18 грудня 2024 рокуСправа №160/16498/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-
10.12.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання наказів протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №273 від 13.10.2022 року, наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №281 від 21.10.2022 року, пункт 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №11760 від 10.11.2022 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду в розмірі до 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 22.02.2022 року за період з 12.10.2022 року по 21.11.2022 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 30 000,00 на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за період з 20.03.2023 року по 31.03.2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 30 000,00 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, за період з 20.03.2023 року по 31.03.2023 року.
11.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-4 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1-3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч.4 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1, 11 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
09.06.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем укладено Договір про надання правничої допомоги №29 (далі - Договір).
Відповідно до п.4.1 Договору сторони погодять ціну, вартість, строки, порядок оплати послуг адвоката та інші витрати у додатковій угоді до цього договору.
На підтвердження ціни, вартості, строки та порядку оплати послуг адвоката представником позивача надано до суду Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги №29 від 09.06.2024 року.
З вказаної Додаткової угоди вбачається, що вона укладена між ОСОБА_2 та адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем, проте вказана додаткова угода містить реквізити адвоката Шилова Владислава Юрійовича та ОСОБА_1 .
Відповідно до п.2 Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги №29 від 09.06.2024 року сторони домовились, що вартість послуг адвоката складає 12000 гривень. Клієнт сплачує адвокату безповоротний аванс в розмірі 5000 гривень. Сплата авансу є прийняттям умов договору і угоди, а також початком надання послуг. Залишок суми клієнт сплачує впродовж 2 днів з дня відкриття провадження у справі за позовом. Сплата відбувається на рахунок адвоката вказаному в розділі цієї угоди “Реквізити сторін».
14.06.2024 року ОСОБА_1 сплачено на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн. правничої допомоги та 09.07.2024 року - 7 000,00 грн.
10.12.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Шиловим Владиславом Юрійовичем погоджено акт про надані послуг до Договору про надання правничої допомоги №29 від 09.06.2024 року відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги:
1) Проведення опитування свідків Берези, Городника, Григоренко, Кравченко, Михайлова - 1000,00 грн.; 2) Підготовка та направлення запиту до військової частини НОМЕР_2 № 57 від 09.06.2024 р. В тому числі витрати на послуги пошти - 400,00 грн.; 3) Підготовка позовної заяви до суду - 3000,00 грн.; 4) Підготовка клопотання про витребування доказів (долучено до позову) - 2000,00 грн. 5) Підготовка клопотання про виклик свідків - 500,00 грн.; 6) Підготовка заяви про зміну предмету позову 08.10.2024 та заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог 08.10.2024. Заяви подано у зв'язку із наданням відповідачем витребуваних документів - 400,00 грн.; 7) Участь в судовому засіданні 24.09.2024 - 200,00 грн. 8) Участь в судовому засіданні 08.10.2024 - 500,00 грн.; 9) Участь в судовому засіданні 16.10.2024 - 500,00 грн.; 10) Участь в судовому засіданні 22.10.2024 - 500,00 грн.; 11) Участь в судовому засіданні 05.11.2024 - 500,00 грн.; 12) Участь в судовому засіданні 26.11.2024 - 2000,00 грн.; 13) Участь в судовому засіданні 10.12.2024 - 500,00 грн.
Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Таким чином надана до суду Додаткова угода містить суперечливі відомості в частині особи, яка фактично уклала дану додаткову угоду з адвокатом, а отже матеріали справи не містять документу, з якого вбачається погодження ціни, вартості, строки та порядку оплати на виконання вищезазначеного договору.
Отже фактично в матеріалах справи відсутня Додаткова угода до Договору, яка визначає ціну, вартість, строки, порядок оплати послуг адвоката та інші витрати, та яка укладена між позивачем та адвокатом.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених до стягнення сум витрат на професійну правничу допомогу, а отже клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.134, 137, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський