них немає інформації щодо причини та обставин його поранення (травми, каліцтва). Також, заявник не звертався із заявою про реалізацію свого права після 06.04.2022 року, тобто після винесення рішення Конституційного Суду України та визнання неконстуціаційними положеннь пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та втрати ним чинності.
Вважаючи протиправною відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності II групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у межах цієї справи протиправно надав позивачу формальну відмову, а тому, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги та всіма документами, передбаченими законодавством України, суд обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, вважав за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв?язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 06.04.2022 відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції, чинній на час звернення позивача за отриманням допомоги) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Пунктом «б» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
Частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 року (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 8 Порядку №975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової допомоги були висновки відповідача про те, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено п. 1 Порядку № 975. Зауважено, що висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 18.11.2016 року № 190і, який складено зі слів заявника та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.02.2017 року № 361, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення.
Також, зазначено про пропуск позивачем дворічного строку звернення з заявою після первинного встановлення інвалідності.
Між тим, відповідно до мотивувальної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 року по справі № 160/17640/22, на виконання якого відповідачем було прийнято спірний висновок, судом апеляційної інстанції було зазначено, що особа, яка мала певну групу інвалідності та отримала у зв'язку з цим одноразову грошову допомогу, у розмірі, що відповідає цій групі інвалідності, може мати право на отримання на виплату допомоги у ще більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, якщо після первинного встановлення інвалідності цій особі буде встановлено вищу групу інвалідності.
Тобто, вказаною нормою передбачені обмежувальні умови лише для тих випадків, коли після первинного встановлення інвалідності особа отримала відповідну суму допомоги та набула право на виплату з урахуванням вже отриманої суми.
Оскільки у спірному випадку позивач не отримував грошову допомогу у зв'язку з первинним встановленням ІІІ групи інвалідності, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обмежувальні умови, передбачені п.8 Порядку №975, безпідставно застосовано відповідачем при вирішенні питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
Також, з матеріалів справи вбачається та сторонами не спростовується, що позивач не отримував виплат при встановленні інвалідності.
Доказів протилежного (виплати) відповідачем надано не було.
Відносно висновку спеціаліста з питань судово-медичних експертиз від 18.11.2016 №190і, який складено зі слів заявника, та висновку Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.02.2017 року №361, які на думку відповідача не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва) та надані ОСОБА_1 архівні довідки від 03.04.2013р. №6/3/1-386 та від 07.08.2020р. №6/3/0-235(1), №6/3/0-235(2), №6/3/0-235(3) містять інформацію про його захворювання, проте в них немає інформації щодо причини та обставин його поранення (травми, каліцтва), то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в мотивувальній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 року по справі № 160/17640/22 судом апеляційної інстанції також було зазначено, що вказані архівні довідки, зокрема, містять інформацію, що даних про алкогольне чи наркотичне сп'яніння ОСОБА_1 в історії хвороби немає.
При цьому, відповідач при повторному розгляді заяви позивача від 04.01.2022 лише зазначив, що висновок спеціаліста з питань судово-медичних експертиз та висновок ЦВЛК не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Тобто відповідач повторно обмежився суб'єктивною оцінкою висновків та не врахував останні, як документи, які, на переконання колегії суддів, достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
Отже, в тому числі в межах справи № 160/17640/22 судом апеляційної було встановлено безпідставність висновків відповідача про неврахування наведених документів та посилання на пропуск позивачем дворічного строку звернення з заявою після первинного встановлення інвалідності.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
З огляду на відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.07.2022 року по справі №620/3562/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформлене п.2 протоколу №29/с від 17.10.2023 року комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та зобов'язання відповідача, враховуючи на неодноразові відмови з тих самих підстав за наявності рішень судів у виплаті одноразової грошової допомоги, саме призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв?язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 06.04.2022 відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року в адміністративній справі №160/34090/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва