18 грудня 2024 рокуСправа №160/21624/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
09 серпня 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у розмірі 160 243,10 гривень.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 160 243,10 гривень, а саме заборгованість зі сплати орендної плати, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань згідно з виставленими податковими повідомленнями-рішеннями. З цих підстав позивач просить надати стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву.
13.08.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
27 серпня 2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли пояснення про те, що позивачу невідомо, чи оскаржувалися в адміністративному та/або судовому порядку податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг. Також, позивач на виконання ухвали суду надав витребувані судом докази.
16.12.2024 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано пояснення щодо адрес, за якими податковим органом направлялися платнику податків податкові повідомлення-рішення та податкова вимога. Зокрема, податкові повідомлення-рішення надсилалися на адресу АДРЕСА_1 , яка зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. Податкова вимога від 28.09.2021 №0115109-1308-0431 направлялася відповідачу на адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ) згідно з відомостями, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач вказав, що контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати дані Державного реєстру та облікової картки платника та/або розшукувати місцезнаходження платника податку. Також, контролюючий орган вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання ним обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, платник податків має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Позивач зазначив, що позовна заява направлялася відповідачу на наявну в реєстрі територіальної громади адресу: вул. Каштанова, буд.182, смт. Софіївка, Криворізький район, Дніпропетровська область.
Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно трек-номеру Укрпошти щодо поштового відправлення №0600284763073 ухвала про відкриття провадження від 13.08.2024 була направлена 28 серпня 2024 року позивачу засобами поштового зв'язку Укрпошта.
29 жовтня 2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду відправлення №0600299728789 було повернуто разом з ухвалою від 13.08.2024 року за закінченням терміну зберігання, про що 26.10.2024 зроблена відповідна відмітка в довідці про причини повернення відправлення.
Таким чином, ухвала суду від 13.08.2024 року вважається врученою позивачу днем проставлення працівником поштового відділення відмітки на відповідній довідці 26.10.2024.
Суд зауважує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, якщо позивач є фізичною особою, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і тому подібне, з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що передумовою виникнення податкового боргу були наступні обставини.
На дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 160243,10 гривень, зокрема, заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань в розмірі 160243,10 гривень, згідно з наступними податковими повідомленнями-рішеннями:
- №749366-2411-0483 від 30.04.2021 на суму 75 845, 40 грн.;
- №2066042-2417-0483 від 17.10.2022 на суму 84 397, 70 грн.;
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати податкового боргу та штрафних санкцій складає 160 243,10 гривень.
Доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем суду не надано, таким чином вказана сума податкового боргу набула статусу узгодженої.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Положеннями пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).
Згідно п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 70.2 ст. 70 ПК України визначено, що до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься інформація, зокрема місце проживання. Згідно п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 Розділу ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР.
Заява за формою №5ДР - це заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Так, відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України у зазначеній редакції фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з приписами статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Отже, законом встановлено обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення рішення - №749366-2411-0483 від 30.04.2021; №2066042-2417-0483 від 17.10.2022. було надіслано відповідачу на наступну адреса: АДРЕСА_3 , відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків.
Відповідно до Відповіді №965888 від 12.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, адреса реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 з 27 лютого 2020 року: АДРЕСА_4 .
Суд вказує, що контролюючим органом дотримано порядок направлення податкових повідомлень-рішень стосовно відповідача. Зокрема, направлення податкових повідомлень-рішень здійснювалося на адресу, яка зазначена в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків. Натомість, відповідач не повідомляв податковий орган про зміну адреси реєстрації свого місця проживання, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Суд враховує, що при зміні адреси реєстрації фізичної особи, остання зобов'язана була повідомити податковий орган про зазначені обставини шляхом подання заяви за формою №5ДР про зміну відомостей про адресу місця реєстрації.
Отже, податкові повідомлення-рішення №749366-2411-0483 від 30.04.2021 та №2066042-2417-0483 від 17.10.2022 є належно врученими.
Також, суд зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку. Таким чином, визначене за ним грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого.
Оскільки узгоджені грошові зобов'язання не сплачені ОСОБА_1 у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Відповідно до вимог абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.
Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із вимогою про стягнення податкового боргу.
Позивачем, заявлена, серед іншого, вимога про стягнення заборнгованості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням №749366-2411-0483 від 30.04.2021 на суму 75 845, 40 грн.
При цьому, суд враховує, що строк позовної давності в період карантину, визначений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, було зупинено з 18.03.2020 до 24.02.2022 на підставі п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Також, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні, було зупинено з 24.02.2022 до 01.08.2023 на підставі п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакціях кодексу чинних з 17.03.2022 до 26.07.2023).
Зупинення перебігу позовної давності означає, що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перібіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
У п.102 постанови Великої палати Верховного суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 зазначено наступне:
«Зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає».
За таких обставин, строк звернення до адміністративного суду про стягнення податкового боргу позивачем не пропущено.
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі доказів на підтвердження погашення існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, кошти в сумі 160 243,10 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційни код: 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 160243,10 грн. - задовольнити.
2. Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) до бюджету у розмірі 160 243,10 гривень (сто шістдесят тисяч двісті сорок три гривні десять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон