01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.11.2010 № 6/278
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -- Башук Т. В. - представник за довіреністю,
від відповідача - Лобань Г. С. - представник за довіреністю,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Метровес"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010
у справі № 6/278 ( .....)
за позовом ТОВ "Укіо Банк Лізинг"
до Закрите акціонерне товариство "Метровес"
третя особа позивача
третя особа відповідача ТОВ "Подільський граніт"
про стягнення 107432,92 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі № 6/278 позовні вимоги задоволені повністю, а саме:
- стягнуто з ЗАТ «Метровес» на користь ТОВ «Укіо Банк Лізинг» 96146,92 грн. заборгованості, 11286,00 грн. пені, 1074,33 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ «Метровес» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні обґрунтовані докази та розрахунки суми позову, також, судом першої інстанції не було досліджено місцезнаходження майна на даний період.
Позивач надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами та вимогами Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі і вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить залишити це рішення без змін, а подану на нього Відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія встановила наступне:
19.11.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(лізинговою компанією) та закритим акціонерним товариством «Метровес» (відкуповувач) був укладений договір зворотної купівлі №О 0711136 (далі - Договір).
Згідно з п. 1 Договору відкуповувач зобов'язується на умовах, зазначених у Договорі, викупити у лізингової компанії ваги вагонні СВ-150000В, 2007 р.в., нові, що належать лізинговій компанії на праві власності (далі - майно), придбані лізинговою компанією за договором № КР 0711134 від 20.11.2007 р., укладеним між сторонами на виконання договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.11.2007 р. Вартість майна за Договором з ПДВ становить 158500 грн.
Разом з тим, сам договір фінансового лізингу № КL 0711136 укладений 20.10.2007 (стр. 17 справи). В процесі розгляду в суді першої інстанції даному факту оцінка не була дана. А при розгляді в апеляційній інстанції заявник зазначає, що договір фінансового лізингу укладений 20.11.2007.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору лізингова компанія є власником майна і оплатила відкуповувачу повну вартість майна. Лізингова компанія по договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. і акту прийому-передачі майна передала майно товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський граніт»(лізингоодержувачу) для володіння і користування.
Пунктом 3 Договору передбачено, що якщо лізингоодержувач своєчасно та належним чином не виконає зобов'язання з оплати платежів у визначений строк, або інших зобов'язань за договором фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р., лізингова компанія має право розірвати договір фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. і звернутись за цим Договором до відкуповувача з вимогою викупити майно.
Згідно з п. 5 Договору, якщо лізингоодержувач не виконує умови договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. і з ним розривається договір фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р., лізингова компанія направляє відкуповувачу письмове повідомлення з вимогою, в якій заявляється про розірвання договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. і пред'являє вимогу відкупити майно за ціною, що дорівнює заборгованості лізингоодержувача за договором фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. на день його розірвання.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. має бути направлено відкуповувачу протягом тридцяти днів від дати розірвання.
Відповідно до п. 5.2 Договору письмове повідомлення вважається отриманим відкуповувачем протягом 7 днів від дня відправки такого повідомлення, якщо воно було вислано за адресою, вказаною відкуповувачем у Договорі.
Як видно з матеріалів справи, в зв'язку з несплатою лізингоодержувачем чергових лізингових платежів, договір фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. було розірвано 10.08.2009 р. шляхом повідомлення лізингоодержувача листом № 78/07 від 31.07.2009 р..
27.08.2009 р. листом № 64/08 від 19.08.2009 р. лізингова компанія повідомила відкуповувача про розірвання договору фінансового лізингу № КL 0711136 від 20.10.2007 р. з лізингоодержувачем та вимагала сплатити вартість майна у розмірі 96146,92 грн. не пізніше 14 днів з моменту отримання листа.
У передбачений Договором строк відкуповувач умови Договору не виконав.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, причиною виникнення спору між сторонами стало те, що ТОВ «Подільський Граніт» (Лізингоодержувач) не виконує свої зобов'язання перед ТОВ «Укіо Банк Лізинг» по Договору фінансового лізингу № KL 0711136 від 20 листопада 2010 року, внаслідок чого між ТОВ «Укіо Банк Лізинг» та ТОВ «Подільський Граніт» (Лізингоодержувач) було розірвано договір фінансового лізингу від 20.11.2007.
В наступному, на виконання договору зворотної купівлі №О 0711136 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату вартості майна у розмірі 96146,92грн.
Таким чином, підставою звернення до суду є невиконання Відповідачем вимог договору зворотної купівлі №О 0711136.
Як видно з матеріалів справи, договір зворотної купівлі №О 0711136 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг»(лізинговою компанією) та закритим акціонерним товариством «Метровес» (відкуповувач) був укладений 19.11.2007, тобто, до укладання договору фінансового лізингу від 20.11.2007(на вказаній даті наполягає Позивач) і до укладання договору купівлі - продажу лізингу майна від 20.11.07, який укладений між ЗАТ «Метровес» (Відповідач, продавець) та ТОВ «Укіо Банк Лізинг» (Позивач, Покупець).
Таким чином, судова колегія звертає увагу на той факт, що даний договір зворотної купівлі укладений лише між 2 сторонами вказаних правовідносин - між товариством з обмеженою відповідальністю «Укіо Банк Лізинг» та закритим акціонерним товариством «Метровес», ТОВ «Подольський граніт» стороною вказаного договору не є.
Відповідно до п. 5.3 договору Відкуповувач, на підставі виданої довіреності лізинговою компанією, зобов'язується за свій рахунок прийняти та доставити майно з місця його знаходження.
До договору зворотної купівлі застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України щодо договору купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Це сплатний, двосторонній і консенсуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює в покупця абсолютне речове право.
Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. Продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. Оплата придбаного майна повинна здійснюватися у національній валюті України - гривні, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до приписів статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частинами 2 та 3 статті 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених Законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Основні обов'язки продавця передбачено Цивільним кодексом України і Законом України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких продавець зобов'язаний: - передати покупцеві товар, передбачений договором. Цей обов'язок вважається виконаним, якщо продавець одночасно з переданням товару передав покупцеві його приналежності, а також документи, що до нього належать (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), передбачені договором чи нормативно-правовими актами. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо він чітко ідентифікований для цілей цього договору шляхом маркування, повідомлення, надісланого покупцеві, або іншим чином.
Як видно з матеріалів справи, ні в договорі фінансового лізингу № KL 0711136 від 20.11.2007, ні в договорі зворотного викупу № О 0711136 від 19.11.2007, ні в договорі купівлі - продажу № КР 0711136 від 20.11.2007, а також в акті прийому - передачі предмету лізингу не зазначено родових ознак предмету лізингу, а саме: відсутнє реєстраційне свідоцтво, технічний паспорт, сертифікат якості на даний предмет лізингу - ваги автомобільні. Крім того, відсутні основні технічні і метрологічні характеристики ваг, а також нормативні документи (ГОСТи, технічні умови, тощо).
Крім того, судом першої інстанції не було досліджено місцезнаходження майна, яке є предметом договору зворотної купівлі. Зі слів Позивача в судовому засіданні, зазначене майно знаходиться на балансі третьої особи.
Отже, судова колегія приходить до висновку про відсутність товару у Позивача, оскільки, як було встановлено вище, майно знаходиться у третьої особи, яка не є стороною у договорі зворотної купівлі №О 0711136 від 19.11.2007, і не несе будь-яких зобов'язань за вказаним договором.
Відповідно до ст. 691 Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що укладаючи оспорюваний договір, сторонами не було погоджено такої істотної умови договору як ціна, оскільки п. 5 Договору встановлена вимога викупу майна за ціною, яка дорівнює заборгованості лізингоотримувача за договором лізингу, т.т. несплачена вартість майна на день розірвання договору лізингу.
Відповідно до частини 8 статті 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Таким чином, оскільки у договорі зворотної купівлі №О 0711136 від 19.11.2007 не визначено таких істотних умов, як предмет і ціна договору, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вказаний договір є неукладений.
Крім того, приймаючи до розгляду позовну заяву, суд першої інстанції погодився з розрахунком позову, наданим позивачем, однак, аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь - які розрахунки ціни позову, Позивачем не обґрунтована, надана без належного розрахунку індексу інфляції та нарахування неустойки, виписки з банківського рахунку не досліджувались та Позивачем не надавались.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що розраховуючи ціну позову останній виходив з графіку платежів, однак, це не є належним доказом по справі.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Метровес" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Метровес" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010р. у справі № 6/278 скасувати повністю.
3. Прийняти у справі № 6/278 нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" , відмовити повністю.
4. Справу № 6/278 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді