73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.11.2010 Справа № 2/181-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Чумаченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відділу освіти Білозерської РДА, смт.Білозерка Херсонської області
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат", м.Херсон
про стягнення 15081,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Відєнєв М.О., довіреність від 04.10.2010 року
від відповідача - Колеснікова Г.П., довіреність від 18.02.2008 року :
Відділ освіти Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області звернувся до суду з позовом до ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" про стягнення 15081,37 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні про те, що відповідач порушив договірні зобов'язання, в результаті чого позивач здійснював купівлю хлібобулочної продукції за цінами більшими, ніж передбачено угодою.
В судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав заявлені позовні вимоги з посиланням на надані докази та матеріали справи. Позивач стверджує, що 19.01.2007 року між відділом освіти Білозерської РДА і ВАТ „Херсонський хлібокомбінат", в результаті проведення запиту цінових пропозицій (котирувань) був укладений договір на забезпечення хлібо булочними виробами, згідно з яким відповідач зобов'язаний передати 49727 кг продукції, а позивач сплатити його вартість в сумі 99951,27 грн.
Виконуючи узяті на себе зобов'язання у відповідності до угоди № 22/1 від 19.01.2007р. та додаткової угоди №2 до договору від 19.01.2007р., відповідач з вересня по лютий 2008 року постачав хліб з асортименту продукції, яку виробляє, по ціні від 1,76 грн. до 2,20 грн., замість ціни 1,31 грн. передбаченою ціновою пропозицією.
Повернути решту оплати в сумі 15081,37 грн., відповідач відмовився, оскільки постачав хліб з асортименту продукції яку виробляє, за цінами погодженими з відповідними державними органами.
Відповідач позов не визнав, про що ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" зазначив як у письмовому відзиві на позов, так і через свого представника в судовому засіданні. Невизнання позову відділу освіти Білозерської РДА відповідач обґрунтовує безпідставністю недоведеністю заявлених вимог та відсутністю доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши сторони, суд прийшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2007 року між відділом освіти Білозерської РДА Херсонської області ("замовником") з однієї сторони, та ВАТ "Херсонський хлібокомбінат" ("постачальником") з іншої сторони, на умовах, викладених в розділах угоди, укладено договір № 22/1 на забезпечення хлібобулочними виробами. На умовах договору постачальник зобов'язався передати, а замовник взяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити хлібобулочні вироби, в подальшому "товар", в асортименті, кількості і якості, що вказана в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Ціна товару визначається в національній валюті України, зазначається в накладних та не може біти змінена після поставки його замовнику (пункти 2.1., 2.2.). Постачання хлібобулочних виробів здійснюється згідно замовлень.
Пунктом 2.3. Договору № 22/1 від 19 січня 2007 року передбачається, ідо ціни постачальником не можуть відрізнятися від цін, вказаних у ціновій пропозиції, протягом 90 календарних днів з дня подання тендерної пропозиції. Позивач оскаржує ціни, які діяли з вересня 2007 року, тобто від дня розкриття тендерної пропозиції пройшло понад 210 днів.
Пунктом 9.1. договору передбачено, що позивач «при завищені цін»мав право розірвати Договір в односторонньому порядку, відмовитись від хліба, якщо той не співпадав з замовленням або поставлявся по неприйнятним цінам. Однак позивач не вчинив жодного з цих дій, продовжував споживати хліб, та через 2 роки поспіль подав позовну заяву на нібито порушені його права.
Позивачем не надано жодної накладної, чим було б підтверджено постачання хліба за новими цінами. Розрахунки ціни позову зроблено без документального підтвердження.
Таким чином, з боку позивача - відділу освіти Білозерської РДА не надано достатніх доказів порушення його прав при споживанні хліба, постачальником якого був з січня 2007 по грудень 2007 року ВАТ "Херсонський хлібокомбінат". Вищенаведене надає суду правові підстави для відмови у задоволенні позову.
До того ж, згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Призначаючи розгляд справи на 02.11.2010 року, суд надавав можливість сторонам, в тому числі і позивачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому засіданні.
Позивач наданими йому процесуальними права не скористався, доказів у забезпечення заявлених позовних вимог не надав. При цьому, слід зазначити, що принцип змагальності покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав. Матеріали справи свідчать про те, що сторони знаходились в рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Відповідно до положень ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які заявлені дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, а господарський суд приймає тільки ті, які мають значення для справи.
Судові витрати по справі суд покладає на позивача, який не довів обґрунтованості заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя С.В.Скобєлкін
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.11.2010 року