11 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.07.2024 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме на віртуальні активи, які зберігаються на облікових записах біржі Binance («Nest Services Limited»):
-User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований на громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- НОМЕР_1 , який зареєстрований на громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалено зупинити видаткові операції по криптогаманцях Binance («Nest Services Limited») User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, User ID ІНФОРМАЦІЯ_4, User ID ІНФОРМАЦІЯ_9.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на віртуальні активи, які зберігаються на облікових записах біржі Binance, у тому числі User ID _____________________________________________________________________________
Справа № 761/24492/24 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6691/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_8, які знаходяться у володінні ОСОБА_7 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт на віртуальні активи, які зберігаються на облікових записах біржі Binance, у тому числі User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, які знаходяться у володінні ОСОБА_7 .
Апелянт зазначала, що клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею без виклику власника майна, копію оскаржуваної ухвали йому не направляли, а про її існування стало відомо після звернення до адвоката за правничою допомогою. Копія оскаржуваної ухвали за зверненням адвоката була отримана 25.09.2024, а тому апеляційна скарга подана в межах строку, передбаченого ст. 395 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказувала, що в ухвалі належним чином не обґрунтовано, на підставі яких доказів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно трьох осіб, які не є учасниками кримінального провадження.
Висновки слідчого судді ґрунтуються виключно на припущеннях прокурора, зроблених лише зі слів потерпілого, без підтвердження будь-якими доказами, про факт вчинення кримінального правопорушення.
Також вказувала про неналежне здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, результатом чого стало необґрунтоване накладення арешту на майно.
Слідчий судця не надав оцінки обґрунтованості клопотання прокурора, не перевірив законність та доведеність підстав того, що арештоване майно може бути доказом кримінального правопорушення.
При розгляді клопотання слідчим суддею залишено поза увагою законність проведення розвідувально-аналітичного дослідження співробітниками Департаменту кіберполіції НП України та не зазначено в ухвалі доказів того, що програмне забезпечення «Chainalysis» використовувалося на законних підставах.
Крім того, криптогаманець не є матеріальним об'єктом/майном, тому в силу не визначеної його правової природи/правового статусу, не може бути об'єктом, відносно якого застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження.
Віртуальні активи (у тому значенні, яке застосовує національне законодавство України щодо криптовалюти) не відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти на собі сліди злочину.
Відсутність індивідуалізації цифрових активів, які зберігаються на електронному гаманці, унеможливлює їх відношення до речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.
Постанова слідчого про визнання таких криптогаманців речовими доказами носить суто формальний характер та не містить обґрунтування прийнятого слідчим рішення.
В ухвалі слідчого судді не зазначені ані суми, ані дати транзакцій між електронними гаманцями: User ID ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить ОСОБА_9 , User ID НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , та User ID НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 . Сама по собі наявність транзакцій не свідчить про те, що грошові кошти отримані злочинним шляхом.
Наявність грошових коштів в сумі 111 051 USDT на електронному гаманці User ІНФОРМАЦІЯ_12 жодним чином не свідчить про те, що вони отримані внаслідок шахрайських дій.
Ухвала суду не містить інформації щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, а наявність віртуальних активів на рахунках сама по собі не свідчить про їх кримінальне походження.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100100001457 від 10.04.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 14.03.2024 у ОСОБА_11 виникла необхідність в переказі грошових коштів з міста Києва до країни Європейського Союзу в найкоротший термін.
З даного приводу ОСОБА_11 звернувся до свого знайомого ОСОБА_7 , який в ході спілкування у месенджері «Telegram» з номером телефону НОМЕР_5 , повідомив, що може здійснити вказаний переказ за допомогою криптовалюти та надав гаманець USDT «ІНФОРМАЦІЯ_6» на який необхідно надіслати криптовалюту USDT з метою подальшої конвертації у фіатні долари США.
Так, в подальшому 14.03.2024 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , знайомий ОСОБА_11 громадянин ОСОБА_12 , за допомогою обмінного пункту валют здійснив переказ грошових коштів на загальну суму 136 281,00 доларів США (перший транш на 110 000 доларів США та другий транш на 26 281,00 доларів США) на гаманець «ІНФОРМАЦІЯ_6».
Після здійснення переказу ОСОБА_7 перестав відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення ОСОБА_11 . До цього часу на зв'язок ОСОБА_7 не виходить.
В ході виконання доручення, працівниками ДКП за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення «Сhainalysis» проведено розвідувально-аналітичне дослідження, під час якого встановлено ряд транзакцій. Здійснено подальший їх аналіз, зокрема, аналіз вихідних та вхідних транзакцій, з метою встановлення усіх причетних осіб до вказаного кримінального правопорушення.
Під час аналізу руху віртуальних активів зафіксовано транзакції, відповідно до яких отримано кошти шахрайським шляхом, зокрема: з приватного гаманця ІНФОРМАЦІЯ_11 надіслано на гаманець ІНФОРМАЦІЯ_6 сума переказу - 110 000 у криптовалюті USDT (у еквіваленті 1 USDT - 1 долар США) Дата та час транзакції - 14.03.2024 13:04; з приватного гаманця ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслано на гаманець ІНФОРМАЦІЯ_6 сума переказу - 26 281 у криптовалюті USDT (у еквіваленті 1 USDT - 1 долар США) Дата та час транзакції - 14.03.2024 15:52;
Працівниками Департаменту кіберполіції з метою встановлення особи, якій належить криптогаманець ІНФОРМАЦІЯ_6 складено та направлено запит до представників криптовалютної біржі Binance.
З відповіді представників криптобіржи встановлено, що запитуваний гаманець НОМЕР_6 належить акаунту user id ІНФОРМАЦІЯ_9. Крім того, під час реєстрації акаунту зазначалась електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 та абонентський номер: НОМЕР_7 . Встановлено, що акаунт зареєстрований на ім'я:
ОСОБА_9 , зареєстрованого на громадянку ОСОБА_9 , а саме розділу «Deposit History», зафіксовано дві транзакції отримання грошових коштів від потерпілого.
Крім того, в ході подальшого аналізу електронного гаманця НОМЕР_2 криптобіржі Binance, зареєстрованого на громадянку ОСОБА_9 , а саме розділу «Binance Pay» зафіксовано вихідні транзакції грошових коштів отриманих злочинним шляхом.
Працівниками Департаменту кіберполіції з метою встановлення осіб, які отримували грошові кошти з гаманця НОМЕР_2 ( ОСОБА_9 ) Wallet ID ІНФОРМАЦІЯ_13, на Binance ID НОМЕР_8 , НОМЕР_4 складено та направлено запит до представників криптовалютної біржі Binance.
З відповіді представників криптовалютної біржі Binance встановлено, що Binance ID ІНФОРМАЦІЯ_8, належить ОСОБА_7 .
В ході подальшого аналізу електронного гаманця НОМЕР_9 криптобіржі Binance, зареєстрованого на громадянина ОСОБА_7 , а саме розділу «Binance Pay» зафіксовано вхідні транзакції грошових коштів отриманих злочинним шляхом.
Під час подальшого аналізу електронного гаманця НОМЕР_9 криптобіржі Binance, зареєстрованого на громадянина ОСОБА_7 , а саме розділу «Funding Wallet» зафіксовано, що на вказаному гаманці наявні грошові кошти в сумі 111051 USDT (у еквіваленті 1 USDT - 1 долар США), які останній отримав в наслідок шахрайських дій.
Також, з відповіді представників криптовалютної біржі Binance встановлено, що Binance ID ІНФОРМАЦІЯ_4, належить громадянину ОСОБА_8 .
В ході подальшого аналізу електронного гаманця НОМЕР_1 криптобіржі Binance, зареєстрованого на громадянина ОСОБА_8 , а саме розділу «Binance Pay» зафіксовано вхідну транзакцію грошових коштів отриманих злочинним шляхом.
В ході виконання доручення оперативними співробітниками ДКП НП України, отримано відомості, про користувачів, яким належать електронні гаманці Binance: НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_7 та User ID НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 . Крім того, від криптобіржі Binance, отримано відомості, щодо руху коштів та в подальшому, здійснено огляд вказаних відомостей, за результатом яких встановлено транзакціїї між наступними електронними гаманцями: User ID ІНФОРМАЦІЯ_9, що належить ОСОБА_9 , User ID НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_7 та User ID НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 .
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 14.06.2024 криптогаманці по рахункам Binance User ID НОМЕР_8 ; User ID ІНФОРМАЦІЯ_4; User ID ІНФОРМАЦІЯ_9 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
05.07.2024 прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на віртуальні активи, які зберігаються на облікових записах біржі Binance («Nest Services Limited»):
-User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований на громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- НОМЕР_1 , який зареєстрований на громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У поданому клопотанні прокурор також просив зупинити видаткові операції по криптогаманцях Binance («Nest Services Limited») User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, User ID ІНФОРМАЦІЯ_4, User ID ІНФОРМАЦІЯ_9.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.07.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме на віртуальні активи, які зберігаються на облікових записах біржі Binance («Nest Services Limited»):
-User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований на громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- НОМЕР_1 , який зареєстрований на громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалено зупинити видаткові операції по криптогаманцях Binance («Nest Services Limited») User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, User ID ІНФОРМАЦІЯ_4, User ID ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом апеляційної скарги, вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту на майно ОСОБА_7 , а саме на віртуальні активи, які зберігаються на обліковому записі біржі Binance («Nest Services Limited»):User ID ІНФОРМАЦІЯ_8. Відтак, колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту майна ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на інше майно колегією суддів не перевіряється.
Із висновками слідчого судді суду першої інстанції про накладення арешту на віртуальні активи ОСОБА_7 погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання прокурора обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на віртуальні активи, які зберігаються на обліковому записі біржі Binance User ID ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований на ОСОБА_7 , з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12024100100001457.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на віртуальні активи ОСОБА_7 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене чи передане.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно ОСОБА_7 з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що віртуальні активи на криптогаманціне належать до матеріальних об'єктів, та не мають індивідуалізованих ознак, а тому не підпадають під визначення речових доказів, не грунтуються на вимогах закону.
Так, зокрема, положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України прямо передбачено можливість накладення арешту на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що віртуальні активи на криптогаманці ОСОБА_7 можуть бути набутими кримінально-протиправним шляхом та отриманими унаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відтак вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Підстави вважати постанову слідчого про визнання речових доказів від 14ю06ю2024 такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у колегії суддів відсутні, а тому доводи апелянта у цій частині є безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів щодо факту вчинення кримінального правопорушення, посилання нанезаконність зібраних у справі доказів, зокрема проведеного рзвідувально-аналітичного дослідження співробітниками Департаменту кіберполіції, а також на відсутність у справі доказів зазначеного у клопотанні місця події за адресою м. Київ, вул. П.Пестеля, 11, - на даному етапі досудового розслідування є та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.
Перевірка наведених апелянтом обставин, збір доказів на їх підтвердження або спростування, встановлення конкретних обставин кримінального правопорушення і є метою проведення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення, підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 та іншим особам, які є володільцями арештованого майна, не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100001457 триває, органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів, встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3