Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2010 р. Справа № 53/273-10
вх. № 8764/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Дитиненко А.В., посв. № 224 від 22.10.08р.
позивача - Антонюк В.М., за дов.
відповідача - не з*явився.
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного транспортного прокурора м. Харків в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення 737,79 грн.
Розглядається вимога Харківського міжрайонного транспортного прокурора м. Харків про стягнення з СПДФО ОСОБА_1, м. Харків на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків суми неустойки за несвоєчасне повернення об"єкту оренди у розмірі 736,44 грн. та пені в сумі 1,15 грн. за прострочку внесення орендних лпатежів.
Прокурор в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи та додаткове обгрунтування позовних вимог.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
До суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 06.10.2010 року, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "зі спливом терміну зберігання".
Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
26 травня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та СПДФО ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір оренди № 3613-Н на окреме індивідуально визначене майно - кіоск, площею 3,40 кв.м., за адресою: м. Харків, ст. метрополітену "Метробудівників ім. Г.І.Ващенка", що знаходиться на балансі ДП "Харківський метрополітен".
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до пункту 3.6. Договору, орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, до 12 числа місяця наступного за звітним безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно пункту 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 10.1 зазначеного Договору оренди, термін його дії був встановлений строком на один рік, що діяв з 26.05.2008 року по 25.05.2009 року.
29.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про припинення Договору оренди № 3613-Н від 26.05.2008 року.
Відповідно до п. 1 угоду про припинення вищевказаного Договору оренди договір оренди вважається припиненим з 25.05.2009 р.
Пунктом 3 угоди було визначено що, орендар зобов'язується в місячний термін з дати підписання угоди, відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, сплатити безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки, визначені фінансовими органами грошові кошти: пеню у сумі - 1,15 грн. та неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 1196,78 грн. за весь період фактичного користування державним майном з дати закінчення терміну дії Договору оренди 25.05.2009р. до моменту повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі від 15.08.2009 р.
Відповідач не виконав умови угоди про припинення Договору оренди № 3613-Н від 26.05.2008 року та не сплатив в повному обсязі пеню у сумі - 1,15 грн. та неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 1196,78 грн.
Вважаючи надмірне внесення коштів за договором оренди відповідачем після припинення його чинності з боку позивача було здійснено їх зарахування в рахунок погашення погодженої неустойки у розмірі 403,74 грн. та 56,40 грн. в результаті чого сума неустойки склала 736,64 грн.
На момент винесення рішення у справі загальна заборгованість з неустойки по вищевказаному договору оренди становить 737,79 грн., а саме: пеня у сумі - 1,15 грн. та неустойка в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 736,64 грн.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Стаття 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завданні невиконанням зобов'язання, також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.
Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 1,15 грн. та неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 736,64 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 229, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст.526, 549, 785 Цивільного кодексу України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, -
Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) - 736,64 грн. неустойки, 1,15 грн. пені.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 102,00 грн.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31219264700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписано судом 22.11.2010 року