01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.11.2010 № 42/681
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорна Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Драган Ю.О. (представник за довіреністю);
від відповідача - Тітов Д.В. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2010
у справі № 42/681 ( .....)
за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 41544,66 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року в задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» міста Києва відмовлено.
Дане рішення мотивоване відсутністю заборгованість Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова» по оплаті за спірним договором за період з січня - вересня 2009 року, тому відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України суд відмовив в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Акціонерне компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення суми боргу за надані послуги з водовідведення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, чинність розпоряджень КМДА №1780, №127 у період з 31.12.2008 року по 09.02.2009 року, відсутність рішень суду щодо визнання розпоряджень №1661, №1780 та №127 не чинними.
Також Апелянт стверджує, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», «Правилам користування №190», «Правилам приймання стічних вод №37» та умовам Договору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 року Відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 42/681.
Державне підприємство «Антонов» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на скасування розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 1780 від 25 грудня 2008 року, №№ 127, 128 від 05 лютого 2009 року. Нарахування плати за послуги водовідведення протягом січня-лютого 2009 року Відповідач здійснював за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 року в розмірі 1,40грн./м.куб. без ПДВ, 1,68 грн./м.куб. з ПДВ.
Так, Державне підприємство «Антонов» стверджує, що за період з 01.01.2009 року по 31.09.2009 року Відповідач здійснив оплату вартості послуг водовідведення згідно Договору № 02801/1-5-14 від 31.05.1995 року на суму 39 903,36 грн. на підставі чинних на час їх надання тарифів.
Державним підприємством «Антонов» до Київського апеляційного господарського суду наданий наказ № 17 від 22.01.2010 року Міністерства промислової політики України, за яким змінено найменування Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» на Державне підприємство «Антонов». Окрім цього, матеріали справи № 42/681 містять Статут Державного підприємства «Антонов», за змістом якого вбачається, що останній являється правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав та обов'язків Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова».
Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
В порядку ст. 25 зазначеного Кодексу Київський апеляційний господарський суд проводить заміну Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» на його правонаступника Державне підприємство «Антонов».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року апеляційне провадження у справі № 42/681 зупинено до вирішення справи № 2а-2588/09 у Шевченківському суді міста Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 вересня 2010 року зазначену ухвалу Київського апеляційного господарського суду скасовано.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги по справі № 42/681 доручено колегії у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді: Рєпіна Л.О., Чорна Л.В.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31 травня 1995 року між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал» - Постачальник та ТП оздоровчий комплекс «Сокол» - Абонент укладено Договір № 02801/1-5-14 на надання послуг каналізації /а.с. 9-11/.
Судом першої інстанції було здійснено заміну Київського авіаційного заводу «Авіант» його правонаступником Державним підприємством «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова» в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
За умовами договору Позивач зобов'язався приймати від Відповідача каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 року.
Кількість стічних вод згідно п. 3 Договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильників, а при його відсутності - за узгодженням з Постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.
Строк дії договору відповідно до п. 17 Договору з 31 травня до 31 грудня 1995 р. та вважається пролонгованим на новий строк, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку матеріали справи не містять.
Згідно маршрутних листів, розшифровок рахунків Абонента, платіжних вимог -доручень, Актів про зняття показань з водолічильника за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року Позивачем прийнято від Відповідача протягом вищезазначеного періоду 19 180 м3 стоків /а.с. 31-63/.
Як свідчить розрахунок суми заборгованості вартість послуг водовідведення за спірний період, зокрема, з грудня 2008 року по лютий 2009 року, Позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 року, № 1780 від 25 грудня 2008 року, № 127 від 5 лютого 2009 року.
Згідно з Указами Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008 року, № 65/2009 від 3 лютого 2009 року, № 76/2009 від 9 лютого 2009 року зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До 1 грудня 2008 року тарифи на послуги водовідведення, які надаються Позивачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 року.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27 листопада 2008 року про втрату чинності розпорядженням № 1127 від 28 серпня 2007 року скасоване.
Матеріали справи № 42/681 містять постанову Шевченківського районного суду по від 06 жовтня 2010 року у справі №2а-320/2010, за якою визнано протиправними та нечинними з моменту їх видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1661 від 27.11.2008 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів» та № 1780 від 25.12.2008 року «Про надходження тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів» /а.с. 204-205/.
Таким чином, Позивач здійснював нарахування вартості послуг по тарифам, встановленим розпорядженнями, які в судовому порядку визнано протиправними та нечинними.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком господарського суду міста Києва, який здійснив нарахування плати за послуги водовідведення протягом грудня 2008 року, з січня по лютий 2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28 серпня 2007 року в розмірі 1,40 грн./м.куб. без ПДВ. Вартість послуг водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 36 018,84 грн.
Судом першої інстанції було встановлено і сторонами не спростовується, що Відповідач сплатив за одержані послуги водовідведення 39903,36 грн.
Таким чином, заборгованість Відповідача по оплаті за спірним договором за період січня 2009 року по вересень 2009 року є не доведеною і підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року у справі № 42/681.
Доводи наведені Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 25, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Замінити Державне підприємство «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» на його правонаступника Державне підприємство «Антонов».
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року у справі № 42/681 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
3. Матеріали справи № 42/681 повернути господарському суду міста Києва.
4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
19.11.10 (відправлено)