17 грудня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2873/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Адвокат Соник В.В. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_1 як особі, в якої наявна дружина ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ (третьої) групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.12 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у зв'язку з наявністю дружини, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів. До заяви позивач надав усі підтверджуючі документи, зокрема виписку з історії хвороби №113, якою підтверджується видалення культі правої маткової труби, пенсійне посвідчення, яким підтверджується отримання дружиною пенсії по інвалідності та інші документи. Однак, незважаючи на подання усіх документів, відповідач відмовив у наданні відстрочки від призову від мобілізації.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач жодним чином не аргументував яким можливим іншим чином довести факт відсутності у дружини парного органу, окрім виписки з хвороби.
Таким чином позивач наполягав, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю дружини, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність якої встановлена внаслідок відсутності одного з парних органів.
Ухвалою судді від 08.07.2024р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, встановлено відповідачу строк на подання відзиву та витребувано у нього усі документи, які стали підставою звернення до суду позивача з цим позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відтак суд у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 22.08.2024 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та ОКНП "Центр МСЕК" додаткові докази.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
04.06.2024 ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації як особі, в якої наявна дружина - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ (третьої) групи, встановленої внаслідок відсутності одного з парних органів. До заяви додано:
1. Копія паспорта та ІПН ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2. Копія довідки МСЕК від 07.09.2023 року;
5. Копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ;
6. Копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 ;
7. Копії документів які свідчать про відсутність парного органу:
- Копія витягу №644/81 від 16.05.2024 року;
- Копія виписного Епікризу від 18.11.2023 року;
- Копія огляду гінеколога від 21.05.2024 року;
- Копія виписки з історії хвороби №113.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.06.2024 ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через відсутність документів що підтверджують наявність у дружини ІІІ групи інвалідності, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, кистей рук, стоп ніг, одного з парних органів або наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
Позивач вважає таку відмову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Нормами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Вказане кореспондується з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
Згідно частини 2 статті 1 Закону №2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
До видів військової служби, згідно частини 6 статті 2 Закону №2232, належить, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який в подальшому було продовжено та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543).
Частиною 5 статті 22 Закону №3543 передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Вказане узгоджується також з положеннями частини 10 статті 1 Закону №2232, відповідно до яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, вищезазначеними законодавчими нормами передбачено, що з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють призов військовозобов'язаних на військову службу.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі по тексту - Порядок №560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Абзацом 1 пункту 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Протиправність відмови відповідача у наданні відстрочки від призову під час мобілізації позивач обґрунтовує тим, що в нього наявна дружина, якій встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок відсутності одного з парного органу.
Надаючи оцінку цьому твердженню позивача суд виходить з такого.
Нормами статті 23 Закону №3543 врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до пункту 12 частини першої вказаної законодавчої норми не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З аналізу пункту 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ, наведеного судом вище, слідує, що військовозобов'язаний за наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи має право на відстрочку від проходження військової служби за сукупності таких умов:
1) інвалідність дружини (чоловіка) встановлена внаслідок онкологічного захворювання, або відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), або одного з парних органів;
2) незалежно від причин встановлення інвалідності ІІІ групи дружина (чоловік) військовозобов"язаного мають на момент звернення за відстрочкою онкологічне захворювання, психічний розладу, церебральний параліч або інший паралітичний синдром.
Отже, під час розгляду цієї справи встановленню підлягає діагноз внаслідок якого була встановлена інвалідність дружини позивача, зокрема чи встановлена інвалідність саме внаслідок видалення одного з парного органу (культі правої маткової труби), як стверджує позивач, чи внаслідок іншого захворювання.
Так, судом було встановлено, що позивач одружений з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки №580311 до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності - "загальне захворювання".
Разом з тим, на виконання ухвали суду про витребування доказів Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області надало копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки №580311 серії 12 АГГ згідно якої діагноз МСЕК - "остеохондроз поперекового відділу хребта".
Такий же діагноз зазначений і у пункті 17 направлення ОСОБА_2 на медико-соціально-експертну комісії за формою №088/о від 09.08.2023, наданий на ухвалу суду Обласною комунальною медичною установою "Центр медико-соціальної експертизи".
Таким чином, судом встановлено, що інвалідність дружини позивача встановлена внаслідок загального захворювання - остеохондроз поперекового відділу хребта, а не внаслідок відсутності одного з парного органу (культі правої маткової труби), як стверджує позивач.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації - відсутні.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України також відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя В.О. Кушнір