29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" листопада 2010 р.Справа № 22/4/127-10
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району
про стягнення 1 523,21 грн. річних та 92 661,90 грн. штрафу
Суддя С.В.Заверуха
Представники сторін:
Позивача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 10.02.2010р. (присутня судовому засіданні 08.11.2010 р.)
від відповідача: Завадовський Ю.С. - представник за довіреністю №19 від 30.01.2009р.
Рішення приймається 22.11.2010р. оскільки в судовому засіданні 08.11.2010р. оголошувалась перерва.
Повний текст рішення підписано та складено 22.11.2010 р.
Суть спору: позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області звернувся з позовом до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 203199,11 грн. з яких 109014,00 грн. заборгованості, 1523,21 грн. - 3 % річних, 92661,90 грн. штрафу за прострочку платежу.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.04.2010р. у справі № 4/127-10 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 203199,11 грн. задоволено частково. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району Хмельницької області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району 109014,00 грн. (сто дев'ять тисяч чотирнадцять гривень 00 копійок) основної заборгованості , 1090,14 грн. ( одна тисяча дев'яносто гривень 14 копійок) витрат по оплаті державного мита та 126,62 грн. (сто двадцять шість гривень 62 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позову про стягнення 1523,21 грн. річних та 92661,90 грн. штрафу відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010р. по справі № 4/127-10 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області залишено без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.04.2010р. у справі №4/127-10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області задоволено частково. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.04.2010 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 по справі № 4/127-10 у частині відмови у позові скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору про надання послуг по збиранню врожаю 2009 року від 23.07.2009 року позивач надав відповідачу послуги по збиранню зернових та технічних культур, за які відповідач належним чином та у повному обсязі не розрахувався .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Звертає увагу суду на те, що відповідач свої зобов'язання по договору не виконав. У поясненнях від 08.11.2010р. зазначає, що правове обґрунтування заявлених вимог полягає у наступному: в підпункті 3.5 пункту 3 договору чітко зазначено, що кінцевий розрахунок проводиться у строк до 01 вересня 2009 року згідно рахунку за послуги, представленого виконавцем на загальну суму договору, яка визначається виходячи із складених актів виконаних робіт. Відповідач, неодноразово, в усному порядку був повідомлений про наявність зазначеної заборгованості та необхідність її оплати. 23.07.09 відповідачу особисто позивачем, було надано рахунок № 5 для оплати наданих послуг на суму 109014,00. Крім того, тричі позивач направляв копію рахунку відповідачу поштою 22.09.2009, 26.10.2009, 20.01.2010. Направлення копії рахунку відповідачу поштою підтверджується наявними у справі поштовими описами, квитанціями, повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позивач наголошує, що форма рахунку-фактури не передбачає підпис платника про отримання ним вказаної форми. У книзі реєстрації наданих платникам рахунків у графі „Форма вручення" повинна проставлятись лише відповідна відмітка, яким чином була вручена ця форма, що й було виконано позивачем. У графі „Форма вручення" позивач проставив відмітку: особисто, поштою. Також звертається увага суду на те, що відповідачу з моменту підписання акту виконаних робіт було в повній мірі відомо про суму, яку необхідно сплатити за надану послугу. Тому надання або ненадання позивачем відповідачу рахунку не є перешкодою в проведенні своєчасної оплати за надану послугу. Зазначає, що у підпункті 3.6, пункту 3 Договору, вживається неустойка у вигляді штрафу. Оскільки в договорі застосовується термін штраф, вживання терміну пеня є неприпустимим. Таким чином, на думку позивача, застосування норм Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в даному випадку не можна вважати припустимим.
Крім того, позивач надав суду заяву від 08.11.2010 р., в якій останній уточнює період нарахування штрафних санкцій та 3% річних, а саме з 01.08.2009 р. по 20.01.2010 р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони не підтверджені поданими доказами. У відзиві на позов зазначає, що п. 3.5. Договору передбачено , що кінцевий розрахунок проводиться згідно рахунку за послуги пред'явленого виконавцем, тобто позивачем. Такого, рахунку СТОВ "Довіра" не отримувало, в договорі платіжні реквізити не вказані, поштою рахунок також не надходив. Тому СТОВ "Довіра" не змогло розрахуватись з позивачем відповідно до умов Договору. Звертає увагу суду на те, що опис вкладення є підробленим на поштовому відділенні Ярмолинці-2 від 26.10.2009 р. На судовому засіданні в суді першої інстанції 15.04.2010 р. відповідачем було представлено оригінал опису (в якому немає рахунку) та конверт, який було одержано цінним листом з повідомленням службовою відміткою № 205031 від 26.10.2009 р. Тому СТОВ "Довіра" не змогло розрахуватись з позивачем відповідно до умов Договору. На думку представника відповідача нарахування штрафу в сумі 92661,9 грн. та 3% річних в сумі 1523,21 грн. є безпідставними, тому що строк сплати за договором не настав. Просить суд відмовити в нарахуванні штрафу в сумі 92661,90 грн. та 3% річних в сумі 1523,21 грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
23 липня 2009 року між позивачем - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем - сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ДОВІРА" було укладено договір про надання послуг по збиранню врожаю 2009 року .
Відповідно до п.1.1 договору його предметом є надання послуг по збиранню зернових і технічних культур на площах Замовника своєю технікою.
Згідно п.2.1 договору Виконавець зобов'язується виконувати збір врожаю сільськогосподарських культур на площі Замовника своєю технікою:
Вартість послуг становить :
- ячмінь за 300 гривень за гектар,
- рапс за 350 гривень за гектар,
- пшениця за 300 гривень за гектар,
- горох за 350 гривень за гектар.
Пунктом 3.1 сторони погодили, що Замовник сплачує за виконану роботу Виконавцю за 1 гектар зібраної площі.
Розрахунок за надані послуги проводиться лише в грошовій формі (п.3.4 договору).
Відповідно до п.3.5 договору остаточний розрахунок проводиться в строк до 01.09.2009р., відповідно до рахунку за послуги, наданого Виконавцем.
Згідно п.3.6 договору у випадку несвоєчасної оплати Замовник сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки.
На виконання умов договору, позивач виконав роботи по обмолоту ячменю - 236,38 гектар та збору пшениці - 127 гектар, що підтверджується актами виконаних робіт від 23.07.2009р., підписаними сторонами.
Поштова квитанція про відправку кореспонденції від 26.10.2009 р., опис вкладення від 26.09.2009 р. та поштове повідомлення про вручення поштової квитанції від 28.10.2009 р., підтверджують направлення відповідачу рахунку №5 від 23.07.2009р.
Посилаючись на невиконання СТОВ "Довіра" умов договору щодо оплати виконаних робіт фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" про стягнення 1523,21 грн. - 3% річних, 92661,90грн. - 0,5% штрафу нарахованих за період з 01.08.2009 р. по 20.01.2010 р. на суму основного боргу в розмірі 109014 грн.
Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.04.2010р. у справі № 4/127-10 залишеним без змін Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010р. по справі № 4/127-10 та Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року у частині задоволення позову встановлено факт виконання позивачем робіт на загальну суму 109014 грн. При цьому даними судовими рішеннями встановлено обов'язок відповідача провести кінцевий розрахунок в строк до 01.09.2009 р., згідно рахунку за послуги наданого виконавцем.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України (підстави звільнення від доказування) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З таких обставин, доводи відповідача проте, що договором від 23.07.2009 р. не передбачено проведення розрахунку до 01.09.2009 р., судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються фактами встановленими вказаними судовими рішеннями.
Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.5 укладеного договору сторони визначили, що кінцевий розрахунок проводиться в строк до 01.09.2009 року, згідно рахунку за послуги, наданого виконавцем.
З аналізу даного пункту вбачається, що у будь-якому разі кінцевий розрахунок за отримані послуги проводиться відповідачем до 01 вересня 2009 р. незалежно від отримання останнім рахунку. При цьому приймається до уваги, що неотримання відповідачем рахунку в строк до 01.09.2009 р. не свідчить про неможливість оплати останнім заборгованості в сумі 109014 грн., з огляду на підписані сторонами акти від 23.07.2009 р. на суму основного боргу та на те, що договором від 23.07.2009 р. сторони вказали поточний рахунок позивача - НОМЕР_2 АКБ "Імексбанк", МФО 328384.
Крім того, на виконання вказівок викладених у постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. по справі №4/127-10 судом з'ясовано, що 28.10.2010 р. відповідачу вручено рахунок - фактура №5 від 23.07.2009 р., при цьому в даному рахунку вказані банківські реквізити позивача тотожні з реквізитами зазначеними у договорі від 23.07.2009 р. про надання послуг по збиранню урожаю 2009 р.
За таких обставин, з 01.09.2010 р. у позивача виникло право вимагати оплати наданих послуг в примусовому порядку.
Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.231 ГПК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч.6 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.6. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати замовник сплачує штраф в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки.
Отже, за своєю правовою природою грошова сума, яку боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання, передбачена п.3.6. договору є пенею, тому при розрахунку останньої застосовуються положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та норми ст. 232 ГК України.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 92 661,90 грн., а саме: за період з 01.08.09 по 20.01.2010р. на суму 109014,00 грн.
Проте, правомірним є нарахування пені за період з 01.09.2009р. по 20.01.2010р. на суму 109014,00 грн. в сумі 8694,24 грн., враховуючи імперативний припис передбачений ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та норми ст. 232 ГК України, яка підлягає стягненню з відповідача.
В позові в частині стягнення 83 967,66 грн. пені необхідно відмовити.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1523,21 грн., а саме: за період з 01.08.09 по 20.01.2010р. на суму 109014,00 грн.
Проте, правомірним є нарахування 3% річних за період з 01.09.2009р. по 20.01.2010р. на суму 109014,00 грн. в сумі 1272,33грн., які також підлягають стягненню з відповідача.
В позові в частині стягнення 250,88 грн. річних необхідно відмовити.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Негрове Саратського району Одеської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" смт. Антоніни Красилівського району про стягнення 94185,11 грн. задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (смт. Антоніни Красилівського району Хмельницької області, вул. Леніна, 49, код ЄДРПОУ 03785958) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 8694,24 грн. (вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 24 коп.) пені, 1272,33 грн. (одну тисячу двісті сімдесят дві гривні 33 коп.) - 3% річних, 99,66грн. (дев'яносто дев'ять гривень 66 копійок) витрат по оплаті державного мита та 11,56 грн. (одинадцять гривень 56 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У позові в частині стягнення 84218,54грн. відмовити.
Суддя С.В.Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1-в матеріали справи
2-позивачу
3-відповідачу
Повний текст рішення підписано та складено 22.11.2010 р.