17 грудня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/4003/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг до місцевого бюджету у сумі 65812,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується борг на загальну суму 65812,71 грн, який виник по єдиного податку з фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Оскільки борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито провадження в адміністративні справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача 21.09.2024 за зареєстрованим місцем проживання згідно обліків ВОМІРМП УДМСУ в Чернівецькій області (вул. Головна, 100, с. Бережниця, Вижницький район, Чернівецька область), що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач відзиву на позов або заяву про визнання позову до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку (п.291.4 ст.291 ПК України).
Згідно з абз. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв, визначених у Податковому кодексі.
Згідно поданої відповідачем заяви від 20.05.2020 №23064, останній є платником єдиного податку 2 групи.
Відповідно до п. 293.1. ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (абз.2 п.293.2 ст. 293 ПК України).
Згідно з п. 294.1. ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Пункт 294.4 ст. 294 ПК України вказує, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК України).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п.298.1 ст.298 ПК України).
Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №9382402376 від 08.02.2024 за три квартали 2023 року до відповідача: в якій відповідачем самостійно визначено сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду 2250,00 грн;
У зв'язку з частковою сплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання, за позивачем рахується заборгованість у сумі 6,90 грн.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що самостійно визначене грошове зобов'язання відповідач не сплатив, у зв'язку з чим утворився податковий борг .
Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Судом також встановлено, за відповідачем рахується податковий борг, який виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення №0053422-2408-2401 від 07.04.2023, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік у сумі 64201,15 грн;
- податкове повідомлення-рішення №252813-24/24-01 від 20.07.2023, яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2022 рік у сумі 1376,45 грн;
- податкове повідомлення-рішення №4619031-2408-2401 від 02.06.2023, яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 47,95 грн;
- податкове повідомлення-рішення №4619031-2408-2401 від 02.06.2023 яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 119,05 грн;
- податкове повідомлення-рішення №6515222-2408-2401-UA73020090000031499 від 28.06.2023, яким визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 61,21 грн.
Вказані податкові повідомлення - рішення одержано відповідачем, що підтверджується підписом в корінцях податкових повідомлень - рішень та в рекомендованому поштовому відправленні.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що вище вказані податкові повідомлення - рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
Дослідженням інтегрованої картки платника податків (відповідача) встановлено, що відповідачем не сплачено суми, які самостійно зазначено у податковій декларації та визначено позивачем у податкових повідомленнях - рішеннях, у зв'язку з чим утворився борг на загальну суму 65812,71 грн (6,90 грн + 65805,81 грн).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 65812,71 грн.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми “Ф» №0005312-1308-2413 від 15.12.2023 на суму 64310,31 грн.
Вказана податкова вимога отримана відповідачем 22.12.2023, що підтверджується матеріалами справи.
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом п. 87.11 ст. 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав до суду доказів відсутності або погашення ним вказаної суми податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 65812,71 грн до місцевого бюджету.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя В.К. Левицький